ПРАВОВІ НАСЛІДКИ СУДИМОСТІ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПРАВОВІ НАСЛІДКИ СУДИМОСТІ

28.04.2016 16:44

[Секция 4. Уголовное право. Уголовное процессуальное право. Криминалистика. Криминология. Уголовно-исполнительное право. Судоустройство. Правоохранительные органы, прокуратура и адвокатура]

Автор: Комракова Дар’я Сергіївна, студентка Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого м. Харків, Україна


Судимість - це передбачені законом правові наслідки засудження, які тривають певний період і визначають особливий правовий статус особи, яка має судимість. Істотними ознаками судимості є те, що вона. 1) є наслідком засудження за вчинення злочину, який триває і після відбуття покарання; 2) являє собою особливий правовий статус засудженого (має персональний характер і пов'язана лише з даною особою); 3) має чітко визначені часові рамки, встановлені КК; 4) полягає в обмеженнях, які застосовуються до особи, що має судимість, інших несприятливих для неї правових наслідках, - а, крім того, 5) умови перебігу судимості та кримінально-правові наслідки визначені КК. Загально правові наслідки судимості регламентуються іншими нормативно-правовими актами.Важливим моментом, що виникає із появою судимості- це не тільки кримінально- правові наслідки, а й загально- правові, що є істотною умовою існування людини, що мала судимість. Так, наприклад, загально-правові наслідки судимості полягають в різноманітних обмеженнях, що встановлюються законом щодо осіб, які мають непогашену або незняту судимість, зокрема: 1) заборона приймати на певні посади. В одних випадках така заборона встановлена безвідносно до виду злочину, за який є судимість, в інших - береться до уваги судимість лише за умисний злочин чи певний вид злочинів. Так, особа, яка має судимість за будь-який злочин, не може бути:суддею, прокурором, слідчим, адвокатом, судовим експертом, нотаріусом, членом Вищої ради юстиції, працівником органів внутрішніх справ. Відсутність судимості за умисний злочин є умовою зайняття посад: Голови та члена Центральної виборчої комісії, працівника Управління державної служби охорони, народного депутата України. Певні посади можуть обіймати особи, в яких відсутня судимість за певні злочини: посади в державному апараті не можуть обіймати особи, які мають судимість, несумісну із зайняттям посади, працівником державної податкової служби не може бути особа, яка має судимість за вчинення корисливих злочинів; 

Існує ще великий перелік посад, які не може обіймати особа за вчинення умисних тяжких чи особливо тяжких злочинів, але я б хотіла зосередити увагу на іншому. На мою думку, особа, що скоїла злочин, будь то крадіжка, чи умисне вбивство, вона є соціально небезпечною для суспільства і, я вважаю, що відбуття покарання у місцях позбавлення волі, штраф, громадські роботи або будь- який інший вид покарання не може бути застосований як покарання у повному обсязі. На мою думку, особа, що вчинила будь- який злочин не може займати посади, наприклад, народного депутата України, або працівника Управління державної служби охорони або члена Центральної виборчої комісії, або якісь інші посади публічної сфери. По-перше, де законодавець бере гарантії, що особа не скоїть повторно злочин, що буде кваліфікуватися за попередньою ознакою або за більш тяжкими наслідками? Також, основним фактором повинно виступати те, що, візьмем, наприклад,  посаду народного депутата України і розглянемо можливі негативні наслідки зайняття такої посади з погашеною судимістю. Верховна Рада України- це законодавчий орган нашої держави, насамперед, це- обличчя нашої держави, та закони, що приймаються на державному рівні повинні віддзеркалювати кваліфікаційний рівень депутатів, що складають законодавчий державний орган. Майже про кожного депутата відомо, хто мав судимість як таку, а отже як суспільство може висловлювати довіру таким політичним діячам? 

Я вважаю, що це є прогалиною в законодавстві і вирішувати її за аналогією закону чи аналогією права- неможливо. Неможна, звичайно, виключати той факт, що особа зробила певні висновки та не скоїть протиправне діяння повторно, але я вважаю, що не може особа з судимістю бути суб’єктом публічного права.  

Але треба погодитися з тим, що законодавець висунув правомірні вимоги до неможливості зайняття посади працівником державної податкової служби, що має судимість за вчинення корисливих злочинів. На сьогоднішній день більшість таких злочинів приховується, шляхом надання хабаря та уникаючи притягнення до відповідальності, що кваліфікується за ЗУ «Про запобігання і протидії корупції». Але прагнення до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, що є корисливим злочином правомірно позбавляє зайняття держпосади з метою виховання особи у дусі додержання закону, поваги до правил співжиття, запобігання до вчинення наступних правопорушень.




Література:

1. Кримінальний Кодекс України,Закон від 05.04.2001 № 2341-III

2. Конституція України, Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР

____________________

Науковий керівник: Володіна Оксана Олександрівна, кандидат юридичних наук, доцент, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота