ВПЛИВ ПРОЦЕСУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ВПЛИВ ПРОЦЕСУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

15.04.2016 15:33

[Секция 1. Экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами]

Автор: Улізько Катерина Сергіївна, Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича


В найширшому розумінні глобалізація включає в себе такі процеси, як міжнародний рух товарів, послуг та трудових ресурсів. Глобалізація економічного розвитку виникає з глибокої взаємозалежності складових частин світового господарства, з його єдності та цілісності, що посилюється в умовах широкого розгортання інтернаціоналізації виробництва й обігу, інтенсифікації інтеграційних процесів. Імміграція, аутсорсинг, а також нові види робіт в мережі Інтернет,- все це справило величезний вплив на соціально-трудові відносини в різних регіонах світу. 

В епоху глобалізації, більшість економістів стверджують, лібералізація торгівлі має потужний потенціал, щоб зробити свій внесок в зростання економік світу, а також, що ці ефекти будуть корисними для загального процесу зайнятості. Проте, дані численних досліджень показують, що існує певна негативна тенденція серед населення світу щодо впливу глобалізаційних процесів на ринок праці. Негативне сприйняття характерне не лише для  промислово розвинених країн, але також і для країн, що розвиваються[1].

Сучасні тенденції глобалізаційних процесів сприяють поглибленню вже існуючої нерівності в сферах продуктивності праці, доходів, матеріального благополуччя та заважають досягненню рівності можливостей в соціально-трудових відносинах. Тому, серед основних проблем нинішніх соціально-трудових виділяють наступні:

- Отримання позитивного ефекту від процесів глобалізації країнами так званого “золотого мільярду”, що охоплюють лише п’яту частину населення світу (на США і країни Західної Європи припадає 70% світових ресурсів). У результаті відбувається поляризація доходів, що призводить до виникнення міжнародних конфліктів.

- Нестабільність міжнародної економіки, що зумовлена значною взаємозалежністю національних економік світу. Яскравим прикладом цього є “мильна бульбашка” США в 2007 - 2010 рр., яка зумовила глобальні наслідки. Вплив на соціально-трудову сферу в цьому випадку відбувається за рахунок зниження рівня зайнятості, скорочення робочих місць. За даними Міжнародної організації праці, рівень безробіття в ЄС в цей кризовий період становив більше, ніж 7%.

- В умовах діяльності ТНК значно зменшується вплив профспілок, насамперед це пояснюється несумісністю законодавств країн учасниць. Страйкові рухи є дуже малопоширеним явищем, адже в разі їхньої появи материнська компанія ТНК зазвичай переносить своє виробництво в іншу країну, з більш дешевшою робочою силою. Як наслідок, робітники втрачають роботу [2].

Поряд з негативними наслідками процес глобалізації передбачає ряд позитивних наслідків, до яких належать:

- збільшення інвестиційного потенціалу країн, що розвиваються;

- технічний прогрес призводить до збільшення продуктивності праці;

- прискорення темпів розвитку міжнародних профспілок;

- посилення конкуренції, завдяки чому набувають поширення гнучкі режими праці;

- введення гендерної квоти, що виступає  засобом забезпечення рівних можливостей чоловіків і жінок на ринку праці;

- виокремлення волонтерства як інноваційної форми соціально-трудових відносин. Волонтерство може виступати не лише  компонентою особистісного розвитку людини, а також дає змогу розвиватися в професійному плані за допомогою нових знань та навичок [3].

Поняття ‘гнучкості’ науковці ототожнюють з “інформалізацією”. Ці процеси на сучасному етапі зазнали деформацій у вигляді зниження ядра постійних працівників; збільшення частки тимчасових і випадкових працівників, або так званих периферійних працівників;  збільшення кількості змін на добу або використання понаднормових змін [4].

Отже, глобалізація є однією з основних тенденцій розвитку сучасного міжнародного ринку праці та характеризується формуванням системи міжнародного поділу праці, розвитком світової інфраструктури, активізацією міграційних процесів, бурхливими технологічними змінами, що в кінцевому результаті призводить до зростання світової торгівлі. Загалом процес глобалізації розглядається як досить спірне поняття, тому що його наслідки можуть принести як позитивні, так і негативні наслідки, тому завданням державних органів є створення відповідного інституційного середовища для забезпечення належного рівня розвитку СТВ. 




Література:

1. Trade and Employment From Mythsto Facts. - 2011. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: ilo.org/wcmsp5/groups/public/---ed_emp/documents/publication/wcms_162297.pdf

2. Колосова Р.П. Глобализация экономики и рынок труда/Р.П. Колосова // Демографія та соціальна економіка. - 2005. - №1. - С. 141-152.

3. Крапівіна, Г. О. Волонтерство: інноваційна форма соціально-трудових відносин та нестандартна форма зайнятості. -  Вісник Донецького університету економіки та права. - 2013. - №1. -С. 70-78.

4. The Effect of Globalization, Labor Fexibilization and National Industrial Relations Systems on Human Resource Management.- [Електронний ресурс] –Режим доступу:ccsenet.org/journal/index.php/ibr/article/viewFile/3910/3434.

________________________

Науковий керівник: Кобеля Зоряна Ігорівна, кандидат економічних наук, доцент, Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота