МЕТОДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

МЕТОДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ

05.10.2015 13:42

[Секция 10. Мировая экономика и международные экономические отношения]

Автор: Лошенюк Оксана Вікторівна, аспірант кафедри міжнародної економіки Київський національний торговельно-економічний університет, м. Київ


В епоху глобалізації економіки, торговельних і фінансових зв’язків, нерівномірного економічного розвитку країн, формування міжнародного розподілу праці відбувається значне розширення міжнародної мобільності населення. При цьому міжнародна трудова міграція виступає важливим механізмом формування та регулювання світового ринку праці. Водночас вся сукупність іноземних працівників будь-якої країни неоднорідна за своїм національним, професійно-кваліфікованим складом і з часом змінюється. У зв’язку з цим вивчення закономірностей розвитку та регулювання процесів міжнародної трудової міграції, зміна її складу, структури та інших характеристик має велике значення не тільки у якості самостійної області дослідження, але і як спосіб пізнання і оцінки впливу іноземних трудових мігрантів на подальший розвиток суспільства і економіки країни, що приймає їх.

Основний вклад у розробку питань міжнародної трудової міграції внесли зарубіжні та вітчизняні науковці, серед яких найбільш вагомі напрацювання М. Денисенко, Ж. Зайончковської, В. Євтух, В. Іонцева, Е. Лібанової, Т. Мельник, А. Мокія, С. Мосьондз Дж. Мейєра, К. Ньюленда, І. Прибиткової, Л. Рибаковського, М. Романюк, Е. Тейлора, М. Флейчук, Т. Юдіної та інші. Проте структурні деформації міграційних потоків обумовлюють необхідність постійного моніторингу та поглибленого вивчення методів та інструментів регулювання міжнародної трудової міграції, оцінки їх впливу на розвиток економіки окремих країн, в тому числі і України.

Для будь-якої країни важливо, щоб дослідження міжнародної трудової міграції включало не тільки б вплив і аналіз сучасних тенденцій мобільності робочої сили як такої, визначення динаміки і причин міграційних процесів, але і дозволяло б регулювати їх вплив на економіку країни.

Однією з проблем, яка пов’язана із залученням великої кількості іноземних працівників є те, що основна частина зарубіжних трудових мігрантів, що приїжджають у країни, не володіють високою кваліфікацією. Відтак вони не претендують на високу заробітну плату, безпечні умови праці, соціальне і медичне страхування, і, відповідно, займають робочі місця, які не зайняті місцевими працівники. Це вигідно для роботодавців певної країни, які за рахунок використання праці мігрантів не тільки заповнюють непрестижні робочі місця у відповідних секторах економіки, але і економлять на витратах, що сприяє стриманню росту заробітної плати працівників. При цьому використання низько кваліфікованої робочої сили приводить до екстенсивного шляху розвитку економіки, коли натомість впровадження високотехнологічних, інноваційних, працезбережуючих технологій використовується праця великої кількості працівників, які часто не володіють необхідною кваліфікацією. Відтак, використання дешевої іноземної робочої сили надає можливість роботодавцям нехтувати технічним переобладнанням робочих місць, підвищенням продуктивності праці і підтриманням соціального прийнятого рівня заробітної плати [1].

З іншого боку, для інноваційного розвитку економіки більшості країн використання низько кваліфікованих іноземних працівників недопустимо. Однією з найбільш гострих і актуальних задач у процесі становлення інноваційної економіки є саме проблема дефіциту кваліфікованих кадрів. Інтенсивний шлях економічного розвитку передбачає впровадження інноваційних, працезбережуючих технологій, підвищення якості трудових ресурсів та економічної ефективності, а не збільшення чисельності працівників. Необхідно також враховувати, що не всі види робіт можна автоматизувати, і, безумовно, у виробничому процесі вимагається участь людських ресурсів різної професійної підготовки. Разом з тим потрібно пам’ятати і намагатися максимально скоротити людські трудозатрати за рахунок обновлення обладнання, впровадження передових технологій, автоматизованих систем, що забезпечують ріст продуктивності праці та інтенсивний шлях економічного розвитку країни.

Відповідно, при залученні іноземних працівників у будь-яку країну необхідно враховувати існуючу структуру професійно-кваліфікованої підготовки місцевих працівників і залучати такі кадри, яких недостатньо для ефективного функціонування економіки країни. При цьому необхідно рухатись до того, щоб із залучених зарубіжних мігрантів отримувати максимальну користь, попередивши при цьому негативні наслідки.

Розвиток міжнародної трудової міграції супроводжується не тільки перевагами притоку додаткових трудових ресурсів, але й ускладнюється проблемами, які можуть загострювати соціальні і політичні обставини у країні. Це є свідченням того, що міжнародна трудова міграція, з одного боку, є однією з умов ефективного розвитку економіки країни внаслідок забезпечення існуючого дефіциту власних трудових ресурсів і скорочення витрат виробництва, а з другого боку, вона збільшує напруженість на ринках праці країн і конкуренцію за робочі місця, сприяє стримуванню підвищення заробітної плати [2].

Водночас закономірності, які виявляються у розміщенні іноземних працівників у країнах, визначаються різними факторами, які взаємопов’язані між собою і представляють єдину сукупність причин і умов переміщення трудових ресурсів. Необхідною умовою переміщення мігранта з однієї країну в іншу є можливість перетворити свої наміри у дію. Основною проблемою тут виступає визначення вимог, які необхідні для реалізації цієї можливості. У межах трудової міграції при прийнятті рішення про переміщення з ціллю працевлаштування необхідною умовою виступає наявність роботи, яка, у свою чергу, забезпечить отримання засобів до існування. У той же час кількість робочих місць слугує обмеженням масштабів трудової міграції.

Процеси міграції іноземних працівників приводять до змін структури економіки країни, відповідності попиту і пропозиції, та, відповідно, напруженості на ринку праці. Одна із головних проблем, яка пов’язана з притоком зарубіжних мігрантів, полягає у тому, що кількість і структура  іноземних працівників не у повній мірі відповідають потребам економіки певних країн.

Основними критеріями відбору зарубіжних трудових мігрантів для країн можуть бути: наявність професій,потреба у яких не може бути задоволена за рахунок власних трудових ресурсів; кваліфікації та рівень професійної підготовки, які необхідні для виконання відповідного виду діяльності або роботи; оцінка потенційних можливостей мігранта, у тому числі прагнення до підвищення рівня освіти, сприйняття нових технологій і методів управління, вміння швидко адаптуватися до виробничого і соціального середовища та інші; володіння мовою країни, її історією та основами законодавства; повага до звичаїв і традицій країни перебування.

Сьогодні до пріоритетних категорій зарубіжних трудових мігрантів можна віднести: спеціалістів нових поколінь, які необхідні для впровадження нанотехнологій, біотехнологій, охорони навколишнього середовища та інших; висококваліфіковані спеціалісти, топ – менеджери, у тому числі у межах фінансово-промислових груп і транснаціональних компаній; професорсько-викладацький склад провідних вищих навчальних закладів, які залучаються для педагогічної та науково-дослідної роботи; висококваліфіковані робітники окремих, в тому числі рідкісних професій.

Відтак основними механізмами регулювання міжнародної трудової міграції можуть бути, по-перше, узгодженість масштабів, структури і напрямів зовнішньої трудової міграції з внутрішніми міграційними потоками. Відсутність узгодженості приводить до того, що у певні країни надходить приток зовнішніх мігрантів, при достатній кількості внутрішніх трудових ресурсів, які могли б ефективно використовуватися натомість іноземних працівників. Відповідно, повинен здійснюватися постійний моніторинг балансів трудових ресурсів, соціально-економічного та трудового середовища країни. По – друге, визначення додаткової потреби країн у зарубіжних трудових мігрантах повинно здійснюватися у розрізі професійно-кваліфікованих груп з урахуванням перспектив соціально-економічного розвитку і впровадження нових технологій. 

Основними методами та інструментами реалізації даних завдань можуть виступати розрахунки потреби у робочій силі, квотування, встановлення допустимої частки іноземних працівників, які використовуються у різних галузях економіки, розробка та реалізація спеціальних програм для окремих категорій зарубіжних мігрантів у певній країні.

Таким чином, міжнародна трудова міграція представляє собою необхідну і об’єктивну умову економічного розвитку країни, але при цьому є лише фактором, який доповнює, а не заміщує елементи кадрового забезпечення. Дослідження тенденцій і закономірностей розвитку зарубіжних міграційних процесів дозволяє не тільки визначати та фіксувати показники поточного стану міжнародної трудової міграції, але й виробляти ефективні управлінські рішення по їх регулюванню у відповідності з конкретними потребами та умовами розвитку країни.




Список використаних джерел:

1. Питання національного інформаційного центру академічної мобільності: Постанова КМУ № 924 від 31.08.2011 р. // Офіційний вісник України. – 2011. – № 67. – С. 72. 

2. П’ятковська О. Міжнародна міграція як засіб впливу на конкурентоспроможність ринку праці в умовах глобалізації / О. П’ятковська // Євроінтеграційний вибір України та проблеми макроекономіки : XVI Міжнаодна науково-практична конференція : тези доповідей, 26 березня 2014. – Дніпропетровськ : Дніпропетровський університет ім. Альфреда Нобеля, 2014. – С. 125-128.

____________________________

Науковий керівник: Мельник Тетяна Миколаївна, доктор економічних наук, професор, Київський національний торгово-економічний університет

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота