«МІЖНАРОДНИЙ ФІНАНСОВИЙ ЦЕНТР» ТА «ГЛОБАЛЬНЕ МІСТО»: ВЗАЄМОЗВЯЗОК ПОНЯТЬ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

«МІЖНАРОДНИЙ ФІНАНСОВИЙ ЦЕНТР» ТА «ГЛОБАЛЬНЕ МІСТО»: ВЗАЄМОЗВЯЗОК ПОНЯТЬ

10.07.2018 08:19

[Секция 10. Мировая экономика и международные экономические отношения]

Автор: Ліфанова Мар'яна Ігорівна, аспірантка кафедри міжнародної економіки, Тернопільський національний економічний університет


Важлива тенденція розвитку світової економіки на сучасному етапі –  загострилося прагнення держав по всьому світу перетворити свої столиці або великі міста в конкурентоспроможний міжнародний фінансовий центр для залучення прямих іноземних інвестицій, талантів і провідних компаній з усього світу. Однак, серед дослідників немає єдиної думки при визначенні поняття і ключових характеристик міжнародних фінансових центрів. 

У 1974 р в одній з перших наукових робіт, присвячених  міжнародним фінансовим центрам (МФЦ), Ч.Кіндлебергер відзначав, що питання розвитку МФЦ виявилися «між двох стільців» [7]. З одного боку, МФЦ розглядається в економічній науці як важливий майданчик фінансового посередництва, місце трансформації фінансового капіталу з заощаджень в інвестиції у відриві від розгляду місця розташування центру – конкретного міста. З іншого боку, фахівці в області урбаністики, соціології та географії вважають, що МФЦ  –  це глобальний місто, де створені сприятливі умови для розміщення капіталу інвесторами з усього світу. Фінансова функція глобального міста, таким чином, визначає статус міста як фінансового центру. У зв'язку з цим виникають питання про співвідношення понять «міжнародний фінансовий центр» і «глобальне місто» і про можливості синтетичного визначення МФЦ на кордоні предметних областей економіки, соціології, географії та урбаністики.

Термін  «глобальне місто»  було  вжите   економістом та  соціологом С. Сассен  у  праці «Глобальне місто: Лондон, Нью-Йорк, Токіо».  С. Сассен у своєму підході підкреслює, що міста є головними вузлами у взаємозалежних системах інформації і грошей [8]. На її думку, глобальні міста –  це стратегічні центри концентрації господарської діяльності, управління транскордонними фінансовими потоками та надання високотехнологічних послуг.

На основі досліджень С. Сассен Дж. Біверсток, Р. Сміт і П. Тейлор запропонували власне визначення глобального міста, під яким вони розуміють особливі постіндустріальні виробничі території, де інновації разом із послугами й фінансами є невід’ємною частиною недавньої реструктуризації світової економіки, нині широко відомої як глобалізація [6, с. 446-447].  

Більш коректним, на нашу думку, є визначення, запропоноване  А.В. Демичева. Науковець  подає під глобальним містом «місто з найбільшою концентрацією капіталів та ресурсів різного роду (включаючи можливості), які займають домінуючу позицію в світі, яка є легітимною, та мають значний вплив на МВ [1, c. 242]

Розуміння МФЦ як глобального міста характерно для урбаністики, соціології і географії. Глобальний місто відрізняє висока концентрація фінансового капіталу і ділової активності, що виділяє його фінансову функцію на тлі інших функцій. Вони виступають важливими драйверами економічного розвитку для національної і глобальної економіки завдяки залученню фінансового капіталу з усього світу. Великі міста беруть на себе адміністративні і інтелектуальні функції, стають центрами освіти, розвитку інновацій та технологій. Для ефективної реалізації цих напрямків необхідний вільний доступ до фінансів ринку, який забезпечує процес перетікання грошових коштів від власника до позичальника. Таким чином, місто набуває додаткову функцію і стає майданчиком фінансового посередництва, тобто виступає в ролі фінансового центру.

Якщо спочатку дослідження глобальних міст вели, в основному, урбаністи, географи і соціологи, то під впливом процесів фінансової глобалізації все більшу увагу на фінансову функцію глобального міста стала звертати економічна наука. Ця функція глобального міста втілилася тут в понятті «міжнародний фінансовий центр». З одного боку, МФЦ розглядається як частина міжнародного фінансового ринку. З іншого боку, макроекономіка ставить важливе питання про вплив МФЦ на розвиток національної економіки, внесок в економічне зростання.

Досить цікавою є думка Ю.Ю. Хватова, який доводить, що міжнародні фінансові центри – це міста з розвинутим кластером фінансових послуг, де зосередженні банки, фінансові та страхові компанії, представництва бірж, інвестиційних та хеджфондів, тощо [5, c. 195]. 

Науковці  І. К. Ключніков, О. А. Молчанов,  пропонують  розглядати  міжнародний фінансовий центр як діючий міжнародний ринковий механізм, який служить засобом управління міжнародними фінансовими потоками, які, своєю чергою, являють собою грошові потоки, які обслуговують товарний оборот і міжнародний рух капіталів [2, c. 65].

 Н.М. Ухналь розглядає міжнародні фінансові центри як сукупність інформаційно-аналітичних та організаційно-управлінських комплексів, що володіють значним фінансовим потенціалом [4, c. 18].

З. Луцишин  ототожнює міжнародні фінансові центри зі   світовими фінансовими  центрами, і визначає їх як  е потужний генератор розподілу та переливу капіталу як національних економік так і міжнародної [ 3, c. 39].

Якщо брати до уваги геополітичний контекст, то фінансовий центр – це глобальне місто з інфраструктурою, яка дає змогу залучати та перерозподіляти фінансові ресурси і обслуговувати учасників фінансового ринку.

Огляд підходів до визначення поняття «міжнародний фінансовий центр », характерний для економічної науки, дозволяє зробити висновок, що МФЦ розглядається в ній як майданчик зосередження глобальних фінансових інститутів, більшою мірою з позиції міжнародних фінансів, без уваги до просторовому розташуванню центрів.

Вивчення  теоретичних передумов  розвитку міжнародних фінансових центрів  дозволить  сформувати більш виважені підходи до визначення   політико-економічних та інституційних засад  трансформації  МФЦ  у глобальній  економіці. 

Література:

1. Демичева А.В. Глобальні міста та їх позиціювання у просторі  сучасних міжнародних відносин  /  А. Демичева //  «Молодий вчений». –  № 2 (29) – 2016. –  С. 241-245.

2. Ключников И. К. Финансовые центры: теория и механизмы развития / И. К. Ключников, О. А. Молчанова, О. И. Ключников. – СПб. : Изд-во СПбГУЭФ, 2012. – 330 с.

3. Луцишин З. О. Світові фінансові центри у  глобальній фінансовій архітектурі /З. О. Луцишин// Світ фінансів.  –  2006. –   Випуск 3 (8). – С. 38-59

4. Ухналь Н.М. Особливості розвитку міжнародних фінансових центрів в умовах глобалізації фінансової системи / Н.М. Ухналь // Наукові праці НДФІ. – 2015. – № 2(71). – С. 17–32.

5. Хватов Ю.Ю. Сравнительный анализ рейтингов конкурентоспособности глобальных городов / Ю.Ю. Хватов // Європейський вектор економічного розвитку. 2015. № 1. С. 195–203. 

6. Beaverstock J. V. A Roster of World Cities / J. V. Beaverstock, R. G. Smith, P. J. Taylor // Cities. - 1999. - 16 (6). - Pp. 445- 458. 

7. Kindleberger Ch.P. The Formation of Financial Centers: A Study in Comparative Economic History. Princeton Studies in International Finance, no.36. New Jersey, 1974. 85 p.

8. Sassen S. Global city: New-York, London, Tokyo / Saskia Sassen. - Princeton, N. J. : Princeton university, 1991.

__________________________

Науковий керівник: Куриляк Віталіна Євгенівна, доктор економічних наук, професор, Тернопільський національний економічний університет

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота