ДЕЯКІ ПИТАННЯ СУБ’ЄКТУ НЕЗАКОННОГО ЗАВОЛОДІННЯ ЗЕМЛЯМИ ВОДНОГО ФОНДУ В ОСОБЛИВО ВЕЛИКИХ РОЗМІРАХ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ДЕЯКІ ПИТАННЯ СУБ’ЄКТУ НЕЗАКОННОГО ЗАВОЛОДІННЯ ЗЕМЛЯМИ ВОДНОГО ФОНДУ В ОСОБЛИВО ВЕЛИКИХ РОЗМІРАХ

26.04.2016 21:40

[Секция 4. Уголовное право. Уголовное процессуальное право. Криминалистика. Криминология. Уголовно-исполнительное право. Судоустройство. Правоохранительные органы, прокуратура и адвокатура]

Автор: Сівак Олександра Вікторівна, ад’юнкт кафедри кримінального права Національної академії внутрішніх справ


Питання суб’єкту злочину в науці кримінального права завжди займало одне з головних міць, оскільки саме з даного приводу й досі тривають суперечки між науковцями. Однак, основні властивості якими має володіти суб’єкт, як складова частина складу злочину, закріплені на законодавчому рівні та успішно застосовуються у юридичній практиці. Перш за все варто зазначити, що в науці кримінального права під поняттям «суб’єкт злочину» прийнято розуміти особу, яка скоїла злочин. Однак, крім вчинення особою злочинного діяння, суб’єкт злочину повинен володіти ознаками визначеними у ч. 1 ст. 18 КК України, а саме, має бути  фізичною осудною особою, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до кримінального законодавства може наставати кримінальна відповідальність. Таким чином, положення ч. 1 ст. 18 КК України дають нам чітку відповідь на питання основних ознак, якими має володіти суб’єкт злочину для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення.

Що ж до суб’єкту незаконного заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах (ст. 239-2КК України), то згідно чинного законодавства він є загальним та визначається як особа, яка досягла 16 річного віку.

Однак, з даною позицією законодавця, щодо суб’єкту незаконного заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах, важко погодитись виходячи з наступного. Так, відповідно до ст. 239-2КК України предметом злочинного посягання є землі водного фонду в особливо великому розмірі. Особливо великим розміром законодавець визначив обсяг поверхневого (ґрунтового) шару земель, який становить більше, ніж десять кубічних метрів.

 Відповідно до ст. 58 Земельного кодексу України  до складу земель водного фонду відносяться землі, зайняті:

а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об’єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;

б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;

в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

г) береговими смугами водних шляхів;

ґ) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.[1]

До більш детального розгляду пропонується підпункт «б» зазначеної статті. 

Метою створення прибережних захисних смуг є запобігання руйнуванню водних екологічних систем, зсувам, ерозії, появі необґрунтованої забудови.

У статті 1 Водного кодексу України прибережну захисну смугу визначено як частину водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони. Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.[3]

Статтею 59 Земельного кодексу України закріплено, що землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Рішення щодо передачі права власності на землі водного фонду віднесено до компетенції органів виконавчої влади або місцевого самоврядування.[1]

На сьогоднішній день проблема незаконного заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах  є суспільно актуальною, оскільки все частіше порушуються приписи Конституції України та чинного законодавства щодо права користування, володіння та розпорядження природними ресурсами громадянами нашої держави. Так, найпоширенішими з таких порушень є незаконне заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах, а саме незаконне заволодіння прибережними смугами з метою ведення господарської діяльності або будівництва. Особливо гостро проблема прослідковується в таких областях як Київська, Черкаська, Дніпропетровська, Запорізька, Одеська, Херсонська. Проведення перевірок контролюючими органами законності ведення господарської діяльності чи будівництва на землях водного фонду зазначеного виду, посвідчує той факт, що попри встановлення на законодавчому рівні обмежень щодо здійснення будівництва та господарської діяльності у вказаних зонах у фізичних та юридичних осіб наявна дозвільна документація на здійснення зазначених дій в зонах, що визначенні як прибережні смуги. Таким чином, стає очевидним факт наявності корупційної складової з боку посадових осіб органів виконавчої влади та місцевого самоврядування до компетенції яких відноситься прийняття рішень щодо передачі земель водного фонду у приватну, комунальну або державну власність. 

Враховуючи актуальність питання незаконного заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах, беручи до уваги порушення Конституційних прав громадян України на сьогоднішній день вбачається за необхідне перегляд положень ст. 239-2КК України в частині розширення поняття суб’єкту злочину та кваліфікуючих ознак злочинного посягання. А також, вирішення за законодавчому рівні питання додаткової кваліфікації дій посадових осіб органів виконавчої влади або місцевого самоврядування, які шляхом зловживання владою або службовим становищем сприяють незаконному заволодінню землями водного фонду в особливо великих розмірах за ст. 364 КК України. 




Література:

1. Земельний кодекс України [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/stru#Stru

2. Кримінальний кодекс України [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

3. Водний кодекс України[Електронний ресурс].-Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80

4. Комарницький В. М. Щодо питання про право спеціального та загального землекористування // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2009. - №2.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота