ОСОБЛИВОСТІ РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

02.12.2014 00:27

[Секция 5. Административное право. Административное процессуальное право. Таможенное и налоговое право. Муниципальное право]

Автор: Пабат Олександр Васильович, кандидат юридичних наук, доцент кафедри адміністративного права та процесу Харківського національного університету внутрішніх справ


Одні з найбільш затребуваних змін в податковій системі України викладені в пропозиціях включених в урядовому пакеті реформ. З-поміж пропозицій змін в податковій системі України, відмітимо на наш погляд найважливіші аспекти. Починати реформування слід з податкового компромісу та змін в оподаткуванні прибутку. Зокрема, уніфікація ставок податків та інші заходи повинні радикально спростити обрахування податку на доходи фізичних осіб та податку з доходів підприємств. Крім того зміни в податковому законодавстві повинні бути спрямовані на  обмеження суб'єктивізму податкових інспекторів у визначенні бази оподаткування. До напрямів податкової реформи відносяться також детінізація доходів громадян, декриміналізація податку на додану вартість, подолання корупції викликаної недоліками податкової системи України, підтримка малого й середнього бізнесу через формування прийнятних для бізнесу ставок і бази оподаткування.

Очікуваним та нагальним є вирішення проблеми зниження навантаження на фонд оплати праці. Запропоновані урядом та обговорювані в суспільстві моделі реформування податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є досить логічними та обґрунтованими. Вважаємо обрання моделі реформування повинно проходити за ініціативи самих платників цих доходів та внесків задля уникнення нинішньої ситуації з приховуванням реальних доходів та зарплатою «в конвертах».

Серед ініціатив уряду виділимо стимулювання детінізації економіки та зростання виробництва в Україні через реформування єдиного соціального внеску, обмеження готівкового обігу з переходом до електронних платежів, запровадження непрямих методів контролю доходів фізичних осіб (наприклад, декларація видатків), добровільного разового декларування майна та податкової амністії для громадян.

Потребує скорочення податкового навантаження та частина зарплати, яка видається у конвертах, тобто виведеної з готівкового обігу працедавцем. Так, вимагає значного зменшення(у пропозиціях уряду до 2,5 разів) зменшення єдиного соціального внеску. Запропонований порядок обрахування ЄСВ сприятиме не тільки детінізації зарплати, а й її зростанню.

Декларування доходів не дало очікуваних результатів, тому доцільно запроваджувати непрямі методи контролю сплати податків. До таких відноситься запровадження контролю відповідності фактичних витрат громадян на придбання активів, насамперед вартісних, їхнім реальним доходам.

Передувати змінам доходного податку повинне разове добровільне декларування майна та податкова амністія для громадян. Це дозволить встановити точку відліку активів фізичних осіб на момент введення непрямого методу контролю сплати податків.

Таким чином відбудеться легалізація майна та заощаджень фізичних осіб платників доходного податку. Добровільна декларація свого майнового стану дозволить звільнити від відповідальності за колишні порушення податкового чи валютного законодавства [1]. Амністія доходів зазначених в разовій декларації дозволить не платити жодних додаткових платежів і виведе капітал з тіні.

Для підвищення мотивації працедавців до збільшення реальних зарплат своїм працівникам та збільшення відрахувань за доходним податком слід побороти практику доплат у «конвертах». Таке можливе лише у випадку коли для працедавця така практика стане невигідною, а покарання за порушення буде суворим і невідворотним. Передовсім  слід легалізувати отримувані зарплати.

Наступним заходом має стати обмеження готівкових розрахунків (пропонується сумою 15 мінімальних заробітних плат), що дозволить скоротити обсяг тіньового ринку. Наразі Україна є однією з  найвідсталіших країн Європи за рівнем готівкового обігу.

Обмеження готівкових операцій та контроль за витратами чиновників скоротять ринок тіньових готівкових операцій. Бажані консультації з бізнесом для того, щоб у підприємців не тільки не було можливості приховувати товар для збуту поза обліком, але і не було потреби. Обмеження розрахунків готівкою, запровадження використання бізнесом реєстраторів розрахункових операцій та введення загальнообов’язкового декларування доходів та витрат при одночасному посиленні відповідальності за неподання таких декларацій повинно позитивно вплинути на рівень податкових надходжень. Відмітимо, що в результаті зазначених заходів значні кошти будуть спрямовані у банківську систему, що збільшить ліквідність банків і як наслідок стабілізує фінансову систему країни [2].

Окремо слід відмітити необхідність реформування органів фінансового контролю. Наразі повноваження в цій сфері мають десятки державних органів. Створення Служби фінансових розслідувань дозволить об’єднати контрольні функції у одного органу та позбавитись дублювання контрольних функцій у низки органів.

Запропонована податкова реформа в Україні передбачає скорочення кількість податків з двадцяти двох до дев’яти. Зокрема, пропонується скасувати збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності; рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України; збір за місця для паркування транспортних засобів; туристичний збір та збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Давно назрілим є питання скасування податкового обліку і забезпечення ведення єдиного бухгалтерського обліку. Об’єктом оподаткування податку на прибуток повинен стати фінансовий результат, визначений за правилами бухгалтерського обліку. При цьому, на відміну від сьогодення, коли коригування показників відбувається за сорок дев’ятьма податковими різницями, урядом запропоновано лишити всього три: амортизація, резерви та фінансові операції. Відмітимо спрощення пропонованого бухгалтерського обліку та скорочення можливостей для зловживань.

Наостанок відмітимо, що запропоновані урядом зміни в податковій системі є досить суттєвими. В цілому позитивно сприймаючи майже всі запропоновані новації з точки зору їх впливу на платників податків, слід відмітити що наслідки введення пропонованих змін будуть так само суттєвими в частині податкових надходжень до публічних фондів коштів держави. А в нинішніх скрутних обставинах для фінансового сектору держави слід зважувати можливі ризики недоотримання доходних частин бюджетів.




Література:

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 // Відомості Верховної Ради України від 08.04.2011 – 2011 р., № 13, / № 13–14, № 15–16, № 17 /, стор. 556, Ст. 112.

2. Податкова реформа запустить незворотній процес змін в усій економіці, – Ігор Білоус/ Урядовий портал [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=247662559&cat_id=244277212

3. Концепция реформирования налоговой системы Украины / Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України / Урядовий портал [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/ru/publish/article?art_id=247504358&cat_id=246935189.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота