АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ НАБУТТЯ ПРАВА НА ЗАЙНЯТТЯ АДВОКАТСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ НАБУТТЯ ПРАВА НА ЗАЙНЯТТЯ АДВОКАТСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

15.10.2014 12:05

[Секция 5. Административное право. Административное процессуальное право. Таможенное и налоговое право. Муниципальное право]

Автор: Узунова Оксана Василівна, кандидат юридичних наук, доцент, Запорізький національний університет, Плечун Микола Андрійович, слухач магістратури, Запорізький національний університет


В умовах реформаційних змін в аспекті євроінтгераційних прагнень України зростає значення недержавних суб’єктів публічної адміністрації в правовому регулюванні забезпечення прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Одним із напрямків розвитку відповідних суспільних відносин є розвиток інституту адвокатури. Підвищення інтересу до адвокатури в Україні є закономірним наслідком підвищення ролі адвокатів у правореалізаційному процесі сьогодення.

Особливо актуальним залишається питання набуття права на зайняття адвокатською діяльністю, оскільки доступ до професії адвоката та, як наслідок особи, які стали адвокатами мають відповідати не тільки встановленим законодавством критеріям але й бути професіоналами своєї справи з високим рівнем теоретичних знань, практичним досвідом і необхідними особистісними якостями, які сприяють ефективному застосуванню наявних навичок для захисту прав, свобод і законних інтересів клієнтів.

Дослідження у сфері набуття права на зайняття адвокатською діяльністю були присвячені наукові праці В.Б. Авер’янова, Н.В. Безсмертної, А.І. Берлача, А.М. Бірюкова, І.Л. Бородіна, В.В. Галунька, А.Т. Комзюка, В.П. Пєткова та інших вчених.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено вимоги до осіб, які бажають займатися адвокатською діяльністю , а саме: наявність повної вищої юридичної освіти, володіння державною мовою, стаж роботи в галузі права не менше двох років, складання кваліфікаційного іспиту, проходження стажування (крім випадків, встановлених Законом), складання присяги адвоката України.

Крім того, Законом встановлені обмеження щодо зайняття адвокатською діяльністю, тобто не може бути адвокатом особа, яка:

1) має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі;

2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною;

3) позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю, - протягом двох років з дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

4) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, - протягом трьох років з дня такого звільнення [1].

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, що видає кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури. Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю дає право здійснювати індивідуальну адвокатську практику чи колективну шляхом об’єднання у колегії та адвокатські об’єднання. 

Проте, основним у отриманні статусу адвоката є складання кваліфікаційного іспиту. Перевірку знань особи здійснює атестаційна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Узагальнюючі основні положення кваліфікаційного іспиту можна викласти наступним чином: кваліфікаційні іспити проводяться не рідше одного разу на три місяці; кваліфікаційний іспит складається із двох частин письмової та усної; першим складається письмовий іспит, для виконання завдань з письмового іспиту Заявнику надається до трьох годин часу; письмовий іспит оцінюється палатою за двома критеріями: «задовільно» або «незадовільно», після письмової частини особа допускається до складання усної частини. 

За результатами складання кваліфікаційного іспиту, атестаційна палата КДКА приймає рішення про: видачу свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

Особі, яка склала кваліфікаційний іспит, протягом десяти днів з дня складення кваліфікаційного іспиту видається свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту. Свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту дійсне протягом трьох років з дня складення іспиту [2].

Аналізуючи вищенаведене, можна провести певну аналогію із категорією адміністративної процедури. Слід зазначити, що надання дозволу на зайняття адвокатською діяльністю атестаційною палатою КДКА можна сформулювати і певні специфічні ознаки адміністративно-правового регулювання цієї сфери, а саме: загальність, обов’язковість, конкретність, примусовість, стабільність і прогнозованість; це один із засобів впливу на суспільні відносини з метою допуску до професії адвоката професіоналів з метою забезпечення охорони й захисту прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб та публічного інтересу суспільства і держави.

Однак основним елементом механізму набуття права на зайняття адвокатською діяльністю є адміністративна процедура.

Під адміністративної процедури розуміють встановлені законодавством правила, порядок і умови (зразок) вчинення процесуальних дій щодо розгляду, розв’язання і вирішення конкретної адміністративної справи в сфері публічного управління [3, c. 37].

Таким чином, можна визначити, що фізична особа, що бажає займатися адвокатською діяльність проходить процедуру легалізації, як сукупності форм діяльності суб’єктів адміністративного права та адміністративних процедур щодо визначення спроможності кандидата в адвоката здійснювати, за своїми професійними, діловими та моральними якостями, адвокатську діяльність щодо захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб шляхом отримання посвідчення адвоката [4].

Підводячи підсумки слід зазначити, що навіть незважаючи на той факт, що адвокатура є окремим інститутом незалежним від держави, їй притаманні адміністративно-правові методи регулювання, зокрема адміністративна процедура. Проте, незважаючи на це, адміністративна процедура є цілком доцільна при набутті права на зайняття адвокатською діяльністю, метою якої є забезпечення охорони й захисту прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб в процесі здійснення правозастосовної діяльності.




Література:

1. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05 липня 2012 року // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 27. – Ст. 282.

2. Порядок складання кваліфікаційних іспитів у регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури: Протоколом Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури України // Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури. – 2013. – Режим доступу: http://vkdka.org.

3. Коломоєць Т.О. Адміністративно-правове регулювання порядку створення і діяльності товариств з обмеженою відповідальністю в Україні: монографія / Т.О. Коломоєць, Н.В. Галіцина. – Запоріжжя: ЗНУ, 2010. – 290 с.

4. Орловська І.Г. «Легалізація адвокатів» / І.Г. Орловська // Митна справа. – 2013. – № 4. – Частина 2. – Книга 1. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ms/



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота