ПРАВОВІ ІНСТИТУЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ЯК СУБ’ЄКТИ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПРАВОВІ ІНСТИТУЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ЯК СУБ’ЄКТИ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ

31.05.2017 23:04

[Секция 5. Административное право. Административное процессуальное право. Таможенное и налоговое право. Муниципальное право]

Автор: Рибак Микола Сергійович, аспірант, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка


В організаційних структурах Європейського Союзу поряд з політичними органами, важливу роль відіграють правові інституції, які здійснюють свої повноваження у відповідності з повноваженнями передбачених положеннями договорів ЄС. В зв’язку з чим у  процесах асоціації з ЄС чималого значення для покращення національної правової основи і безпосередньої діяльності  вітчизняних суб’єктів публічної адміністрації може мати вивчення відповідного досвіду діяльності правих інституцій ЄС,  які склалися в рамках функціонування ЄС. Через призму нормативно-правового регулювання розглянемо різноманітні аспекти реалізації інституту позову суб’єктами інституційної діяльності ЄС з урахуванням його проблем та переваг долучимося до правової системи європейської спільноти. Як на нашу думку розгляд цього питання має важливе теоретичне і практичне значення для діяльності  вітчизняних суб’єктів публічної адміністрації.

Підписання Договору про заснування Європейської Спільноти  від 25 березня 1957 року звільнило правову систему Співтовариства від норм міжнародних угод за допомогою таких трьох важливих заходів. На думку Волтера Кернза вона зробила громадянина Співтовариства суб’єктом права, який має власні права і може скористатися правами з правової системи  Співтовариства і посилатися на них у національних судах. Цей захід відомий як пряма дія  права Співтовариства. Також система надає особі доступ до Суду ЄС – як безпосередньо, так і непрямо, за допомогою процедури преюдиційних звернень, що висвітлюються в ст. 177 Договору. Вона закріпила положення про затвердження певних норм, які починають діяти у внутрішньому правопорядку держав-членів, без прийняття додаткових   законодавчих актів національними органами влади. Цей захід відомий як пряме застосування права Співтовариства. Її розробили так, що у разі конфлікту між правом Співтовариства і внутрішнім правом забезпечити пріоритет першого незалежно від конституційних заході, які можуть бути вжиті державами-членами. Цей захід відомий як верховенство права Співтовариства [1, c. 37]. 

ЄСє юридичною особою, що визначено в ст. 211 Договору про заснування Європейського Співтовариства. З метою забезпечення покладених на ЄСзавдань, ЄС має інституційну структуру. Інституційна структура в ЄС створена так, щоб врахувати інтереси держав-членів у законодавчому органі – виборній асамблеї, та в судовому органі, який розглядає всі спори щодо застосування права Співтовариства. 

Відповідно до ст. 13 Договору про ЄСйого інституційний механізм складають:Європейський Парламент; Європейська рада; Рада Європейського Союзу; Комісія Європейського Союзу; Суд Європейського Союзу; Європейський центральний банк; Рахункова палата.Кожна установа діє в межах повноважень, покладених на неї Договорами, та згідно зі встановленими в них процедурами, умовами та цілями.Положення щодо Європейського центрального банку та Рахункової палати, а також детальні положення щодо інших установ визначені в Договорі про функціонуванняЄС.  Європейському Парламенту, Раді та Комісії допомагає Економічно-соціальний комітет і Комітет регіонів, що діють як дорадчі органи. 

Вказані правові інституції наділені функціями різного характеру, які не можуть бути чітко пристосовані до традиційного розмежування між законодавчими, виконавчими, судовими та наглядовими органами.  Закріплення за інститутами і органами ЄСповноважень є одним із важливих способів правового регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі їх діяльності. Віт того, наскільки повно і чітко будуть закріплені в нормах права ЄСповноваження наднаціональних інститутів і органів, значною мірою залежить ефективність їх взаємодії з національними органами влади в процесі досягнення їх спільної мети. Як основний принцип, покликаний забезпечити легітимність дій наднаціонального рівня влади, їх узгодженість з діяльністю національних урядів, виступає принцип наділення інститутів і органів Європейського Союзу компетенцією [2, с. 508]. 

Головна особливість правового механізму ЄС полягає в тому, що інституційну структуру ЄС становить значна кількість його органів, серед яких слід виділити Європейський Парламент, Європейську раду, РадуЄС, КомісіюЄС, СудЄС, Європейський центральний банк та  Рахункову палату.Вказані інституції наділені функціями різного характеру, які не мають традиційного уявлення щодо чіткого розмежування між законодавчими, виконавчими,  судовими   та   наглядовими   органами  ЄС, які   приймають рішенняз низки питань, які мають пряму обов’язкову силу для держав-членів, у разі невиконання яких, Суд ЄСможе зобов’язати за невиконання державою-членом обов’язку за Договором виконати рішення Суду.

Позивачем до Суду ЄСє держави-члени, інститути ЄС: Європейський Парламент, Рада Європейського Союзу, Європейська комісія, Європейський центральний банк, Рахункова палата  і орган ЄС - Комітет регіонів. На відміну від Європейського Парламенту, Європейської комісії і Ради Європейського Союзу, процесуальна правосуб’єктність Єропейського центрального банку, Рахункової палати і Ради регіонів обмежена,  вони подають позови лише з метою захисту своїх прерогатив. Позивачами є фізичні та юридичні особи. 

Найбільш широкою процесуальною правосуб’єктність при зверненні з позовом до  Суду Європейського Союзу наділені Європейський Парламент та Європейська комісія.

Література:

1. Кернз В. Вступ до права Європейського Союзу: навч. посіб. Перек. з англ. – К.: «Знання», КОО, 2002. – 381 с.

2. Яковюк І. В. Правові основи інтеграції до ЄС: загальнотеоретичний аналіз: монографія/ І. В. Яковюк. – Х.: Право, 2013. – 760 с.

___________________________

Науковий керівник: Вільгушинський Михайло Йосипович, доктор юридичних наук, доцент, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота