ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ В ДОКУМЕНТАХ, ТА ПРОВЕДЕННЯ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ МИТНИМИ ОРГАНАМИ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ В ДОКУМЕНТАХ, ТА ПРОВЕДЕННЯ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ МИТНИМИ ОРГАНАМИ

14.05.2014 13:28

[Секция 4. Уголовное право. Уголовное процессуальное право. Криминалистика. Криминология. Уголовно-исполнительное право. Судоустройство. Правоохранительные органы, прокуратура и адвокатура]

Автор: Краснова Ганна Юріївна, курсант Академії митної служби України


Скоєння злочинів у митній сфері досить часто пов’язано з підробкою документів. Злочинці, підробляючи документи, перевозять через митний кордон України контрабандні товари, порушуючи при цьому митні правила. Такі злочини стали досить поширеними і загрожують економічній стабільності в державі. Для досягнення своєї злочинної мети злочинці, останнім часом, стали широко використовувати досягнення науки і техніки, комп’ютерну та копіювальну техніку. На дослідження в експертно-криміналістичні підрозділи постійно надходять різноманітні документи, в тому числі і підроблені, якість яких вражає, що спонукає експертів працювати у напрямку розробки нових та вдосконалення вже існуючих методик дослідження таких об’єктів.

В різний час проблемою дослідження документів та розробкою методик дослідження займались такі науковці як А.E. Ароцкер, В.М. Абрамова, Н.І. Клименко, Е.П. Коновалов, В.В. Липовський, В.К. Лисиченко, А.І. Манцветова, В.Ф. Орлова, Л.Ф. Солнцева та ін. Науковці та практики неодноразово вказували на те, що необхідно удосконалювати ступінь захисту документів, розробляти нові методики дослідження документів, які б дозволяли виявляти навіть дуже гарні підробки.

З виникненням та розповсюдженням комп’ютерної техніки та засобів оперативної поліграфії питання підробки документів стало досить гостро. В практику входять “електронні документи”, або як ще їх називають “комп’ютерні”[2]. Важко сказати зараз, чи потрібно вважати електронну копію оригіналом документа, чи ні. Відповідно до ст.7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» зазначається, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора. Проте електронний документ дуже легко відредагувати. Тому зараз гостро стоїть проблема захисту таких документів, створення надійної системи електронного підпису (ЕЦП), та інших спеціальних засобів, що дозволять захистити документ від злочинних дій сторонніх осіб[1].

Робота з ЕЦП в Україні ґрунтується на ряді законів ("Про електронний цифровий підпис", "Про електронний документ та електронний документообіг") та постанов кабміну ("Про затвердження Порядку засвідчення наявності електронного документа(електронних даних) на певний момент часу", "Про затвердження Положення про центральний засвідчувальний орган", "Про затвердження Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності" тощо).

Для реального впровадження електронного документообігу та ЕЦП не вистачало кількох ланок. Зокрема центрів сертифікації ключів електронного цифрового підпису.

З 17.01.2006 Науково-виробнича фірма "Українські національні інформаційні системи" (УНІС) може виконувати функції центру сертифікації ключів електронного цифрового підпису. Це перша організація яка отримала акредитацію Центру сертифікації ключів електронного цифрового підпису.

УНІС працює з сертифікатами міжнародного стандарту X.509 v3. Для створення електронного цифрового підпису використовуються стандарти ДСТУ 4145-2002, ГОСТ 34.310-95 та ГОСТ 34.311-95.

У цьому контексті, думається, є доцільним розробити механізми накладення підпису і печатки на електронний документ, а також механізми їх реєстрації. Тобто, мова йде власне про додавання інформації до документу, що визначатиме його автентичність. Під автентичністю документа вважається підтвердження того, що змістовна інформація документа не була змінена з моменту його підписання, а сам документ підписаний справді відповідною особою. Якщо ж говорити про проблему оригіналу та копії, то цілком зрозуміло, що у випадку з електронним документом поняття оригінал і копія втрачає суть.

Не менш серйозною прогалиною закону є недостатня увага до питання захисту інформації про особу. Закон досить широко як для такого документу говорить про те, що в сертифікаті вказуються необхідні дані про особу. Тоді як Директива ЄС передбачає лише ім’я особи, яка буде користуватись підписом, а за бажанням може бути вказано псевдонім у формі, що дозволяє встановити особу.

Проблеми запровадження в Україні електронного документу та електронного цифрового підпису стають все більш актуальними. Вони набувають значної політичної та економічної ваги у зв’язку з розширенням використання інформаційно-комунікаційних технологій у суспільних відносинах, розбудові систем електронних платежів, електронної торгівлі тощо. 

Отже, можна однозначно визначити, що центр сертифікації ключів є критичним елементом в системі застосування ЕЦП. Неналежна організація надання послуг ЕЦП, незабезпечення відповідного рівня безпеки функціонування, захисту інформації або збої у роботі зазначеного суб’єкта може створити умови, що сприятимуть масовим зловживанням при застосуванні ЕЦП, в тому числі їх підробленню.

Вирішення цих питань дасть змогу не лише захистити документи від підробок, але й повно та якісно проводити експертно-криміналістичні дослідження таких об’єктів.




Література:

1. Закон України «Про електронні документи й електронний документообіг» від 22.05.2003 р. № 851-IV.

2. Чирський Ю. Електронний цифровий підпис: правові аспекти застосування // Довідник секретаря та офіс-менеджера. - №1(2007) - С. 26-31. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота