ПРАВО НА ОХОРОНУ ЗДОРОВ'Я - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПРАВО НА ОХОРОНУ ЗДОРОВ'Я

23.05.2016 14:38

[Секция 3. Гражданское и семейное право. Гражданское процессуальное право. Коммерческое право. Жилищное право. Обязательственное право. Международное частное право. Трудовое право и право социального обеспечения]

Автор: Зіньова Ольга Сергіївна, старший викладач кафедри права Київського кооперативного інституту бізнесу і права


Вперше за всю історію національного цивільного законодавства офіційно визнано, що особисті немайнові правовідносини є повноцінним предметом цивільно–правового регулювання на рівні з майновими відносинами та  мають відповідний пріоритет перед ними.

Одним із основних немайнових прав, що забезпечують природне існування людини, є право на охорону здоров’я [1, ст. 283]. 

В Україні функціонує система органів охорони здоров’я, що покликані виконувати низку завдань у цій сфері, зокрема, реалізувати державні програми з охорони здоров’я, організовувати за державний кошт оздоровлення дітей–сиріт, дітей–інвалідів, здійснювати профілактику СНІДу, туберкульозу, проводити вакцинацію дітей тощо. На жаль, можливості реалізації права на охорону здоров’я в Україні обмежуються. Так, профілактичні заходи не фінансуються повною мірою, не контролюється на рівні європейських стандартів якість їжі (не зазначається на продуктах джерело чи місце походження сировини, вказівки на відсутність ГМО зачасту не відповідають дійсності), періодично повторюються ситуації щеплення школярів неякісними вакцинами, на ринку велика кількість підроблених лікарських засобів і таких, що не є лікарськими.

Основами законодавства України про охорону здоров’я дозволено медичну діяльність у галузі народної і нетрадиційної медицини, але заборонено масове цілительство. Наказ МОЗ України № 195 від 10.08.2001 р. передбачає надання спеціального дозволу для цієї діяльності. Зайняття народною і нетрадиційною медициною дозволяється особам без спеціальної медичної освіти, які зареєстровані як підприємці, на основі вивчення досвіду їх роботи та результативності. Угоди зі знахарями і цілителями мають ризиковий характер. Судова практика відноситься до них як до правочинів, що порушують суспільний порядок, тобто недійсних. Але такий підхід не відповідає реаліям часу. Адже у разі завдання шкоди пацієнту її необхідно відшкодовувати, а не застосовувати реституцію, яка є наслідком недійсності правочину. 

Право на медичну допомогу гарантується Конституцією України. Але його реалізація у ряді випадків проблематична. Зачасту в Державному бюджеті не закладаються кошти на випадки негайного лікування громадян України за кордоном, хоча в Основах законодавства про охорону здоров’я на державу покладено обов’язок забезпечити лікування людини в інших державах, де відповідне лікування здійснюється, якщо в Україні таке лікування ще не практикується. Тому за кошти або підприємців, або за власні кошти доводиться їхати за кордон, щоб врятувати своє життя. 

Здійснення права на медичну допомогу у ряді випадків унеможливлюється відсутністю коштів у фізичної особи на відповідні медикаменти або на оплату хірургічних дій. 

Медичні послуги зачасту надаються неякісно. Проблема заключається в тому, що вони в більшості випадків є платними. Доступності і певного підвищення якості медичних послуг можна було б досягнути шляхом введення обов’язкового медичного страхування, правова модель якого в Україні ще не обрана.

Залишаються проблемними питання щодо відповідальності конкретного лікаря чи медичного закладу за лікарську помилку, за розголошення інформації про стан здоров’я. Відсутня законодавча база для надання медичної допомоги і медичних послуг на договірних засадах. Врегулювання процедури укладення договорів у медичній сфері, їх істотних умов, відповідальності сторін є нагальною потребою сьогодення. 




Література:

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. –  2003. –  №№ 40–44. – Ст.356. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота