ВІД МІЛІЦІЇ ДО ПОЛІЦІЇ: РЕФОРМУВАННЯ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ – ЗА І ПРОТИ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ВІД МІЛІЦІЇ ДО ПОЛІЦІЇ: РЕФОРМУВАННЯ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ – ЗА І ПРОТИ

27.04.2016 19:42

[Секция 4. Уголовное право. Уголовное процессуальное право. Криминалистика. Криминология. Уголовно-исполнительное право. Судоустройство. Правоохранительные органы, прокуратура и адвокатура]

Автор: Шаталюк Артур Олександрович, студент юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету


Реформа правоохоронних органів в Україні вже давно назріла, її вимагає українське суспільство, її проведення підтримується на міжнародному та національному рівнях [1].

В листопаді 2015 року набув чинності закон України «Про Національну поліцію». Тобто формально міліція країни припинила своє існування і стала поліцією. Проте перехідний період триває дотепер.

Зміни мають бути кардинальними. Так, у структурі Міністерства внутрішніх справ повинні працювати лише цивільні. Усі атестовані у погонах повинні перейти у Національну поліцію. Загалом у МВС залишаться десять департаментів і п’ять управлінь. Також в структурі МВС функціонуватимуть вищі навчальні заклади, науково-дослідні установи, зокрема, і експертно-криміналістичні центри. А ще – медичні заклади і центри надання сервісних послуг. Усі інші повинні перейти у новостворений центральний орган виконавчої влади – Національну поліцію. Так, у безпосередньому підпорядкуванні Нацполіції функціонуватимуть міжрегіональні об’єднані підрозділи. Це підрозділи захисту економіки, підрозділи внутрішньої безпеки, кіберполіція, підрозділи наркозлочинності, патрульна поліція і поліція охорони. Водночас на місцях запрацюють так звані кущові органи поліції. Основне завдання таких нововведень – поліція піде в народ [2].

Зокрема, у Законі «Про Національну поліцію» йдеться про те, що у складі поліції функціонуватиме кримінальна поліція, патрульна поліція, органи досудового розслідування, поліція охорони, спеціальна поліція, поліція особливого призначення. Окрім того, йдеться про те, що у системі поліції можуть утворюватися науково-дослідні установи та установи забезпечення [3].

Тобто, МВС стане повністю цивільним органом і буде відповідати за формування єдиної правоохоронної політики. До його складу увійдуть Національна поліція, міграційна, прикордонна служби, та служба з надзвичайних ситуацій, а також Нацгвардія [3].

З метою оцінювання ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього і кваліфікаційного рівня на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності займаним посадам, а також перспектив їх службової кар’єри, керуючись ст. 57 Закону про Національну поліції і вимогами Інструкції про порядок проведення атестації поліцейських, затвердженої наказом МВС №1465 від 17.11.2015, в Національній поліції створюються центральні і апеляційні атестаційні комісії [4].

Однак процедура і критерії відбору членів атестаційних комісій в названій Інструкції чітко не визначені, а також не виписана їх відповідальність, наприклад, за зневажливе ставлення до кандидатів або необґрунтовані звинувачення в корупційних злочинах. Згідно п. 4 Інструкції, до складу атестаційних комісій можуть бути включені кандидати з числа народних депутатів України, працівників МВС, громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та ЗМІ за пропозиціями, які були отримані після розміщення відповідних оголошень на офіційних сайтах МВС або органів поліції, і при наявності їх згоди. Виходить, що до складу комісій може потрапити хто завгодно, і співробітники поліції скаржаться, що їх долю визначають обличчя, які не мають ніякого відношення до правоохоронних органів і не є професіоналами в даній сфері [4].

Проте, це потрібний процес, який дозволить відсіяти невідповідних вимогам до співробітників поліції кандидатів. А присутність в комісіях громадських активістів все ж вносить певну лепту в прозорість цього процесу. Адже представники громадськості мають можливість поспілкуватися з багатьма співробітниками, подивитися на рівень їх підготовки та розвитку і тим самим внести свій вклад в руйнування вибудуваної в останні десятиліття «старої системи» [4].

Отже, варто зазначити, що жодні зміни, реформи, тим паче зміни, які стосуються переорієнтування діяльності державних органів та загалом, зміни системи, принципів існування державного устрою країни, ніколи не будуть легкими, адже будь-які нововведення завжди супроводжуються тимчасовими труднощами і в даній ситуації, велика надія покладена саме на підтримку українського суспільства. Головне – це не допустити банальної заміни «Міліція» на «Національна поліція». Наша держава потребує якісних змін, а Нова поліція – це надія людей жити у правовій, захищеній країні [5].




Література:

1. Іванова А., Самойленко О. Якою бути українській поліції або проблеми нашого законотворення. / А.Іванова, О.Самойленко // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.khpg.org/index.php?id=1426747523

2. Тракало Я. Поліція замість міліції – продовження реформи. / Я. Тракало // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://espreso.tv/article/2015/11/10/policiya_zamist_miliciyi_prodovzhennya_reformy.

3. Рихліцький В. Прожити без міліції: що змінилось від перетворення української міліції на поліцію / В. Рихліцький // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zaxid.net/news/showNews.do?prozhiti_bez_militsiyi&objectId=1371184

4. Переатестувати не можна помилувати? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://forbiddentoforbid.org.ua/uk/pereatestuvati-ne-mozhna-pomiluvati/

5.  Копитко Т. Поліція для народу: основні нововведення  та аспекти функціонування / Копитко Т. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1701:politsiya-dlya-narodu-aspekti-funktsionuvanny2&catid=8&Itemid=350.


_______________________

Науковий керівник: Береза Надія Вікторівна, старший викладач кафедри кримінального права та процесу юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота