ДО ПИТАННЯ ЩОДО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ У ГОСПОДАРСЬКО-ДОГОВІРНИХ ЗОБОВ'ЯЗАННЯХ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ДО ПИТАННЯ ЩОДО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ У ГОСПОДАРСЬКО-ДОГОВІРНИХ ЗОБОВ'ЯЗАННЯХ

14.05.2014 19:06

[Секция 7. Хозяйственное право. Хозяйственное процессуальное право. Финансовое право. Банковское право]

Автор: Неплях Анна Олександрівна, студентка економіко-правового факультету, Донецький національний університет


Категорія збитків у цивільному та господарському праві є одним з найбільш давніх та основоположних інститутів при захисті суб’єктом правовідносин своїх законних прав та інтересів. Проблеми попередження і відшкодування збитків як відповідальності та захисту прав та інтересів підприємств давно є актуальними у господарсько-договірних зобов’язаннях.

Загальні положення щодо збитків містяться у Господарському Кодексі України, Цивільному Кодексі України, Закони  України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", "Про захист прав споживачів", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну",укази Президента України, господарських договорах та інші.  Інші вагомі правові аспекти відшкодування збитків містяться у спеціальних методиках відшкодування збитків.

Аналізуючи положення вищевказаних положень нормативно-правових актів можна сказати, що збитки у сфері відшкодування у господарсько-договірних зобов'язаннях досконально не унормовані законодавством, деякі з цих положень регулюють відносини щодо відшкодування збитків, а деякі – не мають законодавчого закріплення. Це суттєва недосконалість законотворчого процесу.

Щодо методик розрахунку збитків, можна сказати, що у судовій практиці є точка зору, що вона є спеціалізованим актом, що регулює порядок розрахунку збитків у договірних зобов’язаннях. Методика встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства  суб'єктами господарювання (фізичними і юридичними особами). Розрахунок здійснюється за формулою, зазначеною у Методиці та лише роз'яснює метод розрахунку та встановлює розмір збитків. Розрахунок не містить в собі ознак ані нормативного акта, ані акта індивідуальної дії, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке б породжувало певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і мало б обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Також виникають проблеми із значенням методик розрахування збитків у процесі рішення питань -  тимчасова методика визначення розміру шкоди (збитків), заподіяної порушенням господарських договорів, створена ще за часів планової радянської економіки, абсолютно не відображає реальних завдань.

Так, наприклад, рішенням Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель ще 2007 р. було затверджено Методику визначення суми завданих замовниками збитків у разі недотримання ними вимог чинного законодавства під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг. На сьогодні вона втратила чинність, адже цей документ на практиці виявився лише теоретичним інструментом та вже в 2008 році був скасований.

На сьогодні контрольно-ревізійні органи застосовують методичні рекомендації з визначення суми збитків у разі порушення законодавства у сфері закупівель, затверджені наказом Головного контрольно-ревізійного управління України № 89. Зазначені методичні рекомендації установлюють основні засади визначення органами Державної фінансової інспекції суми збитків унаслідок порушень законодавства у сфері закупівель, виявлених за результатами проведення перевірки закупівель або ревізії. Проте, для якісного та повноцінного функціонування такого документу необхідно щоб він був прийнятий Урядом та зареєстрований Міністерством юстиції України, що в свою чергу надасть можливість уникати спірних питань та різноманітних тлумачень норм цього документу. Також у цій методиці можна визначити розширений та більш деталізований склад збитків, тому що відмінності між положеннями Господарського та Цивільного кодексів негативно впливають на практику правозастосування. Щоб уникнути подальших проблем з визначенням цього питання, треба у вищевказаній методиці визначити це питання, в якому було  би визначено чітке поняття, склад та розрахування збитків. Завдяки цьому можна уникнути зловживання сторонами різними тлумаченнями.

Важливим питанням є види збитків та їх складові частини та їх визначення. Це  питання теж треба закріпити у вищевказаний методиці, тому що витрати (реальні збитки) також по-різному визначаються Цивільним і Господарським кодексом України. Так, за Цивільним кодексом України це витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. За господарським кодексом це всі додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною. Щоб уникнути проблем правозастосування цих понять, доречно було б вказати їх у методиці. Наступна складова частина збитків, а саме, упущена (втрачена) вигода, взагалі визначається нормативними актами по-різному. За Цивільним кодексом України це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. За Господарським кодексом України - це неодержаний прибуток, на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною. Також це треба закріпити у зазначений методиці щоб уникнути проблем правозастосування цього поняття.

Враховуючи  вищевказане, треба зробити висновок про необхідність впорядкування та усунення прогалин у нормативно-правових актах що регулюють відшкодування збитків у господарсько-договірних зобов'язаннях.  Також, можна звернути увагу на розробку спеціального нормативно-правового акту, який регулював би відшкодування збитків.  Уявляється, що цим нормативно-правовим актом може бути удосконалена Методика щодо розрахування збитків у господарсько-договірних зобов'язаннях, яка враховує всі  специфічні сторони відшкодування збитків на сьогодення, з урахуванням усіх виникнених відносин щодо відшкодування збитків, яка буде носити обов’язковий характер для сторін.

Прийняття вказаного нормативно-правового акта буде мати позитивний вплив на розвиток інститута відшкодування збитків у господарсько-договірних зобов'язаннях.




Література:

1) Черешнюк В. Відшкодування збитків як форма відповідальності за порушення господарського договору // Юридична Україна. – 2006. - №9. – с.65 – 70.

2) Зобов'язальне право: теорія і практика. Навч. 3-78 посібн. для студентів юрид. вузів і фак. ун-тів / О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць та інші; За ред. О.В. Дзери. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 912 с.

3) Луць В.В. Еволюція поняття "збитки" та регулювання їх відшкодувань  в Україні // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету . Економічні науки  - 2012р. -  № 22. - с. 3 ч. 2.

4) Старцев О.В. Підприємницьке право. Навчальний посібник для студентів / Старцев О.В.  - Київ: Істина. - 2006р.

5) Потапенко В.О., адвокат, керуючий партнер юридичної фірми «Потапенко та Партнери» Київ.

6) Печений О.П. Особливості майнової відповідальності суб'єктів підприємства: автореф. дис. здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук, " цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право»" 2011р. -  с. 64.

7) Подколзін І. В. Збитки та їх відшкодування в договірному праві України: автореф. дис. здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «циві- льне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право». – К., 2010. – 20 с.

8) Кикоть О.О. Відшкодування збитків у господарських правовідносинах за законодавством країн Європи // Наука і практика. -  №1. - с. 148. - 2012р.

9) Господарський кодекс України. Від 16 січня 2003 р. № 436-IV. З подальшими змінами // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2003. - № 18, № 19-20, № 21-22. - Ст. 224.

10) Цивільний кодекс України. Від 16 січня 2003 р. № 435-IV. З подальшими змінами // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2003. - № 40-44. - Ст. 22.

11) Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 5, ст. 28 ) { Із змінами, внесеними згідно із Законом  N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114}

12) Закон України «Про захист прав споживачів», {Із змінами, внесеними згідно із Законами № 4652-VI від 13.04.2012, ВВР, 2013, № 21, ст.208, № 5284-VI від 18.09.2012, ВВР, 2013, № 37, ст.488,№ 5312-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, № 38, ст.500, № 5463-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 4, ст.61}

13) Закон України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україні», { Із змінами, внесеними згідно із Законами N 4496-VI  ( 4496-17 ) від 13.03.2012, ВВР, 2013, N  2, ст.4, N 5060-VI  ( 5060-17 ) від 05.07.2012, ВВР, 2013, N 28, ст.295 N 406-VII  (  406-18 ) від 04.07.2013 }

_____________________________

Науковий керівник - Моїсеєв Ю. О., доцент кафедри господарського права. Секція: господарське право та процес



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота