ВПЛИВ КОМПЕТЕНЦІЙ ПРАЦІВНИКІВ НА ОРГАНІЗАЦІЙНУ СТРУКТУРУ УПРАВЛІННЯ ЯК ФАКТОР ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПІДПРИЄМСТВА - Научное сообщество

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ВПЛИВ КОМПЕТЕНЦІЙ ПРАЦІВНИКІВ НА ОРГАНІЗАЦІЙНУ СТРУКТУРУ УПРАВЛІННЯ ЯК ФАКТОР ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПІДПРИЄМСТВА

31.05.2017 18:11

[Секция 2. Менеджмент]

Автор: Вільгуцька Роксолана Богданівна, кандидат економічних наук, асистент кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Навчально-наукового інституту економіки і менеджменту Національного університету «Львівська політехніка»; Лема Галина Володимирівна, кандидат економічних наук, асистент кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Навчально-наукового інституту економіки і менеджменту Національного університету «Львівська політехніка»


В умовах сьогодення керівники підприємства повинні швидко реагувати на зміни в діяльності підприємства, створювати умови для розвитку своїх працівників, які відповідають сучасним вимогам ведення бізнесу та досягати поставлених цілей, які сприятимуть розвитку підприємства. Будь-які зміни на підприємстві відображаються в його організаційній структурі управління, адже організаційна структура управління підприємством є упорядкованою сукупністю взаємопов’язаних між собою структурних підрозділів, виконання якими покладених на них функцій уможливлює досягнення цілей організації. З позиції функціонального підходу у менеджменті організаційна структура управління є результатом реалізації функції організування. Лише тоді, коли організаційна структура створена, можливим є функціонування підприємства, реалізація встановлених ним цілей. Враховуючи це, організаційна структура управління підприємством поряд з цілями, технологією, персоналом є важливим фактором внутрішнього середовища будь-якого підприємства. Саме тому на формування організаційних структур управління підприємствами впливають такі фактори, як вид господарської діяльності підприємства, організаційна форма, в якій засноване  підприємство, величина підприємства, цілі підприємства, автоматизація виробництва на підприємстві, інтегрованість підприємства у виробничо-господарські структури, положення законодавства, яке регламентує господарську діяльність підприємства, професійна підготовка керівників підприємства, їх бачення, переконання і амбіції, укомплектованість структурних підрозділів підприємства кадрами необхідної кваліфікації; рівень конкуренції у галузі і стан ринкової кон’юнктури. У переліку ідентифікованих факторів найбільш значущими виявились такі фактори, як цілі підприємства і його величина, а також розвиток та удосконалення знань, вмінь, навичок та особистісних характеристик керівників підприємства.

Враховуючи це слід розглянути такий фактор прямої дії як професійна підготовка керівників підприємства, їх бачення, переконання й амбіції. Важливість впливу цього фактора на досліджуваний об’єкт важко переоцінити, адже керівники підприємства встановлюють цілі організації, приймають рішення про ліквідацію існуючих і створення нових посад та підрозділів, здійснюють розподіл функцій, повноважень, обов’язків, закладають основи субординації в організації тощо. Цей фактор належить до внутрішнього середовища організації, проте через суб’єктивність характер його впливу на формування та використання організаційної структури управління підприємством може бути різним. Аналізування літературних джерел [1;2;5] і матеріалів підприємств дозволяє стверджувати, що можливість урегулювання його дії на формування організаційної структури управління підприємством значною мірою залежить від стилю керівництва, який сповідується в організації, а також від того, наскільки власники підприємства контролюють стан справ в організації. 

Емпіричні дослідження показали, що недоукомплектування кадрами структурних підрозділів часто є причиною організаційних змін, які призводять до ліквідації або об’єднання двох і більше структурних підрозділів в один. Таким чином, укомплектованість структурних підрозділів підприємства кадрами необхідної кваліфікації також є фактором внутрішнього середовища підприємства, який впливає на формування організаційної структури управління підприємством. Його дія на досліджуваний об’єкт піддається урегулюванню з боку керівників підприємства. Характер цього фактора з часом може змінюватись, тому керівникам підприємств необхідно його «тримати на контролі» і реалізовувати таку кадрову політику, щоб кваліфікація персоналу підприємства перманентно зростала, кількість трудових конфліктів зменшувалась, а зацікавленість працівників у результатах діяльності підвищувалась.

Формування ефективної системи оцінювання компетенцій працівників підприємств та підвищення їхнього професійного рівня вимагає від керівників підприємств чи відповідно створених підрозділів безперервного спостереження за професійною діяльністю своїх підлеглих. Відповідно, для визначення наявного стану компетенцій та подальшого їх розвитку сприятиме атестація працівників, проведення якої дозволить підприємству:

1) впливати на рівень знань, вмінь та навичок працівників у професійній діяльності;

2) вливати на ефективність виконання завдань та досягнення цілей підприємства;

3) впливати на вміння прийняття рішень в нестандартних ситуаціях;

4) класти на працівників відповідальність при прийнятті управлінських рішень;

5) впливати на рівень розвитку компетенцій працівників підприємств за допомогою мотиваційних механізмів тощо.

Як відомо з літературних джерел [3;4] за регулярністю проведення оцінювання здійснюють з такою періодичністю: 

- регулярні оцінки, які проводяться постійно; 

- періодичні, які проводяться раз на пів року (на рік, на два роки); 

- епізодичні, які зумовлені певною ситуацією (завершення випробувального терміну, просування по службі, заходи дисциплінарної відповідальності тощо) [3, с. 113].

Періодичність оцінювання компетенцій працівників визначається керівництвом підприємства. Як правило, на підприємствах, оцінювання компетенцій працівників з метою визначення їх стану здійснюється раз на рік. Проте, у випадку непередбачуваних ситуацій (зниження якості продукції, зменшенні обсягів продаж) оцінювання компетенцій працівників може здійснюватися частіше за вказівками органів вищого керівництва з метою з’ясування причин такого погіршення.

Аналізування компетенцій працівників підприємств на засадах періодичності оцінювання дасть змогу порівнювати рівень компетенцій працівників за певний проміжок часу, а також при необхідності вживати відповідні заходи щодо їх покращення та розвитку при певних відхиленнях. Окрім цього, аналізування компетенцій працівників підприємств на засадах періодичності оцінювання сприятиме розв’язанню таких питань як: просування працівників по службі, раціоналізація робочого процесу, удосконалення організації праці, ефективність мотивації праці працівників, ефективність навчання, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників підприємств тощо.

Література:

1. Бондар Н.М. Організаційні структури управління підприємством [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://business-consultant.com.ua

2. Дерлоу Дес. Ключові управлінські рішення. Технологія прийняття рішень /Д. Дерлоу пер. з англ. Р.А. Семків, Р.Л. Ткачук – К.: Всеувито; Наукова думка, 2001. – 219 с.

3. Матросов О. Д. Управління персоналом [Текст]: навч. посіб. – 2 –ге вид., допов. та переробл. / О.Д. Матросов, В.Г. Дюжев, В. О. Матросова [та ін.]. – Харків: НТУ «ХПІ», 2009. – 248 с.

4. Рульєв В. А. Управління персоналом: Навчальний посібник / В. А. Рульєв, С. О. Гуткевич, Т. Л. Мостенська. – К.: Кондор, 2012. – 310 с.

5. Businessdictionar [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.businessdictionary.com



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота