ПРАВОВІ ЗАСАДИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОБОТИ З КАДРАМИ В ОРГАНАХ ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПРАВОВІ ЗАСАДИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОБОТИ З КАДРАМИ В ОРГАНАХ ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

22.12.2017 16:15

[Секция 8. Интеллектуальная собственность и его защита. Информационное право]

Автор: Блінова Ганна Олександрівна, кандидат юридичних наук, доцент, Приватний вищий навчальний заклад «Дніпровський гуманітарний університет»


Сучасні реформи публічної влади в Україні відбуваються в умовах їх інтенсивного інформаційного та кадрового забезпечення. Стратегія державної кадрової політики, визначена Указом Президента України до 2020 року, окреслює основні напрями модернізації діяльності органів публічної адміністрації з оновлення їх кадрового забезпечення [3]. Суспільство вимагає підвищення рівня поінформованості про публічні конкурси та кадрові переміщення в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Як зазначає Чухлебов І.О., удосконалення правового регулювання інформаційного забезпечення кадрової політики органів публічної адміністрації потребує чітких орієнтирів, які необхідно виявити у чинному законодавстві України [5, с. 116]. Водночас, Закони України «Про державну службу» та «Про службу в органах місцевого самоврядування» не містять узагальнюючої статті щодо засади системи інформаційного забезпечення кадрової політики органів публічної адміністрації [1, 2]. Положення цих нормативно-правових актів фрагментарно визначають окремі положення інформаційного забезпечення кадрової політики органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Відповідні положення у Законі України «Про державну службу» містяться у ст. 17; ст. 22. ; ст. 23.;  ст. 28; ст. 29; ст. 31; ст. 37; ст.45; ст. 69; ст. 71; ст. 73.  [1]. Основними напрямами інформаційного забезпечення кадрової політики визначені у Закону України «Про державну службу», наголошує Чухлебов І.О., є: 1) проведення конкурсного відбору; 2) ведення особових справ державних службовців; 3) звітність, у тому числі з кадрових питань; 4) підстави та порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності; 5) дотримання режиму інформації з обмеженим доступом [5, с. 117].

У Законі України «Про службу в органах місцевого самоврядування» засади інформаційного забезпечення кадрової політики органів місцевого самоврядування містяться у таких статтях: ст. 6, ст. 8 та ст. 9  [2]. Таким чином, основними напрямами визначення засад інформаційного забезпечення кадрової політики,  визначені у Законі України «Про службу в органах місцевого самоврядування», зазначає Чухлебов І.О., є: 1) визначення відповідного принципу; 2)  дотримання режиму інформації з обмеженим доступом; 3) право посадових осіб місцевого самоврядування на отримання відповідної інформації. 

Аналіз норм відповідних законів виявив наступні недоліки інформаційного забезпечення кадрової політики органів публічної адміністрації: не визначеність правового статусу баз даних органів публічної адміністрації, що містять кадрову інформацію; не визначеність компетенції кадрових підрозділів органів публічної адміністрації у сфері інформаційно-аналітичної діяльності; не регламентованість права доступу кадрових підрозділів органів публічної адміністрації до інформаційних ресурсів інших органів публічної влади; не визначеність організаційно-правових та технічних засобів фіксації факту отримання кадрової інформації конкретним працівником кадрового підрозділу органу публічної адміністрації; не регламентованість порядку обігу кадрової інформації з обмеженим доступом; не визначеність засад відповідальності працівників кадрових підрозділів органів публічної адміністрації за порушення правил обігу кадрової інформації. 

Підтримуючи концепцію Чухлебова І.О., вважаємо за необхідне доповнити Закони України «Про державну службу» та «Про службу в органах місцевого самоврядування» комплексом правових норм, які б визначали основні  засади інформаційного забезпечення їх кадрової політики [5, с. 117]. Водночас, вважаємо, що системно врегулювати інформаційні відносини органів публічної адміністрації зможе Закон України «Про інформаційне забезпечення органів публічної адміністрації». На наш погляд, цей нормативний акт підлягає як найшвидшій розробці та повинен визначати принципи цієї сфери;  інформаційні потреби та права органів публічної адміністрації та їх посадовців; інформаційне супроводження публічних конкурсів; систему та механізм інформаційного забезпечення відповідних органів, їх інформаційну взаємодію; інформаційне забезпечення кадрової політики; відповідальність за порушення правил інформаційного забезпечення органів публічної адміністрації тощо. 

Література:

1. Про державну службу : Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII // Урядовий кур’єр від 03.02.2015. – № 21.

2. Про службу в органах місцевого самоврядування : Закон України від 7 червня 2001 року № 2493-III // Урядовий кур'єр від 04.07.2001. – № 116.

3. Про Стратегію державної кадрової політики на 2012–2020 роки : Указ Президента України від 1 лютого 2012 року № 45/2012 // Офіційний вісник Президента України від 03.02.2012. – 2012 р. – № 4. – С. 68. – Ст. 127.

4. Про Стратегію сталого розвитку “Україна–2020” : Указ Президента України від 12 січня 2015 року № 5/2015 // Урядовий кур’єр від 15.01.2015. – № 6.

5. Чухлебов І. О. Правове регулювання обігу кадрової публічної інформації суб’єктів владних повноважень / І. О. Чухлебов // Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. – 2017. – № 1. – Ч. 1. – С. 111–118.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота