ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СУЧАСНИХ ОБ’ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СУЧАСНИХ ОБ’ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

29.05.2018 14:44

[Секция 8. Интеллектуальная собственность и его защита. Информационное право]

Автор: Ізбаш Олеся Олегівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного і трудового права НУ «Одеська морська академія»


В умовах стрімкого розвитку науки і техніки інтелектуальна діяльність людини набуває все більшого значення в різних сферах матеріального і духовного виробництва. Всі новітні наукові досягнення та твори мистецтва представляють собою результати творчої праці і є об'єктами інтелектуальної власності (далі - ІВ).

Без чіткої регламентації норм користування інтелектуальними благами неможливо міжнародне співробітництво практично в усіх областях людського знання: в області наукових досліджень, в галузі медицини, нанотехнологій, у військовій області, в області культури і т. д.

У світлі ж прискорення процесів глобалізації, інтенсифікації транскордонних зв'язків і безпрецедентного зростання значення інтелектуальних цінностей стала очевидною необхідність міжнародної охорони ІВ.  Міжнародна система охорони авторського права є складним механізмом, в основі якого лежать насамперед Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів в її численних редакціях і Всесвітня конвенція про авторське право 1952 року, що була змінена в 1971 році.

Організації у сфері захисту прав ІВ діють на двох рівнях: всесвітньому та регіональному. Основними інститутами, які займаються охороною ІВ в світових масштабах, є Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), Світова організація торгівлі (СОТ) і Організація об'єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). 

ВОІВ та СОТ співпрацюють в рамках Угоди ТРІПС (Угода про торговельні аспекти прав на інтелектуальну власність), яке зачіпає такі основні моменти.

По-перше, затверджується «національний режим» і «режим найбільшого сприяння» щодо питань захисту інтелектуальної власності. Терміни на охорону суміжних прав встановлені в 50 років. Встановлюється 7 річний термін захисту товарного знака з моменту припинення використання. Для промислових зразків термін охорони встановлений протягом 10 років. Термін охорони патенту встановлюється, відповідно до статті 33 Угоди, 20 років з дня реєстрації.

Угода ТРІПС так само охороняє такий об'єкт, як торгові секрети. Цей об'єкт має багато ознак інтелектуальної власності, однак зарахування його до таких може викликати суперечки. 

Крім питань, передбачених цією Угодою, співпраця ВОІВ та СОТ реалізується в спільних програмах. Зокрема, з 2001 року введена в дію спільна програма допомоги країнам, що розвиваються, з питань інтелектуальної власності [1, c. 24].

В умовах сучасної технологічної революції з'явилися принципово нові можливості відтворення об'єктів, що захищаються правом інтелектуальної власності. Це призводить до істотної диференціації структури системи охорони інтелектуальної власності та ускладнення самих механізмів такої охорони.

Особливого значення набуває охорона нових технологічних об'єктів, до яких належать комп'ютерні програми, біотехнології, інтегральні мікросхеми, репрографія (включаючи аудіо- та відеозаписи), поширення сигналів через нову техніку зв'язку (супутники, кабель), цифрові системи розповсюдження. Частково ці проблеми вже врегульовані договорами ВОІВ та Угодою ТРІПС.

Водночас, виник надзвичайно складний комплекс проблем, пов'язаний з інформаційними потоками, комерційною та іншою діяльністю в мережі Інтернет і необхідністю пристосування структур охорони ІВ до діяльності з використанням новітніх інформаційних технологій. Цей комплекс виходить далеко за межі прийнятих у 1996 р. так званих Інтернет-договорів. Тому у вересні 1999 р. ВОІВ ухвалила так званий «Цифровий порядок денний» - план дій з 10 пунктів, що враховує проблеми охорони ІВ в умовах розвитку мережі Інтернет.

ВОІВ розпочала реалізацію амбіційного проекту «Інформаційний менеджмент для Договору про патентну кооперацію» - IMPACT з метою комп'ютеризації в рамках ВОІВ операцій, пов'язаних з цим договором. Завершено розвиток служби розв'язання спорів онлайн, що дозволить зменшити витрати часу та коштів на ці процедури.

З іншого боку, ВОІВ останнім часом вживаються заходи, спрямовані на вирішення пов'язаних з Інтернет-технологіями проблем, а саме:

- Визнання захисту торгових знаків (ідентифікаційних знаків) у системі Інтернет;

- Підготовка міжнародного договору про аудіовізуальні виконання, на які не поширюється охорона згідно з Договором ВОІВ з виконань і фонограм 1996 р.;

- Впровадження додаткових заходів охорони баз даних;

- Врегулювання прав організацій мовлення, що не врегульовані достатньою мірою ні Римською конвенцією 1961 р., ні Договором з виконань і фонограм 1996 р.;

- Врегулювання питань ІВ, пов'язаних з електронною комерцією, включаючи проблеми торгових ідентифікаторів, назв Інтернет-доменів, недобросовісного використання відомих торгових знаків у якості назви домена. Прийнято Єдинообразну політику розв'язання спорів у галузі назв Інтернет-доменів, спрямовану на обмеження зловживань стосовно товарних знаків у мережі Інтернет. У 2000 р. ініційовано поширення цього процесу на власні імена, назви неурядових організацій, географічні позначення, фірмові найменування, назви фармацевтичних препаратів (це – так званий «другий процес ВОІВ у галузі назв Інтернет-доменів») [4, c. 309].

Однак, як показує практика, деякі заходи захисту й охорони ІВ у сучасних умовах можуть призвести до порушення права кожної людини на вільний доступ до інформації. Це стосується насамперед існування ІВ в мережі Інтернет, який стрімко розвився та зайняв велике місце у повсякденному житті кожного з нас. Виходячи з аналізу сучасних тенденцій вирішення проблеми встановлення балансу між інтересами правовласників і користувачів Інтернету на міжнародному рівні, чітко простежується вектор у бік посилення режиму інтелектуальної власності, що може мати негативний вплив на свободу інформації в Інтернет. У цьому зв'язку представляється доцільним прийняття на міжнародному рівні політичних документів, які могли б повернути рівновагу, що похитнулася.

Повсюдне визнання необхідності охорони ІВ - важлива передумова розвитку міжнародного співробітництва в розглянутій галузі. Завдяки тому, що всі визнають захист прав ІВ життєво важливим, стало можливим створення міжнародних систем охорони різних об'єктів ІВ. В даний час ми спостерігаємо якраз цю тенденцію - гармонізацію і навіть уніфікацію національних законів у сфері ІВ.

Міжнародні договори утворюють мережу, яка обплутує всі країни-учасниці, позбавляє їх можливості діяти довільним чином, на свій розсуд. Вони встановлюють єдині норми і стандарти охорони ІВ, відступ від яких карається санкціями. Подібні угоди існують щодо практично всіх категорій ІВ. 

Система міжнародної охорони прав ІВ здається відносно стабільною, але насправді дана структура схильна до постійних потрясінь. Нові проблеми і виклики змушують учасників міжнародного співробітництва з питань ІВ безперервно переглядати договірну базу своїх стосунків. Це дозволяє їм адаптувати національні законодавства до мінливих реалій і одночасно продовжувати їх гармонізацію. Тенденція до модернізації міжнародних норм і стандартів, до приведення цих норм у відповідність до вимог часу доповнює картину, сформовану в галузі міжнародного регулювання прав ІВ.

Очікується, що надалі дані тенденції збережуться і ще більш посиляться. Міжнародне співробітництво в галузі охорони ІВ буде сприяти їх розвитку. Однак воно саме відчуває на собі вплив ряду позитивних і негативних факторів, співвідношення яких і визначає плідність спільних зусиль, що робляться на міжнародному рівні.

Література:

1. Бромберг Г. В., Лебедев С. А., Розов Б. С. Интеллектуальная собственность. Вводный курс: Учебное пособие. – М.: МАКС Пресс, 2002. - с. 24.

2. Всеобщая декларация прав человека 1948 г. // Права человека. Сборник международных документов. – М.: Издательство Московского Университета, 1986. – с. 28.

3. Бернская конвенция по охране литературных и художественных произведений // Бюллетень международных договоров. - 2003. - № 9. - с. 3.

4. Международное частное право. Учебник. / Под ред. Г. К. Дмитриевой. – М.: «Проспект», 2000. - с. 309.

5. Мишель М. Вальтер. Связь и сопоставление Римской конвенции, Договора ВОИС по исполнениям и фонограммам (ДВИФ) и Соглашения по аспектам прав интеллектуальной собственности, связанным с торговлей (Соглашения ТРИПС); развитие и возможное совершенствование охраны смежных прав, признаваемых Римской конвенцией // Международное публичное и частное право. - 2003. - № 5. - с. 32.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота