ІНСТИТУТ ВИПРАВДАНОГО РИЗИКУ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ІНСТИТУТ ВИПРАВДАНОГО РИЗИКУ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

01.12.2014 23:09

[Секция 4. Уголовное право. Уголовное процессуальное право. Криминалистика. Криминология. Уголовно-исполнительное право. Судоустройство. Правоохранительные органы, прокуратура и адвокатура]

Автор: Гладкоскок Ірина Валеріївна, Кравчук Руслана Юріївна, студентки Інституту прокуратори та слідства Національного університету «Одеська юридична академія»


Зміни в суспільному житті створюють об’єктивні умови для широкого висування соціально-значущих ініціатив, розширення видів діяльності, спрямованих на досягнення нових цілей та практичних засобів для задоволення потреб людей. При цьому людська діяльність в багатьох своїх сферах незмінно сполучена з ризиком. З урахуванням соціальної важливості допущення ризику виникла необхідність юридичного врегулювання умов його правомірності.

Вперше норма, яка містить положення про виправданий ризик після попереднього теоретичного обґрунтування на сторінках літератури з’явилася в §169 Німецької демократичної республіки на початку 60-х років. Вказана стаття об’єднувала злочинні посягання проти народного господарства НДР, передбачивши 2 самостійні види професійного ризику «господарський ризик» і «ризик дослідження і розвитку». Згідно з п.1§169 КК НДР, дії господарюючого суб’єкта (особи) не є злочинними, якщо «…були вжиті  з тим, щоб принести значну господарську користь або попередити значну господарську шкоду». Згодом подібні положення з’явилися і в КК Польської Народної Республіки (1969 рік), а потім і в КК Народної Республіки Болгарії (1982 рік). Саме в останньому кодексі були розширені умови правомірності ризику, що пояснювалося впровадженням в народне господарство досягнень науково-технічного прогресу й апробації нових ідей на практиці, що можуть спричинити  певну шкоду, яку не завжди  вдається визначити, а тим більше, попередити.  Саме законодавчий досвід КК НДР, ПНР та НРБ здійснив суттєвий вплив на формування виправданого ризику в інших країнах, що саме по собі було позитивним моментом в еволюції правових систем цих держав. 

На даний час виправданий ризик є розвинутим  інститутом в кримінальному праві зарубіжних країн та існує у всіх правових системах, але в кожній має специфічний характер, зокрема:

У кримінальному законодавстві країн англоамериканської системи (США, Англія тощо) такий інститут регламентується через інститут вини.

У кримінальному законодавстві романо-германської системи права (Франція, Італія, Бельгія) інститут ризику регламентується в межах такої обставини, яка виключає таку кримінальну відповідальність, як «здійснення свого законного права чи професійних обов’язків». 

Що ж стосується саме України, то в ст.42 КК України 2001р. вперше визначено як обставину, що виключає злочинність діяння, інститут виправданого ризику. Під діянням, пов’язаним з ризиком розуміють вчинення дій, що формально співпадають з ознаками діяння, передбаченого кримінальним законом (тобто злочином), але спрямовані на досягненні значного суспільно корисного результату, мети, одержання якого в звичайних умовах поєднане з значними матеріальними чи іншими затратами або взагалі неможливе. 

При виправданому ризику  дії особи направлені не на запобігання значної шкоди шляхом заподіяння меншої шкоди, а на одержання визначеної користі чи вигоди. Основними умовами правомірності виправданого ризику є: спрямованість діяння на досягнення суспільно корисної мети; неможливість у даній конкретній обстановці досягнення поставленої мети вчиненням іншого діяння, не пов’язаного з ризиком заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам;  наукова і технічна обґрунтованість вчинених дій.

Отже, у кримінальному праві зарубіжних країн намітилася тенденція до уніфікація виправданого ризику. На наш погляд, включення вказаного інституту в кримінальне законодавство країн загальної та континентальної системи права могло б тільки тісніше їх зблизити, що не можна не визнати позитивним явищем.

Що ж до України, то нам варто перейняти досвід щодо певних аспектів виправданого ризику від інших країн. Так, науковий досвід країн континентальної Європи радить заборонити науковий експеримент:1) за відсутності вільної згоди учасника, проінформованого про можливі наслідки; 2) з вагітною жінкою, її плодом; 3) з неповнолітнім, особою з порушеною психікою і особою, позбавленої волі. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота