ОСОБЛИВОСТІ НОРМ ПРАВА В ПРАВОВІЙ СИСТЕМІ ЄС: ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИЙ ВИМІР - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ НОРМ ПРАВА В ПРАВОВІЙ СИСТЕМІ ЄС: ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИЙ ВИМІР

02.01.2014 00:46

[Секция 1. Теория и история государства и права. Философия права. История политических и правовых учений]

Автор: Русенко Ірина Ярославівна, здобувач кафедри філософії права та юридичної логіки, Національна академія внутрішніх справ


Норми права як елемент правової системи Європейського Союзу мають цікаві та водночас непрості властивості, що пов’язано із наднаціональним характером правової системи ЄС.

В цьому контексті доцільно охарактеризувати норми права ЄС з позиції їх взаємозв'язку із нормами національних правових систем. Цікаво, що специфіку взаємозв'язку між правовими системами ЄС та держав – учасниць на практиці втілилось у рішеннях Суду ЄС. 

Однією із найважливіших властивостей норм права ЄС є їхнє верховенство, що реалізується за допомогою принципу верховенства права ЄС. Суть цієї ознаки полягає в тому, що норми права Європейського Союзу наділені переважною юридичною силою по відношенню до національних норм. У  випадку колізії норм національного права та права ЄС переважну силу мають останні. Саме вони підлягають до застосування національними судами [1, с. 56]. 

Стосовно верховенства норм права Суд ЄС висловив свою позицію у справі Costa [2], зазначивши, що конституційні положення не можуть бути використанні державою, щоб блокувати дію європейської норми [3, с. 151]. Обов'язкова сила і однозначне застосування і тлумачення права ЄС будуть поставлені під сумнів, якщо кожен із держав – членів буде вирішувати застосування права ЄС по своєму баченню [1, с. 56].  

Верховенство норм права ЄС передбачає свободу безпосереднього впливу на врегулювання проблеми колізії між нормами різних правових систем. Разом з тим, правові норми не можуть вільно тлумитись державами в залежності до обставин, бо це суперечитиме загальним пріоритетам права Євросоюзу. 

Варто також зауважити, що при застосуванні верховенства норми права ЄС (примату) важливе значення має місце спірної норми у ієрархії джерел права ЄС. Наприклад, якщо існує одночасно національно-правове регулювання і правове регулювання на рівні Європейського Співтовариства одних і тих самих суспільних відносин, то при з’ясуванні необхідності застосування спірно [4].

Право Європейського Союзу не заперечує функціонування норм національної правової системи, які відповідають напрямкам та цілям ЄС. І в тому разі, коли норми у цих правових системах дублюються, передбачає застосування їх обох. Цим самим виявляє повагу до правової системи держави – учасниці, яка підтримує основні принципи організації право ЄС.

Поряд із верховенством норми права ЄС особливе значення при формування правопорядку ЄС має пряма дія норм права. 

Доктрина прямої дії права ЄС сформована Судом ЄС у відомому рішенні по справі Van Gend [5, с. 185], де зазначено, що норми установчих договорів ЄС створюють права і обов’язки для сторін установчого договору без необхідності їх національно-правової імплементації. На практиці пряме застосування характеризується тим, що: по-перше, норми права ЄС застосовуються у державах-членах без подальшого схвалення національним законодавством; по-друге, кожна особа може подавати клопотання про застосування права ЄС у її справі [6].

Важливо, що ознака прямої дії норми права ЄС на практиці розкривається у сфері захисту прав людини. Ця сфера дії права ЄС на наш погляд, є найважливішою, оскільки безпосередньо реалізує основні засади, цінності Союзу. 

Норми прямої дії спрямовані на реалізацію особами своїх основних прав, Проте навіть за їх відсутності в національній правовій системі, не стане перешкодою щодо втілення загального принципу права ЄС – захисту прав та свобод людини. 

Ознака прямої дії має місце в тих нормах права, які відповідають певним вимогам. До таких вимог відносяться чіткість, однозначність та необумовленість правових норм [7, с. 59]. Л. Ентін до числа обов'язкових вимог відносить чіткість, ясність і несуперечливість, можливість прямого застосування судом і відсутність обумовленості її застосування іншими актами або діями [1, с. 62]. Таким чином, норма права набуває ознак прямої дії, у випадку присутності критеріїв які полегшують її розуміння та подальше застосування. Однозначно, що норма права, яка є суперечливою та не чіткою не може бути беззаперечною, мати однакове трактування в національних правових системах, а тому не є регулятором правовідносин. 

Зважаючи на той аспект, що правова система Європейський Союз це сукупність національних правових систем, разом з тим наднаціональний характер такого утворення вимагає дотримуватися правових вимог учасників Співтовариства. Завдяки інтегрувальній функції правових норм ЄС стало можливим забезпечення дотримання права ЄС в національних правових система краї-учасниць. 

На думку Л. Ентін під ознакою інтеграції правових норм розуміється інкорпорація норм права Співтовариств в національні системи права всіх держав-учасниць, в результаті чого вони стають інтегральною складовою цих систем [1, с. 67]. 

Не менш важливою властивістю правової норми ЄС є її юридична захищеність, що в свою чергу передбачає імперативну обов’язковість для всіх національних органів і судових установ Співтовариства забезпечувати прийняття права Співтовариства і максимально ефективний захист прав та інтересів, виникаючих на їх основі [1, с. 69].

Людина та її права отримали фронтальне значення  в системі цінностей Євросоюзу, тому важливим є створення певної системи захисту прав. Норми права закладають основи для формування такої системи. Вони несуть в собі мету, яка пов’язана із людським благом та справедливістю. Систему захисту прав людини утворюють в поєднанні правові норми та принципи права. Так, Договір про Європейський Союз визначив, що основоположні права, що гарантуються Європейською Конвенцією про захист людини і основоположних свобод і які випливають із конституційних традицій, спільних для держав – членів, є загальними принципами права Європейського Союзу [8]. 

Завдяки діяльності Суду ЄС основні права людини вперше було визнано загальним принципом права Співтовариств. Суд ЄС зазначив, що джерелом юридичної сили концепції прав людини є право Європейських Співтовариств. При цьому Суд ЄС застосовує національні конституції та міжнародні договори держав-членів, не як джерела права Європейських Співтовариств, а як джерела пізнання права, з яких він виводить основні права з урахуванням інтересів Співтовариств [39, с. 87]. В наслідок діяльності Суду ЄС приймаються рішення в яких знаходить відображення головні цінності як розумність, справедливість та інші. 

Верховенство, їх пряма дія, інтеграцію та юридична захищеність виявляють особливі властивості норм права ЄС, які створюють ефективний механізм впливу на врегулювання правовідносин та сприяють формування сильної правової системи ЄС.




Література:

1. Европейское право. Ученик для вузов / Под общ. ред. д.ю.н., проф. Л.М. Ентина. – м.: Избательство НОРМА (Издательсккая группа НОРМА-ИНФРА.М), 2001. – 720 с.

2. Costa v. ENEL:  Judgment of the Court of 15 July 1964. Case 6/64 // European Court Reports. - Page 00585.

3. Гоша І. Особливості взаємодії права ЄЄ із національними правовими системами // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. - № 5. – 2012. – С. 150-153. 

4. Право Європейського Союзу: система, джерела, особливості [Електронний ресурс] /  О. Головко – Гавришева. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/nzlubp/2008_2/37715.pdf

5. Hummer W., Simma B., Vedder C., Emmert F. Europarecht in Fдllen. – Baden-Baden : NOMOS, 1993. – 860 S.

6. Сорока С.В. Характерні риси та особливості правової системи Європейського Союзу [Електронний ресурс] / С.В. Сорока. – Режим доступу:  http://lib.chdu.edu.ua/pdf/posibnuku/252/10.pdf    

7. Москаленко О. До класифікації джерел права Європейського Союзу // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Карабіна. - № 841. – С. 55-60.

8. Договор о Европейском Союзе (Маастрихт, 7 февраля 1992 года). (текст с изменениями и дополнениями от 13 декабря 2007 года). – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_029/print1388078094927817



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота