ПОПЕРЕДЖЕННЯ ОРГАНІЗОВАНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ НІМЕЧЧИНИ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ОРГАНІЗОВАНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ НІМЕЧЧИНИ

26.04.2018 20:28

[Секция 4. Уголовное право. Уголовное процессуальное право. Криминалистика. Криминология. Уголовно-исполнительное право. Судоустройство. Правоохранительные органы, прокуратура и адвокатура]

Автор: Резнік Юлія Степанівна, кандидат юридичних наук, викладач Інституту спеціальної підготовки відділу кримінально-правових дисциплін Національної академії прокуратури України


В системі заходів, спрямованих на попередження організованої злочинності в Німеччині, ключове значення мають норми кримінального і кримінально-процесуального законодавства [1].

Законодавство Німеччини, і зокрема Кримінальний кодекс, довгі роки, крім групової форми злочинних дій, не мали інших кваліфікуючих ознак відповідальності за вчинення організованого злочину. Однак еволюція організованої злочинності і підвищення її суспільної небезпеки змусили законодавчу владу прийняти ряд законів, спрямованих на боротьбу з нею. До них в першу чергу відносяться: закони "Про боротьбу з тероризмом", "Про обіг наркотичних засобів", "Про боротьбу з незаконною торгівлею наркотичними засобами та іншими формами проявів організованої злочинності", "Про виявлення прибутків від тяжких злочинів" (який ще називають законом "Про боротьбу з відмиванням грошей"), "Про головного свідка", "Про боротьбу зі злочинністю"[2].

Відповідно до цих актів в Кримінальний кодекс Німеччини були включені норми, які розширили, диференціювали і посилили відповідальність за вчинення злочинів, пов’язаних з проявом організованої злочинності. Так, в Кримінальний кодекс Німеччини був введений § 129, який розкриває поняття злочинного об'єднання, і § 129 (а), що передбачає відповідальність за створення терористичних угруповань і участь в них.

В кримінальний кодекс Німеччини також введений новий §261 "Відмивання грошей". Згідно з ним, відмивання грошей, здобутих в результаті будь-яких великих і дрібних злочинів, скоєних членами злочинних організацій, кваліфікується як кримінальний злочин [3]. Спроба відмивання грошей також є караним злочином.

У Німеччині, поряд з § 261 КК, забезпечення законності готівкового обігу контролює закон "Про виявлення прибутків від тяжких кримінальних злочинів" (закон про відмивання грошей) [4;  5, с.  117-126].

Цей закон звернений до суб'єктів, пов'язаних з обігом готівки, до яких відносяться кредитні та фінансові інститути, страхові компанії, гральні будинки, федеральна пошта і деякі інші (адвокати, нотаріуси тощо). Закон зобов'язує ці установи, здійснювати визначені дії, пов'язані з діяльністю своїх клієнтів, а саме: 

а) проводити процедури фіксації і використання інформації про фізичну особу (тільки для кримінального переслідування за § 261 КК);  

б) повідомляти про підозрілі випадки, факти, які дозволяють припускати, що фінансова угода може бути відмиванням грошей за § 261 КК [5, с. 90];

в) проводити внутрішні профілактичні заходи, такі, як перевірка надійності співробітників, регулярне інструктування їх про методи відмивання грошей [5, с.  117-125].

На підставі закону "Про боротьбу з незаконним обігом наркотиків та іншими формами організованої злочинності" [6], який  вступив силу в 1992 році, введені нові положення про виявлення злочинних доходів, встановлені більш тяжкі міри покарання за вчинення злочинів у сфері наркобізнесу. 

Велика увага на законодавчому рівні приділяється питанням захисту свідків у справах про злочини, що здійснюються злочинними об'єднаннями.  Проблема захисту свідків у справах зазначених категорій вирішується державою комплексно. 

Найважливішим нормативним актом у цій області є закон "Про головного свідка" [7], який забезпечує правовий захист головного свідка за трьома видами злочинів, що найчастіше вчиняються організованими злочинними угрупованнями. Закон відносить до них незаконний обіг наркотиків, тероризм і відмивання грошей.

У цих випадках при загрозі безпеки свідка закон дозволяє не розголошувати в судовому засіданні повних біографічних даних і місця проживання; дозволяє проведення допиту свідків у закритому судовому засіданні або в інших умовах, що будуть забезпечувати їх безпеку. Підставою для застосування зазначених заходів безпеки є добровільна згода свідків.

Параграф 163 Кримінального процесуального кодексу Німеччини з метою захисту життя і недоторканності особи в певних випадках надає право не вказувати в поліцейських протоколах допиту свідків не тільки відомості про їх професію і вік, але навіть їх прізвище та ім'я [8].  

Не потребується повідомлення адресної інформації також і від працівників поліції, якщо вони виступають в суді в якості свідків [9, с.  2-3]. 

Крім змін, внесених в Кримінальний кодекс, ряд новел, запроваджених в Кримінальний процесуальний кодекс Німеччини, також підвищують можливість успішно здійснювати розслідування злочинів, скоєних організованими злочинними формуваннями, різними правовими методами і засобами.  До таких, зокрема, належать:

а) положення статті 98-a, 98-c КПК Німеччини, що регламентує порядок використання комп'ютерної інформації для розшуку і затримання учасників організованих злочинних формувань за певними ознаками (прикмети, сліди, вилучені з огляду місць скоєння  злочинів, і т.д.);  

б) положення статті 100 КПК, регламентує порядок застосування технічних засобів. Так, без відома підозрюваної особи можуть виготовлятися фотографії та здійснюватися  відеозаписи, якщо розслідування обставин справи або визначення місця перебування злочинця іншим способом буде менш успішним або більш важким; якщо дана міра спрямована не на обвинувачених, дозволяється використовувати звичайні технічні засоби спостереження (прослуховування конфіденційних розмов за допомогою технічних засобів поза помешканням та ін.).  Видача постанови про прослуховування розмов осіб, які не є обвинуваченими, допускається лише в разі, якщо певні факти дають підставу припускати, що ці особи пов'язані зі злочинцем; 

в) відповідно до статті 136-e КПК Німеччини при наявності достатніх даних про вчинення тяжкого злочину (особливо тяжкого злочину) дозволяється проведення поліцейського спостереження як за обвинуваченим, так і за особами, які можуть бути носіями значимої інформації. 

Аналіз юридичної літератури показує, що в Німеччині, поряд з удосконаленням чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства, прийняттям відповідних законів, спрямованих на боротьбу з організованою злочинністю, активно розширюється використання спеціальних сил і засобів,  що знаходяться в розпорядженні поліції, розробляються нові можливості найбільш ефективного використання з урахуванням вимог сучасної кримінальної ситуації в державі [2].  

Для викриття організованої злочинності в законодавстві Німеччини передбачено використання інформаторів. Інформатори можуть використовуватися для розслідування злочинів в тих випадках, коли є достатньо фактичних підстав вважати, що злочини в області незаконного обігу наркотиків та зброї, підробки грошових знаків або цінних паперів, порушення безпеки держави - скоєно організованою групою.  

Відповідно до § 68 КПК існує можливість відкрито представляти інформатора в якості свідка, причому суд може заперечити оголошувати відомості про його особу, якщо існує небезпека, що загрожує життю і здоров'ю свідка або пов'язаних з ним осіб [9, с.  3].  

Особливу увагу в попередженні організованої злочинності в Німеччині приділяється прослуховуванню телефонних розмов.  

На думку співробітників правоохоронних органів Німеччини, контроль за прослуховуванням телефонних розмов надають переконливі докази зв'язків між членами злочинних організацій і їх босами [10, с.  58].  

Закон про боротьбу зі злочинністю 1994 року, встановлює можливість прослуховування міжнародних телефонних переговорів.  Здійснення контролю за телефонними розмовами правомірний при наявності достовірних фактів про участь особи в злочинах, скоєних в складі організованої злочинної групи.  КПК Німеччини відносить до таких злочинів підробку грошових знаків або цінних паперів, злочини, пов'язані з порушенням закону про зберігання зброї або закону про наркотичні речовини та ін. 

Тільки при наявності обґрунтованих доказів участі у протиправному діянні дозволяється використовувати прослуховуючі пристрої щодо юристів, лікарів під час їх зустрічей з клієнтами [11, с. 6].

Постанову про прослуховування телефонних розмов може винести тільки суддя.  Дані, отримані в результаті контролю телефонних розмов, можуть використовуватися також щодо третьої особи, яка не входить в коло контрольованих об'єктів і щодо якого не ведеться розслідування [11, с. 7].

Для активізації боротьби з організованою злочинністю в Німеччині створені "спеціальні оперативні групи", діяльність яких спрямована на боротьбу з тероризмом і особливо небезпечною злочинністю.  Активізувалася співпраця з іншими країнами, спрямована на попередження організованої злочинності, створені міжнародні практичні органи, що координують і організують боротьбу з проявами організованої злочинності, в роботі яких бере участь Німеччина [10, с. 87].

Важливе значення в Німеччині приділяється технічному переозброєнню особового складу поліції, підвищенню її матеріального забезпечення для того, щоб запобігти "перекачку мізків" з поліції в кримінальні структури, що, безсумнівно, дає позитивні результати в боротьбі зі злочинністю  і її організованими формами [11].  

Таким чином, аналізуючи заходи, спрямовані на попередження організованої злочинності в Німеччині, можна зробити висновок, що основна увага приділяється законодавству, як правовій основі боротьби з організованою злочинністю, що дозволило німецькій поліції домогтися досить високих успіхів у вирішенні цієї проблеми  за порівняно короткий термін.  Заходи, спрямовані на попередження організованої злочинності в Німеччині, збагачують європейську правову теорію і практику боротьби з організованою злочинністю.

Література:

1. Зибер У. Организованная преступность Японии и Германии : сравн. анализ на основе работ Коиши Миядзавы / У. Зибер ; Междунар. акад. экон. безопасности. - Москва : Рос. юрид. изд. дом, 1999. - 32 с. 

2. Воробьев И.А. Организованная преступность и борьба с ней в Германии / И.А. Воробьев. - М., 1996. - 88 с.

3. Vgl. BGBL., 1993., Teil L., S. 1770 ff. Закон "О выявлении прибылей от тяжких уголовных преступлений" от 25 октября 1993 г. Федеральный вестник законов I. - С. 1770.

4. Кернер Х.-Х. Отмывание денег. Путеводитель по действующему законодательству и юридической практике / Х.-Х. Кернер, Э. Дах; пер. с нем. Т. Родионовой, Д. Войновой. - М.: Международные отношения, 1996. - 240 с.

5. Vgl. BGBL. 1992., Teil L., S. 1302 ff.

6. Dokumentation der Fachtagung des Arbeitskreises "Polizei" der CSU am 2. Juli 1988. S. 5.

7. Rjland Finktl. Detsches Polizeiblatt. - 1995. - № 4. - С. 19-21.

8. ФРГ. О защите свидетелей в уголовном процессе. Экспресс-информация. Зарубежный опыт. Выпуск № 8 / Сост. А.В.Прокофьев. М.: ГИЦ МВД РФ, 1995. - 5 с. 

9. Schulz H. Die bekampfung der Rausch giftkriminalitat: Hand L. Fur die Praxis. - Heidelberg: Kriminalistik., 1987. - XV, 272S. - Kriminalistik. - wiss. u. Praxis; Bd 21). - Billiogr.:S.690-697.

11. Состояние и меры борьбы с организованной преступностью. Обзорная информация. Зарубежный опыт. Выпуск № 1 / Сост. С.А. Дмитриенко. - М.: ГИЦМВДРФ, 1999. - 15 с. 

12. Майдыков А.Ф. Опыт деятельности полиции зарубежных стран в борьбе с организованной преступностью / А.Ф.  Майдыков // Актуальные проблемы теории и практики борьбы с организованной преступностью. Часть 4. - М., 1994. - С. 36.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота