ОКРЕМІ АСПЕКТИ КОНКУРСНОГО ВІДБОРУ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ОКРЕМІ АСПЕКТИ КОНКУРСНОГО ВІДБОРУ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

15.05.2014 16:24

[Секция 3. Гражданское и семейное право. Гражданское процессуальное право. Коммерческое право. Жилищное право. Обязательственное право. Международное частное право. Трудовое право и право социального обеспечения]

Автор: Гук Богдан Михайлович, кандидат юридичних наук, доцент, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького


В сучасних умовах розвитку трудового законодавства та реформування вищої школи виникає нагальна потреба удосконалення механізму правового регулювання порядку прийняття на роботу науково-педагогічних працівників до вищих навчальних закладів. На законодавчому рівні визначено, що прийняття на роботу науково-педагогічних працівників здійснюється на основі конкурсного відбору [1, ст. 54; 2, ст. 48], а механізм такого відбору визначений Положенням про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 24.12.2002 № 744 (далі Положення) [3]. На перший погляд встановлений механізм правового регулювання трудових відносин науково-педагогічних працівників не викликає сумнівів, але детальний аналіз правових норм трудового законодавства та законодавства про освіту, практика його застосування, дає підстави говорити про наявність окремих колізій та прогалин в законодавстві, що регулює дану сферу трудових відносин.

Насамперед варто підкреслити, що правові гарантії на працю кожному громадянинові, а відповідно і науково-педагогічного працівнику, закріплені у Конституції України [4, ст.43], Кодексі законів про працю України [5, ст.ст. 21, 51, 22] тощо. Зважаючи на специфіку та складність праці науково-педагогічних працівників, регулювання їх трудових відносин з вищими навчальними закладами завжди здійснювались як за допомогою загальних, так і спеціальних норм [6, 66]. Такі спеціальні норми містяться в законодавстві про освіту, які визначають конкурс як правову підставу укладення трудового договору з науково-педагогічним працівником, а на підзаконному рівні визначено порядок проведення такого конкурсу.

Конкурс науково-педагогічних працівників є обов’язковою умовою для укладення трудового договору, проведення якого дає можливість визначити професійні якості претендента на зайняття посади науково-педагогічного працівника, їх відповідність вимогам законодавства, а також задовольнити бажання роботодавця з відбору висококваліфікованих фахівців. Саме такий підхід є цілком виправданий при формуванні якісного кадрового складу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів 3-4 рівнів, що дає можливість на високому рівні організувати навчальний процес і наукову діяльність у вищому навчальному закладі. При такому порядку формування кадрового складу науково-педагогічних працівників жодним чином не порушуються права будь-якого якого громадянина на зайняття посади науково-педагогічного працівника, за умови наявності повної вищої освіти,  досвіду роботи за фахом, наукового ступеня або вченого звання тощо. З огляду на такі підходи видається неприйнятною позиція, що при укладенні трудових відносин з науково-педагогічними працівниками за такою процедурою відбувається пряме порушення прав і гарантій таких працівників, порушується принцип стабільності трудових відносин та на завершення все це може призвести до судової тяганини, від якої постраждають обидві сторони – як науково-педагогічний працівник, так і роботодавець [6, 71]. Заперечуючи таку тезу необхідно підкреслити, що конкурсний відбір ґрунтується на встановленні підвищених вимог, що дають можливість потенційному працівнику реалізувати своє конституційне право на працю з дотриманням додаткових умов і особливих правил прийняття на роботу, а роботодавцю захиститись від некваліфікованих кадрів. Такі підходи в цілому відповідають нинішнім шляхам реформування системи вищої школи в Україні з урахуванням сучасних світових тенденцій.

У той же час практика обрання науково-педагогічних працівників показує недосконалість цієї процедури, закріпленої названим Положенням. По-перше ним визначено, що конкурс оголошується на вакантні посади  [3, п. 1], які вважаються такими тільки після звільнення науково-педагогічного працівника на підставах, передбачених законодавством про працю, а також при введенні нової посади до штатного розпису вищого навчального закладу [3, п. 3]. Проте, зважаючи на залежність кількості науково-педагогічних посад від контингенту студентів, збільшення таких посад можливо і безпосередньо перед початком навчального року, після завершення вступної кампанії, і посеред навчального року у випадках можливого звільнення окремо взятого працівника з підстав, передбачених трудовим законодавством. У таких випадках виникає об’єктивна необхідність приймати на вакантну посаду науково-педагогічного викладача на умовах строкового трудового договору до заміщення цієї посади за конкурсом впродовж навчального року. З огляду на такі обставини доцільно було б пункт 1. Положення після слів «на вакантні посади» доповнити словами «або тимчасово зайняті посади», що дасть можливість оголошувати конкурс і на заміщення тимчасово зайнятих посад працівниками на умовах строкового трудового договору до настання такого юридичного факту, як конкурс.

На необхідність такого нововведення наштовхує й проблема оголошення повторного конкурсу у випадках визнання його таким, що не відбувся при відсутності необхідної кількості голосів членів вченої ради при голосуванні за претендентів на посаду. Оскільки Положенням кількість повторних конкурсів не обмежена, це дає підстави оголошувати його безкінечно. З метою уникнення неодноразових повторних конкурсів доцільно змінити умови його проведення і ввести норму, за якою переможцем визнавати претендента, який набирає просту більшість голосів, а у випадках участі в конкурсі лише одного претендента, визнавати його обраним за умови набрання ним третини голосів присутніх членів відповідної вченої ради вищого навчального закладу. Такі нововведення не суперечать чинному законодавству, а окремі з них, зокрема щодо підстав оголошення конкурс, закладені в проекті Положення про порядок заміщення посад науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів України третього і четвертого рівнів акредитації, розробленим Міністерством освіти і науки України ще у 2010 році [7, п.2], де міститься ряд інших позитивних позицій, але так донині і не прийнятих. 

Порушене питання потребує детального дослідження та обґрунтування, що не можна зробити в рамках такого фрагментарного його аналізу, але воно може дати новий поштовх для його глибокого дослідження, особливо в час реформування законодавства про вищу освіту для підвищення її якості. 




Література:

1. Про освіту: Закон України від 23.05.1991(Редакція від 01.04.2014). // [Електронний ресурс] – Режим доступу : zakon.rada.gov.ua/laws/show/1060-12).

2. Про вищу освіту: Закон України від   17.01.2002 // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 20. – ст.134. (Редакція від 05.12.2012 zakon.rada.gov.ua/laws/show/2984-14‎)

3. Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації : Наказ Міністерства освіти і науки України від 24 грудня 2002 року № 744 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 29. – Ст. 1515.

4. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 року (Редакція від 01.04.2014) // [Електронний ресурс] – Режим доступу : zakon.rada.gov.ua/go/254к/.

5. Кодекс законів про працю України: Закон України від 10.12.1971(Редакція від 01.04.2014) // [Електронний ресурс] – Режим доступу : zakon.rada.gov.ua/322-08/96-вр‎.

6. Мірошниченко О. Особливості правового регулювання строкових трудових відносин з науково-педагогічними працівниками у чинному законодавстві та у проекті Трудового кодексу України / О. Мірошниченко // Юридична Україна. – 2010. – № 12. – С. 66-72.

7. Проект Положення про порядок заміщення посад науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів України третього і четвертого рівнів акредитації // [Електронний ресурс] – Режим доступу : mon.gov.ua/images/gr/obg/2010/06_12_10.doc‎.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота