ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТІ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТІ

26.06.2017 20:17

[Секция 5. Математические методы, модели и информационные технологии в экономике]

Автор: Слюсаренко Євгенія Станіславівна, студентка, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ; Чухліб Алла Василівна, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри статистики та економічного аналізу, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ


Теорія ймовірності, як наука, виникла із першими спробами математичного аналізу азартних ігор в середині ХVІІ століття. Для розуміння сутності понятійного апарату та предмету теорії ймовірності доцільно проаналізувати історію її розвитку. Історики виділяють декілька періодів.

І період – до першої половини ХVІІ століття. Характерним для цього періоду є розвиток комбінаторних методів. Проте, ніяких тематичних понять або категорій, загальних методів теорії ймовірності ще не відмічається.

ІI період – друга половина ХVІІ століття. В цей період вагомі внески в розвиток теорії ймовірності здійснили Б.Паскаль, П. Ферма, Х. Гейгенс, які ввели такі фундаментальні поняття як числова міра ймовірності події та математичне сподівання випадкової величини, встановили основні теореми додавання та множення ймовірностей. Б. Паскаль і П. Ферма вважаються засновниками теорії ймовірності. 

ІІI період – ХVІІІ століття, пов’язаний з працями зі систематичним викладом теорії ймовірності. Першою з них стала книга Я. Бернуллі «Мистецтво припущень» (1713 рік), в якій автор запропонував класичне визначення ймовірності, ввів поняття ймовірності випадкової величини, як числа, що знаходиться в межах від 0 до 1, правила підрахунку ймовірності для складних подій і надав перший варіант «закону великих чисел». 

ІV період – XIX століття. В цей час П. Лаплас, К. Гаусс та С. Пуассон продовжують дослідження Я. Бернуллі. Поняття ймовірності розвинуто для неперервних випадкових величин. Поширюються застосування ймовірнісних методів у різноманітних прикладних науках, у тому числі прикладній статистиці. 

V період – XX століття - до сьогодення, пов’язаний з розробкою К. Пірсона алгоритму математичної статистики, що застосовується для аналізу прикладних вимірювань, перевірки гіпотез та прийняття рішень. А. Колмогоров надав класичну аксіоматику теорії ймовірності [1]. Новими сферами застосування теорії ймовірності стають теорія інформації та теорія випадкових процесів. 

На сьогодні теорія ймовірності – математична наука, яка вивчає закономірності масових випадкових величин і має широкий спектр застосування.




Література:

1. Соловко Я.Т. Теорія ймовірностей та математична: навчальний посібник/ Я.Т. Соловко, П.Г. Остафійчук, О.З. Гарпуль, С.А. Войтик. – Івано- Франківськ: Симфонія форте, 2015. – 152 с.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота