РЕЙДЕРСТВО В УКРАЇНІ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

РЕЙДЕРСТВО В УКРАЇНІ

25.05.2018 14:31

[Секция 7. Хозяйственное право. Хозяйственное процессуальное право. Финансовое право. Банковское право]

Автор: Устінов Артем Андрійович, студент 3 курсу спеціальності «Право» Університету імені Альфреда Нобеля; Берковський Євгеній Олександрович, студент 3 курсу спеціальності «Право» Університету імені Альфреда Нобеля


Статтею 42 – 43 Конституції України передбачено прав громадян займатися підприємницькою діяльністю, що не заборонена законом та право громадян на вільно обрану працю. На сьогоднішній день існує чимало нормативно-правових актів, що закріплюють засади та порядок ведення підприємницької діяльності в Україні. Насамперед, чимала кількість нормативно-правових актів направлена на створення, вдосконалення та реалізацію державної політики у сфері захисту бізнесу. До таких законів, зокрема, відносяться Господарський Кодекс України, ЗУ «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», тощо.

Варто окремо підкреслити Закон України № І 666-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту права власності” (далі – ЗУ «Про внесення змін»). Цим законодавчим актом було встановлено нові обов’язки щодо реєстрації/внесення змін до записів у державних реєстрах щодо об’єктів приватної власності.  Більш того, одним із найважливіших чинників високої кількості рейдерських атак досі залишається високий відсоток корумпованості суб’єктів державної реєстрації, суду, а також, органів державної влади та місцевого самоврядування. Саме задля запобігання цього відбувалася судова реформа, що мала впровадити справедливий суд, який би виносив законні рішення.

Але проблема рейдерства в Україні існує і є актуальною й досі. Щоб проаналізувати та створити вірогідні нові та ефективні методи «боротьби» із рейдерством треба розібратися із дефініцією цього терміну. Отже, рейдерство це незаконне відчуження та заволодіння активами підприємства, яке провадиться нібито у законний спосіб, проте за своєю сутністю не є таким, адже базується не на волі обох суб’єктів, а на користуванні одним суб’єктом недоліків законодавства, корупцією у державних органах (органах державної реєстрації), тощо. Дуже часто недобросовісні відчужувачі майна займаються підробкою документів, які є підставою для держреєстрації та фальсифікацією підписів та вступають у злочинну змову із державним реєстратором або нотаріусом.

Незважаючи на все вищенаведене, за даними Міністерства Юстиції України, у 2017 році було зафіксовано близько 700 атак на підприємства різного типу та розміру. Більш того, згідно статистичних даних, близько 90% цих атак завершилися успішно. Незважаючи на дану статистику, кількість рейдерських атак суттєво зменшилася порівняно з періодом 2008-2015 років, коли щороку фіксувалося 5000-10000 атак на бізнес. Вважаємо, що вирішальну роль становило впровадження важливого доповнення до існуючого законодавства. Це доповнення до Кримінального Кодексу України, якими вводиться кримінальна відповідальність за протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації (ст. 206-2 КК України).

Резюмуючи, хочеться додати, що незважаючи на велику кількість засобів протидії та суттєвому зменшенню кількості рейдерських атак законодавчий захист підприємництва все ще потребує доповнення через наступне.

По-перше, кількість рейдерських атак зменшилася пропорційно тому, як зменшилася кількість суб’єктів господарювання. Проаналізувавши дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) станом на 1 лютого 2013 року доходимо висновку, що у встановленому законом порядку зареєстровано 327 527  суб’єктів, що здійснюють підприємницьку діяльність у формі господарських товариств. Станом на 1 лютого 2017 року, кількість суб’єктів, що здійснюють підприємницьку діяльність у формі господарських товариств значно зменшилася та становить 245 398.

По-друге, законодавець намагається провадити максимально прозорі відносини з громадянами і саме тому кожний має доступ до відкритих інформаційних ресурсів, а саме Єдиних та Державних реєстрів. Насамперед, нас цікавить ЄДР, де кожний може отримати чималу кількість інформації про юридичну основу, зокрема, статутний капітал, наявність чи відсутність представництв та філій, місцезнаходження, дату державної реєстрації, кінцевих бенефіціарних власників та основний ВЕД юридичної особи. Більш того, у будь-якої фізичної особи є можливість здійснити платний запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – ДРРП) та отримати інформацію щодо нерухомого майна, яке зареєстровано за будь-якою особою. Таким чином, ми бачимо, що держава провадить політику прозорого ведення бізнесу, однак приділяє недостатньо уваги правовому механізму захисту підприємств.

На наш погляд, незважаючи на прагнення держави підчас реформи до спрощення процедури ведення бізнесу для стимуляції його розвитку та підйому інвестиційної привабливості України ні у якому разі не можна нехтувати важливими моментами законодавства, які захищають цей бізнес. У першу чергу, я маю на увазі новий принцип держреєстрації юридичних осіб, за яким державний реєстратор не перевіряє та не має перевіряти достовірність документів та інших даних, які подаються для державної реєстрації. Ми вважаємо, що саме державний реєстратор на стадії створення юридичної особи має бути відповідальним за достовірність даних, більш того, було би раціонально збільшити час для прийняття рішення про державну реєстрацію задля того, щоб реєстратор був у змозі подавати запроси у будь-які органи, підприємства, установи, щоб встановити достовірність даних. Незважаючи на те, що затрати часу будуть збільшені, такий підхід дійсно допоможе захистити бізнес від рейдерського захоплення. Також, вважаємо за доцільне подальше поширення дії ЗУ «Про електронний цифровий підпис» та його модернізацію, який має потенціал мінімізувати або зовсім видалити таке явище, як фальсифікація підпису, адже в сьогоденних реаліях лише нотаріальне засвідчення справжності підпису та тому чи іншому документі не є стовідсотковою гарантією автентичності цього підпису.

Крім вищенаведеного, невирішеною проблемою залишається відсутність синхронізації реєстрів, які функціонували до 01.01.2013 року з тим, що працюють тепер, що дає вірогідність того, що реєстратор не приділить достатньо уваги навмисно чи ні та вчинить реєстраційні дії щодо об’єкта нерухомого майна, щодо якого зареєстровано обтяження чи інше речове право у «старому» реєстрі. Більш того, у законодавстві не має прямої норми, яка б зобов’язувала реєстратора здійснювати відповідні перевірки. Така норма безумовно має існувати, як і має бути законодавчо закріплений безпосередній доступ державних реєстраторів до Державного земельного кадастру (далі – ДЗК) з відповідною нормою про перевірку земель як у ДРРП так і в ДЗК.

Третьою, дуже важливою проблемою, є, на нашу думку, недосконалий порядок проведення державної реєстрації на підставі рішення суду, який зараз здійснюється за заявницьким принципом. З огляду на фактичну корумпованість судів, існує велика кількість підроблених або прийнятих всупереч законодавству рішень. У перехідних положеннях ЗУ «Про внесення змін» законодавець передбачив, що повинна статися синхронізація роботи Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) та ДРРП. Проте сьогодні цього не відбулося і реєстратор повинен перевіряти наявність рішення у ЄДРСР, а у разі його відсутності – робити запит до суду. Проте, вважаю, що реалізація саме перехідних положень, про які зазначено вище, стало б дуже ефективним кроком для вирішення названої проблеми.

Доходячи висновку, зазначимо, що для вирішення проблеми рейдерства в Україні треба продовжувати модернізувати законодавство, але вже сьогодні вбачається позитивна динаміка.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота