АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВНО ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В УКРАЇНІ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВНО ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В УКРАЇНІ

28.06.2018 10:44

[Секция 1. Экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами]

Автор: Котов Тарас Олександрович, студент спеціальності фінанси та кредит, Інститут післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Механізми державно-приватного партнерства стають все більш актуальними для регіонів та місцевого самоврядування, так і для держави вцілому у зв'язку з обмеженністю бюджетних можливостей як на державному так і на місцевому рівнях, а також через низьку ефективність держави у порівнянні з приватним сектором. 

Законом України «Про державноприватне партнерство», визначено, що державно-приватне партнерство  — співробітництво між державою, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами в особі відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування (державними партнерами) та юридичними особами, крім державних та комунальних підприємств, або фізичними особами — підприємцями (приватними партнерами), що здійснюється на основі договору [1].

Результатом втілення Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» [2] став Закон України «Про державноприватне партнерство». Цей закон визначає нові підходи до співпраці держави, органів місцевого самоврядування та приватного бізнесу у реалізації інвестиційних і інфраструктурних проектів, які є важливими для розвитку економіки, забезпечення належного рівня життєдіяльності суспільства, підвищення якості життя громадян.

Враховуючи світовий досвід і фінансові можливості держави, в Україні для забезпечення ефективного запровадження механізму ДПП, принаймні на початковому етапі, доцільно зосередитись на реалізації проектів ДПП в кількох ключових сферах виключно на договірних засадах.   

Станом на 1 січня 2018 року на засадах державно-приватного партнерства, за уточнюючими даними, на підконтрольній Україні території було укладено 191 договір, з яких реалізуються 182 (157 договорів концесії, 24 договори про спільну діяльність, один договір державно-приватного партнерства), а 9 договорів не реалізуються (4 договори – закінчено термін дії, 3 договори – розірвано, 2 договори – призупинено). [3]

До ризиків та перешкод для успішного практичного впровадження проектів ДПП на даному етапі насамперед належать [4]: 

- проблема в побудові ефективного механізму оцінки і контролю управління приватним партнером, отриманним по договору майном від державного партнера, а також відповідності часу введення в експуатацію та інших параметрів договору;

- проблема з гарантованими обсягами споживання товарів та послуг, а також своєчасній зміні цін в разі якщо вони стають економічно необґрунтованими, що безпосередньо впливає на окупність проектів ДПП;

- проблема з відсутністю гарантій компенсації збитків приватного партнера в разі, якщо ризик невідповідності попиту запланованним показникам реалізувався;

- проблема з відповідальністю держави в разні невиконання нею зобов’язань за договорами ДПП;

- ризик невиконнання фінансових зобов’язань щодо проектів ДПП на весь термін їх реалізації з боку держави за результатами щорічного бюджетного процесу;

- відсутність податкових і митних пільг для реалізації проектів ДПП, що знижує їхню привабливість для приватних партнерів за наявності таких пільг для інших форм державного стимулювання інвестиційної діяльності; 

- можливість підвищення вимог до до товарів і послуг, які надаються приватним партнером за умовами договору, що може спричинити істотну зміну умов участі приватних партнерів у проектах;

- нерівноправність сторін в суді;

- ризики, повязані з дозвільними документами та погодженнями від органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, необхідних для виконання умов договору;

- наявність високого рівня корупції в органах влади, що призводить до подорожчання проектів ДПП для приватного партнера.

Подолання цих проблем, а також популяризація механізмів державно-приватного партнерства мають стати одним з основних напрямків державної політики. 

Література:

1. Про державно-приватне партнерство: Закон України від 1 липня 2010 року № 2404-VI. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

2. Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава: Програма економічних реформ України на 2010–2014 рр. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://president.gov.ua.

3. Інформація щодо стану здійснення державно-приватного партнерства . – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=ed00a2ba-480a-4979-84eb-d610a0827a8c&title=ZagalniiOgliad.

4. Щодо розвитку державно-приватного партнерства як механізму активізації інвестиційної діяльності в Україні. Аналітична записка Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.niss.gov.ua/articles.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота