ЩОДО ПРАВА СВІДКА ВІДМОВИТИСЯ ДАВАТИ ПОКАЗАННЯ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ЩОДО ПРАВА СВІДКА ВІДМОВИТИСЯ ДАВАТИ ПОКАЗАННЯ

07.07.2017 09:58

[Секция 4. Уголовное право. Уголовное процессуальное право. Криминалистика. Криминология. Уголовно-исполнительное право. Судоустройство. Правоохранительные органы, прокуратура и адвокатура]

Автор: Поляк Уляна Юріївна, співробітник ГУ СБУ у м. Києві та Київській області


Відповідно до ч. 1 ст. 65 КПК України, свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

У ч. 2 цієї статті передбачено, які категорії осіб наділені імунітетом свідка, тобто звільняються в силу закону від обов’язку свідчити. У науці кримінального процесу цей імунітет прийнято поділяти на обов’язковий (абсолютний) та факультативний (відносний). При обов’язковому імунітеті взагалі забороняється допит певних осіб як свідків. При факультативному імунітеті у особи є право відмовитися від давання показань, але за власним бажанням вона може їх давати [1, с. 157].

Не можуть бути допитані як свідки: 1) захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні – про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням функцій представника чи захисника; 2) адвокати – про відомості, які становлять адвокатську таємницю; 3) нотаріуси – про відомості, які становлять нотаріальну таємницю; 4) медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи – про відомості, які становлять лікарську таємницю; 5) священнослужителі – про відомості, одержані ними на сповіді віруючих; 6) журналісти – про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації; 7) професійні судді, народні засідателі та присяжні – про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали; 8) особи, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному провадженні, – про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення; 9) особи, до яких застосовані заходи безпеки, – щодо дійсних даних про їх особи; 10) особи, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи безпеки, – щодо цих даних.

Про факультативний імунітет свідка йдеться у п. 3 ч. 1 ст. 66 КПК України. Свідок має право відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім’ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами та членами його сім’ї кримінального правопорушення. Ця норма є деталізацією засади кримінального провадження, яка передбачена ст. 18 КПК України [2, с. 197]. В основу положення вказаного пункту покладено вимогу ч. 1 ст. 63 Конституції України [3, с. 197].

Під час дії КПК України 1960 р. про факультативний імунітет свідка йшлося у ст. 69 КПК України, яка мала назву «Особи, які не підлягають допиту як свідки і особи, які мають право відмовитися давати показання як свідки». У ч. 2 цієї статті зазначалось, що відмовитися давати показання як свідки мають право: члени сім’ї, близькі родичі, усиновителі, усиновлені підозрюваного, обвинуваченого, підсудного; особа, яка своїми показаннями викривала би себе, членів своєї сім’ї, близьких родичів у вчиненні злочину.

Уявляється, що ст. 65 чинного КПК України також має визначати, які особи вправі відмовитися давати показання як свідки. Нами поділяється висловлена у науці кримінального процесу пропозиція доповнити цю статтю нормою, що відмовитися давати показання вправі: члени сім’ї, близькі родичі, усиновлені, усиновителі підозрюваного, обвинуваченого; особа, яка своїми показаннями викривала б себе, членів сім’ї, близьких родичів, усиновленого, усиновителя у вчиненні кримінального правопорушення [4, с. 287].

Коло осіб, які є близькими родичами та членами сім’ї, визначає п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК України. Це – чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Виникає запитання, чи поширюється правило імунітету свідка на колишнє подружжя. Під час дії КПК України 1960 р. у юридичній літературі відмічалось, що правильна відповідь на нього залежить від обставин кримінального провадження. «Якщо предметом показань цих осіб як свідків є обставини, не пов’язані за часом з періодом їх шлюбу, зокрема, обставини, які сталися після їх розлучення, то ні. Але в іншому випадку ці особи набувають права відмовитися давати показання один щодо іншого, оскільки на момент, який цікавить органи кримінальної юстиції, були подружжям» [5, с. 83].

Вказане питання вирішено у кримінальному процесуальному законодавстві деяких країн Західної Європи. Так, наприклад, у ст. 52 КПК Федеративної Республіки Німеччини зазначено, що право відмовитися давати показання має чоловік (дружина) обвинуваченої особи, навіть після розірвання шлюбу [6, с. 104]. Також у цій статті передбачено, що право відмовитися давати свідоцькі показання належить особі, яка заручена із обвинуваченим. 

Таке правове регулювання заслуговує на увагу. На нашу думку, ст. 65 чинного КПК України слід доповнити положенням, що правило імунітету свідка поширюється на колишнє подружжя, а також на особу, яка заручена із підозрюваним, обвинуваченим.

Окремі науковці пропонують надати право імунітету свідка батькам чоловіка або дружини [7, с. 49]. Інші вказують на неможливість їх наділення таким правом, адже жодних прав та обов’язків відносно невістки або зятя для них не встановлено, навіть за умови проживання сім’єю та наявності спільного побуту. Тому в кожному випадку визначення осіб, які мають право імунітету, слід виходити з переліку осіб, що є членами сім’ї, або критеріїв, встановлених у Сімейному кодексі України, та ступеня спорідненості, що підтверджується відповідними документами або записами у книзі реєстрації актів громадянського стану [8, с. 105].

На наш погляд, батькам чоловіка або дружини слід надати право імунітету свідка. Через його відсутність вони вимушені давати завідомо неправдиві показання або відмовлятися від дачі показань, незважаючи на загрозу кримінального покарання. Якщо вони надають правдиві показання щодо невістки або зятя, то відчувають себе винними перед ними. 

Вважаємо доцільним доповнити ст. 65 КПК України положенням, що відмовитися давати показання як свідки вправі батьки чоловіка щодо невістки та батьки дружини відносно зятя, якщо своїми показаннями вони викривали б їх у вчиненні кримінального правопорушення.




Список використаних джерел:

1. Кримінальний процес: підручник / Ю. М. Грошевий, В. Я. Тацій, А. Р. Туманянц та ін. ; за ред. В. Я. Тація, Ю. М. Грошевого, О. В. Капліної, О. Г. Шило. – Х. : Право, 2013. – 824 с.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України: науково-практичний коментар / відп. ред. С. В. Ківалов, С. М. Міщенко, В. Ю. Захарченко. – Х. : Одіссей, 2013. – 1104 с.

3. Науково-практичний коментар до Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року / за ред. О. А. Банчука, Р. О. Куйбіди, М. І. Хавронюка. – Х. : Фактор, 2013. – 1072 с.

4. Удалова Л. Д. Свідоцький імунітет за новим КПК України / Л. Д. Удалова // Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. – 2013. – № 1. – С. 284-288.

5. Доманська В. О. Свідоцький імунітет у контексті співвідношення правових норм, що регулюють кримінально-процесуальні та шлюбно-сімейні відносини / В. О. Доманська, П. Ю. Тимошенко // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – 2007. – № 5. – С. 78-84.

6. Галаган О. І. Захист прав і свобод суб’єктів кримінального судочинства в Україні та ФРН : навчальний посібник / О. І. Галаган, В. А. Савченко. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2011. – 200 с.

7. Конев В. Свидетельский иммунитет в уголовном процессе / В. Конев, Н. Громов, В. Николайченко // Российская юстиция. – 1997. – № 9. – С. 48-50.

8. Белькова О. Теоретичні та практичні аспекти права свідка відмовитися свідчити відносно себе, членів сім’ї та близьких родичів / О. Белькова // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 2. – С. 102-105.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота