СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ ЗОВНІШНЬОБОРГОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ УКРАЇНИ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ ЗОВНІШНЬОБОРГОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ УКРАЇНИ

16.03.2017 09:23

[Секция 10. Мировая экономика и международные экономические отношения]

Автор: Вілісова Катерина Сергіївна, студентка, Університет митної справи та фінансів; Осацька Юлія Євгеніївна, кандидат економічних наук, доцент кафедри оподаткування та соціального забезпечення, Університет митної справи та фінансів


Існування державного боргу в умовах ринкової економіки є об’єктивним економічним явищем, обумовленим необхідністю виконання самою державою та її агентами певних функцій. 

Державний борг – органічна складова фінансової системи країни, дієвий інститут у механізмі макроекономічного регулювання та інструмент реалізації економічної стратегії держави [1, c. 217].

Проблема сучасного стану зовнішнього кредитування України є досить актуальною, тому вважаємо за потрібним не тільки проаналізувати та вивчити особливості формування зовнішньоборгових зобов’язань держави, а й запропонувати шляхи зменшення її частини.

Державний борг – це загальна сума, на певний момент, непогашених позик, отриманих державою для фінансування дефіциту бюджету та інші визначені законодавством цілі, невиплачених відсотків за обслуговування цих позик, а також наданих гарантій за зобов'язаннями інших державних структур [1, c. 218]. Іншими словами можна сказати, що величина боргу це ніщо інше, як взяті авансом податки, які допомагають розраховуватись з кредитами з виплатою певного відсотку. 

Як відомо, залежно від сфери рoзміщення позик розрізняють внутрішній та зовнішній борг. Приділимо увагу саме зовнішньому богу держави. Зовнішній борг лягає тягарем на країну, оскільки вона змушена віддавати товари й послуги в рахунок оплати відсотків і погашення боргу. Крім цього, нерідко іноземні країни надають кредити за умови внесення певних корективів у його економічну політику.

За статистичними даними Мінфіну України, якщо в 2010-2012 рр. відношення валового зовнішнього боргу держави до ВВП не перевищувало гранично допустиме значення (не більше 25%) та мало тенденцію до зниження, то в 2013 р. цей показник зріс до 78,3%, а в 2014 р. до 95,1%. Це свідчить про те, що рівень зовнішньої заборгованості України має тенденцію до збільшення [2].

Проте 9 місяців 2016 року валовий зовнішній борг України скоротився на 2.7 млрд. дол. США і станом на 1 жовтня 2016 року становив 116.0 млрд. дол. США. Відносно ВВП обсяг боргу скоротився зі 131.3% на початок року до 128.2%. Основною валютою зовнішніх запозичень України станом на 1 жовтня 2016 року залишався долар США (73.9%).

На сьогодні, не зважаючи на значний обсяг, рівень зовнішнього боргу України залишається набагато нижчий, ніж у більшості європейських країн. Зрозуміло, що жодна з розвинутих країн світу ще не змогла повістю відмовитись від боргів, бо це є невід’ємною частиною економіки [3].

Дані зрушення, що представлені на Рисунку 1 однозначно є позитивною тенденцією. Вважаємо необхідним запропонувати декілька варіантів, що до зменшення боргових зобов’язань та тим самим передбачимо потрапляння країни до боргової ями.




Рис. 1 – Динаміка валового зовнішнього боргу України за 2005-2016 рр., млрд. дол. США.

Серед схем реструктуризації зовнішнього боргу України слід виділити наступні : 

- нові кредити з цільовим призначенням оплати минулих боргів; 

- списання боргу, викуп із дисконтом на вторинному ринку; 

- обмін боргу на акції національних підприємств, національну валюту;

- збільшення ВВП за рахунок покращення експортно-імпортних відносин; 

- вклад інвестицій в іноземні компанії з метою отримання прибутку;

 відкриття нової зони вільної торгівлі між країнами-сусідами по державному кордону; 

- перерозподіл заробітної плати між різними верствами населення з метою покращення рівня життя.

Отже, на сьогодні головною ознакою ефективного функціонування ринку державних запозичень України мають бути не лише фінансові операції у сфері фінансування дефіциту бюджету, а створення умов для залучення фінансових ресурсів у реальний сектор економіки, чим забезпечуватиметься ринковий механізм стимулювання інвестиційної діяльності для сталого економічного зростання.




Список використаних джерел:

1. Лондар С.Л. Фінанси: навч. посіб. / С.Л.Лондар, О.В.Тимошенко. – Вінниця: Нова Книга, 2009. – 384 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://pidruchniki.com/10290228/finansi/derzhavniy_borg 

2. Офіційний сайт Міністерства фінансів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.minfin.gov.ua 

3. Щегельська М. Зовнішній державний борг України – необхідність чи небезпека? / М. Щегельська [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://cyberbrains.org.ua/uk/zovnishnij-derzhavnyj-borg-ukrainy-neohidnist-chy-nebezpeka/ 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота