ПЕРСПЕКТИВИ ДЕКРИМІНАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПЕРСПЕКТИВИ ДЕКРИМІНАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ

29.06.2017 16:07

[Секция 4. Уголовное право. Уголовное процессуальное право. Криминалистика. Криминология. Уголовно-исполнительное право. Судоустройство. Правоохранительные органы, прокуратура и адвокатура]

Автор: Черванчук Вікторія Валеріївна, студентка VI курсу Національної академії внутрішніх справ (м. Київ, Україна)


Криміналізація - це законодавче визначення тих чи інших діянь злочинними, тобто, встановлення та посилення кримінальної відповідальності. 

Дії законодавця в декриміналізацї певних діянь, традиційно реалізуються в Україні, в межах кримінально - правової політики держави. 

З цього приводу, слушно зауважити, що проблеми криміналізацї та декриміналізації діянь, посилення чи пом’якшення умов відповідальності та санкцій за деякі види злочинів повинні вирішуватись не в руслі політики, що постійно змінюється, незалежно від поглядів будь якої політичної сили, а відповідно до визнаних у цивілізованому суспільстві загальнолюдських моральних цінностей, принципів гуманізму, справедливості, законності.

Процес декриміналізації певного діяння дуже тривалий. Він починається зі зміни обставин життя суспільства, політичного, економічного, ідеологічного, культурного, інформаційного. З цими змінами, змінюється погляд людей, на ті діянні, які за Кримінальним кодексом вважаються злочинними. 

Декриміналізація, як і криміналізація, також звичайно розглядається як і певний процес (динамічний аспект), і як результат цього процесу (статичний аспект) [1]. Тобто, це процес, який прямо протилежний процесу криміналізації. Послідовно проходячи ті ж стадії, що й криміналізації, декриміналізація завершується іншим результатом - виключенням діяння з кола злочинного і відміною його кримінальної караності. В теорії декриміналізацію нерідко йменують криміналізацією "зі знаком мінус" - діяння декриміналізуються тоді, коли відпадають підстави для їхньої криміналізації.

При цьому декриміналізація може здійснюватися в двох формах: виключення кримінальної караності діяння супроводжується або визнанням такої поведінки правомірною, соціально корисною чи соціально нейтральною, або переведенням її в категорію адміністративного, дисциплінарного або цивільно-правового делікту. 

Таким чином, в результаті декриміналізації діяння, яке раніше визнавалося злочином, може бути або переведене у ранг правомірних, або визнане іншим видом правопорушення, за яке підлягають застосуванню інші, не кримінально-правові заходи відповідальності (заходи адміністративної, дисциплінарної чи цивільно-правової відповідальності тощо). У будь-якому разі діяння більше не є таким, що відповідає ознакам складу злочину, передбаченого кримінальним законом, а тому, держава втрачає повноваження на кримінальне переслідування особи, що вчинила таке діяння.

На сьогоднішній день, потребує додаткового обговорення питання про доцільність існування у КК України цілої низки злочинів, перш за все - злочинів невеликої тяжкості, які займають значну частину з усіх передбачених кримінальним законом злочинів. За підрахунками ці злочини складають майже третину - 30,3 % - з усіх передбачених КК України злочинів. На мою думку, певна їх частина цілком може бути декриміналізована. Актуальним на сьогодні є питання про кримінальні правопорушення, загалом ідея кримінального проступку, була відображена в Основах кримінального законодавства Союзу РСР і союзних республік 1991 року, які так і не набули чинності у зв'язку з розпадом СРСР, ця ідея не реалізована в національному кримінальному законодавстві України дотепер. Кримінальний проступок – кримінально каране діяння невеликої тяжкості, яке не несе великої суспільної небезпеки і за вчинення якого передбачене менш суворе покарання, ніж за злочин [2]. У Верховній Раді України знаходиться на розгляді законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження кримінальних проступків ( №2897 від 19.05.2015 р.). Він передбачає радикальну переробку законів про кримінальну відповідальність (КК і КПК). Згідно з проектом, кримінальним проступком слід вважати діяння, яке заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди особі, суспільству чи державі. За вчинення кримінального проступку передбачаються такі види покарань, як штраф, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження та арешт [3]. 

Аналіз ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності», дозволяє виділити деякі причини декриміналізації окремих діянь. По-перше, принципова зміна характеру суспільних відносин, що раніше перебували під охороною кримінального законодавства. По-друге, зміна уявлення про ступінь суспільної небезпеки і моральної оцінки діяння. По-третє, переконання в неефективності боротьби з тими чи іншим діяннями кримінально - правовими засобам. А також, наближення національного законодавства до європейських стандартів у рамках Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС. Зокрема скасовано кримінальну відповідальність за склади злочинів, передбачених статтями: 202 «Порушення порядку зайняття господарською діяльністю та діяльністю з надання фінансових послуг», 203 «Зайняття забороненими видами господарської діяльності», 207 «Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті», 208 «Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків», 214 «Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння», 215 «Підроблення знаків поштової оплати і проїзних квитків», 217 «Незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма», 218 «Фіктивне банкрутство»,   220 «Приховування стійкої фінансової неспроможності»,  221 «Незаконні дії у разі банкрутства», 223 «Розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску», 225 «Обман покупців та замовників», 226  «Фальсифікація засобів вимірювання» та ін. [4].  

Враховуючи вище викладене можна зробити висновок, що декриміналізація - це певний процес, який полягає у з’ясуванні певних умов, цілей, підстав та можливості скасування тих чи інших діянь передбачених КК України. Обов’язковою підставою декриміналізації діяння є можливість протидіяти йому більш гуманними методами ніж кримінальне переслідування.




Література:

1. Коробеев А. И. Советская уголовно-правовая политика:проблемы криминализации пенализации : монография / А. И. Коробеев. - Владивосток : Изд-во Дальневосточ. ун-та, 1987. – С. 58 – 59.

2. Романюк І. Ю. Кримінальний проступок, як різновид правопорушень // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Дідоренка. — 2008. — Спеціальний випуск 2 (2008): 115—119.

3. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження кримінальних проступків 

4. ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, N 25, ст.263 ).

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота