НАСЛІДКИ ВВЕДЕННЯ БЕЗВІЗОВОГО РЕЖИМУ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ ДЛЯ ТУРИСТИЧНОЇ ІНДУСТРІЇ УКРАЇНИ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

НАСЛІДКИ ВВЕДЕННЯ БЕЗВІЗОВОГО РЕЖИМУ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ ДЛЯ ТУРИСТИЧНОЇ ІНДУСТРІЇ УКРАЇНИ

20.10.2017 18:25

[Секция 1. Экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами]

Автор: Романова Анна Анатоліївна, кандидат економічних наук, доцент кафедри маркетингу, PR – технологій та логістики, Чернігівський національний технологічний університет, народний депутат України


Великий та важкий шлях до візової лібералізації Україна розпочала з 2006 року, згодом з другої спроби у 2014 року було підписано політичну та економічну частини Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом [4]. Період 2015-2016 рр. ознаменований довгими переговорами на дипломатичному рівні, а також виконанням українською державою низки зобов’язань, пов’язаних із боротьбою з корупцією, лібералізацією економіки, а також реформою державної служби. Нарешті 11 червня 2017 року було запроваджено безвізовий режим України з країнами Шенгенської зони, на який покладалися великі надії політиків та експертів.

За трьохмісячний період дії безвізового режиму Україна – ЄС (11.06.2017 – 11.09.2017) державний кордон на виїзд до Європейського союзу перетнуло 4,8 млн. громадян України. З них скористалися безвізовим режимом та перетнули державний кордон за біометричними паспортами 1,4 млн. громадян України [3]. Але не можна робити висновок, що саме для 1,4 млн. українців прийняття безвізу було визначальним фактором для поїздки в країну Шенгенської зони. Для більшості з них запровадження безвізового режиму лише стимулювало отримати закордонний біометричний паспорт, але поїздка би все одно відбулася навіть без скасування віз. Так, кількість замовлень біометричних паспортів від початку дії безвізу становила майже півтори мільйони паспортів. 

Для того, щоб проаналізувати реальну кількість українців, які змогли потрапити до Європи завдяки безвізу, слід порівняти кількість громадян, які виїхали, з їх кількістю за аналогічний попередній період. Так, з 11.06.2016 – по 11.09.2016 до країн ЄС виїхало 4,3 млн. українців. Але також не можна стверджувати, що реальний ефект безвізу – це різниця між кількістю виїздів до ЄС у 2017 та у 2016 році, бо тут не враховано загальної тенденції виїзних потоків українців до всіх країн світу. 

Тому тепер співставимо кількість, які виїхали до ЄС, із загальною кількістю українських громадян, які виїжджали закордон за аналогічні періоди 2016 і 2017 років, а саме 7,7 млн. та 8,8 млн. відповідно. Аналіз цих даних, зокрема порівняння частки поїздок в зону ЄС до всіх виїздів українців закордон наштовхують на дуже неочікуваний висновок: у 2016 році поїдки українців у зону ЄС становили 56% від загальної кількості міжнародних поїздок, а у 2017 – 55%. 

Проаналізуємо причини низького реального ефекту від запровадження безвізового режиму з ЄС:

1. Низькі статки широкого загалу українців, девальвація гривні. За даними дослідження Київського міжнародного інституту соціології, проведеного наприкінці травня 2017 року, лише 3% українців планували свій відпочинок закордоном (маються на увазі всі країни), а 59% респондентів не планували подорожувати та відпочивати взагалі [2].

2. Монополія на ринку виготовлення біометричних паспортів, що призвела до неможливості виконання усіх замовлень, які збільшилися у 2017 році (в очікуванні безвізу та у перші місяці запровадження).

3. Симетрична лібералізація в’їзного режиму з Туреччиною (в’їзд став можливим по внутрішньому паспорту ID), що призвело до різкого збільшення виїздів українців саме до цієї країни. Цей фактор зменшив питому вагу виїздів до ЄС у відношенні до загальної кількості міжнародних виїздів.

Ще одним доказом того, що безвізовим режимом скористалися за перший тримісячний період громадяни України, які за будь-яких обставин (навіть без введення безвізу) планували поїздку до ЄС – є невелика кількість відмов у в’їзді до ЄС. У період з 11.06.2017 по 11.09.2017 було відмовлено у в’їзді до країн Євросоюзу всього 61 громадянину України, що становить лише 0,0044% загальної кількості українців, які слідували до ЄС з біометричними паспортами. Основна причина відмов: перевищення терміну перебування на території країни попереднього в’їзду [3].

Таким чином, вже зараз можна сформулювати особливості функціонування безвізового режиму в Україні:

1. Незначний реальний ефект введення безвізового режиму, у контексті збільшення виїзних потоків українських туристів до країн ЄС.

2. Спланованість поїздок українців, незалежно від введення безвізового режиму.

3. Низька кількість відмов українців у в’їзді до країн ЄС.

4. Переважання автомобільних (автобусних) перетинів кордону.

5. Диспропорція географії країн в’їзду.

6. Низька кількість відвідувань туристично привабливих європейських країн.

За даними соціологічного дослідження, проведеного Центром Разумкова серед громадян України з 9 по 13 червня 2017 року з метою визначити наміри українців у зв’язку із введенням безвізового режиму з ЄС, більша частина респондентів (64%) має намір скористатися безвізом з туристичною метою. При цьому 41% з них планувало відвідати Польщу. Інші країни Євросоюзу для туризму назвали 42,8% українців [1]. Якщо співставити ці дані з реальними поїздками українців на територію ЄС, то можна зробити висновок, що не менше 15% поїздок до Польщі, кінцевим пунктом мають іншу європейську країну. Також серед цілей скористатися безвізовим режимом респонденти називали: візити до родичів та друзів (22%), ділові подорожі (18%), а 22% сподіваються працевлаштуватися за кордоном. Більшість населення (62,5%) знає, що безвізовий режим не дає права українцям на роботу в країнах Шенгену, проте 15% вважають, що таке право є [1]. 

З огляду на вищенаведені результати експертного аналізу статистичних даних та результати соціологічних досліджень, можемо визначити основні соціально-економічні наслідки введення безвізового режиму Україна – ЄС:

1. Відтік людського капіталу з України, що призведе до подальшої демографічної кризи, нестачі якісних робітничих та високоінтелектуальних кадрів, а також дефіциту Пенсійного фонду.

2. Гуманітарна інтеграція українців у європейський культурний простір.

3. Здешевлення робочої сили у країнах ЄС за рахунок українських трудових мігрантів.

4. Зменшення прибутків та переорієнтація бізнес-моделей, які працювали у сфері послуг щодо підготовки документів для візи у ЄС, з одночасним збільшенням прибутків та навантаження на ДП «Поліграфічний комбінат «Україна», який є монополістом у виготовленні біометричних паспортів.

5. Зростання нелегальної трудової міграції українців до країн Євросоюзу.

6. Скорочення кількості тих громадян України, які планували виїзд закордон, шляхом отримання статусу політичних біженців.

Постійний об’єктивний аналіз наслідків запровадження безвізового режиму для України допоможе вчасно виявити тенденції, можливості та виклики пов’язані з ним як для соціально-економічного розвитку країни в цілому, так і для вітчизняної туристичної індустрії.

Література:

1. Безвіз для України: громадська думка // Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://dif.org.ua/article/bezviz-dlya-ukraini-gromadska-dumka.

2. Як планують відпочивати українці (соціологічне дослідження) // Київський міжнародний інститут соціології [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=700& page=2.

3. Офіційний сайт Державної прикордонної служби України [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://old.dpsu.gov.ua.

4. Угода про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/984_011.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота