ЗАХОДИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ХАРАКТЕРУ, ВІДМІННІ ВІД ПОКАРАННЯ, ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ КОРОЛІВСТВА ШВЕЦІЇ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ЗАХОДИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ХАРАКТЕРУ, ВІДМІННІ ВІД ПОКАРАННЯ, ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ КОРОЛІВСТВА ШВЕЦІЇ

21.07.2018 11:48

[Секция 4. Уголовное право. Уголовное процессуальное право. Криминалистика. Криминология. Уголовно-исполнительное право. Судоустройство. Правоохранительные органы, прокуратура и адвокатура]

Автор: Шпіляревич Вікторія Вікторівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника


У різних державах світу законодавче регулювання заходів кримінально-правового характеру, відмінних від заходів покарання, є неоднаковим. Це пояснюється тим, що розробка чи вдосконалення кримінального законодавства конкретної держави здійснюється з урахуванням особливостей власної правової системи та моделі кримінально-правового впливу. Так, згідно ст. 3 Кримінального кодексу Королівства Швеції від 21 грудня 1962 року (далі – КК Королівства Швеції від 21 грудня 1962 року) санкціями за вчинення злочину, крім покарань у виді штрафу і тюремного ув’язнення, законодавець визнає також такі заходи, як: умовне покарання (Глава 27); пробація (Глава 28); передача на спеціальне піклування (Глава 31) [1]. Крім того, у зазначеному вище Кодексі йдеться про можливість застосування судом, крім санкцій, й так званих “особливих наслідків” вчинення злочину. Зокрема, відповідно до положень ст. 8 Глави 1 та Глави 36 КК Королівства Швеції від 21 грудня 1962 року до такого роду наслідків належать: конфіскація майна; корпоративний штраф; відшкодування шкоди [1].

А зараз більш детальніше про заходи кримінально-правового характеру, відмінні від покарання, що закріплені у КК Королівства Швеції від 21 грудня 1962 року.

Умовне покарання. Умовне покарання, яке регламентоване Главою 27 КК Королівства Швеції від 21 грудня 1962 року, може застосовуватися судом виключно за вчинення злочину, за який санкція у виді штрафу є недостатньою, а за наявності згоди засудженого – у поєднанні з безоплатним виконанням громадських робіт.

При застосуванні умовного покарання встановлюється пробаційний термін строком на два роки, перебіг якого починається з дня набрання вироком законної сили і протягом якого особа, що вчинила злочин, повинна вести належний спосіб життя і намагатися тримати себе найкращим чином. Більше того, якщо при вчиненні злочину потерпілому спричинено шкоду, то умовне покарання відповідно до абз. 1 ст. 5 Глави 27 КК Королівства Швеції від 21 грудня 1962 року може супроводжуватися також покладенням на правопорушника обов’язку відшкодувати таку шкоду [1].

Пробація. У Королівстві Швеції інститут пробації регламентований Главою 28 КК Королівства Швеції від 21 грудня 1962 року. Пробація, як і умовне покарання, може застосовуватися судом у випадку вчинення особою злочину, за який санкція у виді штрафу є недостатньою. Однак, поряд із цим зазначений вище захід має й свої характерні особливості. Так, у будь-якому випадку пробація застосовується судом виключно за наявності згоди засудженого на добровільне підданя режиму пробації. Така згода засудженого є необхідною для надання судом і співробітниками пробації допомоги в здійсненні процесу його виправлення та перевиховання. В окремих випадках пробація може застосовуватися одночасно й з тюремним ув’язненням на строк від чотирнадцяти діб до трьох місяців або згідно ст. 10 Глави 26 КК Королівства Швеції від 21 грудня 1962 року супроводжувати умовне звільнення. У останньому випадку засуджений відповідно до положення абз. 1 ст. 14 Глави 26 КК Королівства Швеції від 21 грудня 1962 року повинен за повісткою прибути в місцеву адміністрацію в’язниці і пробації; повідомляти наглядачу про місце проживання, роботи, підтримувати з ним регулярні контакти, а якщо його зобов’язано відшкодувати шкоду, заподіяну злочином, то він повинен зробити все можливе, щоб виконати цей обов’язок [1].

При застосуванні пробації встановлюється пробаційний термін строком від одного до трьох років, перебіг якого починається з дня набрання вироком законної сили і протягом якого особа, що вчинила злочин, повинна вести належний спосіб життя та намагатися тримати себе найкращим чином. Одним із обов’язків, покладених на засудженого, який висловив згоду на застосування до нього даного заходу,може служити виконання безоплатних громадських робіт.

Передача на спеціальне піклування. Спеціальне піклування може застосовуватися виключно до особи, яка вчинила злочин, але потребує лікування. В такому випадку суд спочатку передає справу до відповідного спеціально уповноваженого органу для підготовки (складання) лікувального плану. І тільки тоді, коли з лікувального плану випливає, що обвинувачений потребує необхідного лікування, суд може видати наказ про застосування до нього такого лікування.

Якщо особа, яка вчинила злочин, страждає серйозним психічним захворюванням і з огляду на її психічний стан та особисті обставини вона потребує  опіки в психіатричному закладі, то суд може передати її на судово-психіатричне піклування. Більше того, якщо існує ймовірність тяжкого рецидиву через серйозний психічний розлад злочин, суд може призначити такій особі також спеціальне обстеження, яке проводиться під час знаходження її під опікою в психіатричному закладі.

Якщо злочин вчинила особа до досягнення нею вісімнадцятирічного віку, за який санкцією передбачається тюремне ув’язнення, то відповідно до положення абз. 1 ст. 1а Глави 31 КК Королівства Швеції від 21 грудня 1962 року суд повинен замість цього призначити їй санкцію у виді закритого піклування на відповідний період [1].

Конфіскація майна. Конфіскації підлягають доходи, отримані в результаті вчинення злочину, у т. ч. все те, що отримано особою як оплата витрат, понесених у зв’язку із вчиненням злочину. Крім того, конфіскації може підлягати майно, яке використовувалося як допоміжний засіб вчинення злочину, або яке є предметом такого злочину, якщо це необхідно з метою попередження злочину або з інших особливих причин, та майно, використання якого  відповідно до зазначеного вище Кодексу, чи іншим чином використовується так, що це призводить до вчинення злочину.

Згідно ст. 3 КК Королівства Швеції від 21 грудня 1962 року конфіскації підлягають також об’єкти, які:

1) внаслідок їх особливих властивостей та інших обставин викликають побоювання, що вони можуть використовуватися злочинним шляхом;

2) призначені для використання як зброя у злочині проти людського життя чи здоров’я, і які були виявлені за обставин, що викликають побоювання, що вони будуть використовуватися таким чином;

3) призначені для використання як допоміжний засіб у вчинені злочину, що заподіює шкоду власності, і які були виявлені при обставинах, які чітко викликають побоювання, що вони будуть використовуватися таким чином.

Корпоративний штраф. За злочин, вчинений при здійсненні підприємницької діяльності, на вимогу державного обвинувача на підприємця повинен бути покладений обов’язок сплатити корпоративний штраф, якщо:

а) злочин потягнув за собою тяжке невиконання спеціальних зобов’язань, пов’язаних з підприємницькою діяльністю, або з інших причин є серйозними;

б) підприємець не зробив того, що було необхідним для попередження злочину.

Згідно ст. 10 КК Королівства Швеції від 21 грудня 1962 року при визначенні розміру корпоративного штрафу особливо повинні бути враховані характер і ступінь злочину і його зв’язок з підприємницькою діяльністю.

Шведським кримінальним законодавством дозволяється також скасування раніше призначеного корпоративного штрафу або зменшення його розміру. Зокрема, це допускається якщо [1]:

1) санкція за злочин призначена підприємцю або представнику підприємця;

2) злочин тягне іншу відповідальність за платежем або особливий правовий наслідок для підприємця;

3) це буде потрібно з особливих причин.

Відшкодування шкоди. Відповідно до шведського законодавства реалізація інституту відшкодування заподіяної злочином шкоди допускається:

1) у випадку умовного покарання (абз. 1 ст. 5 Глави 27 КК);

2) у якості пробаційної умови у випадку, коли пробація супроводжує умовне звільнення (абз. 1 ст. 14 Глави 26 КК);

3) при передачі засудженого на спеціальне піклування (абз. 5 ст. 1 Глави 31 КК).

Зокрема, право на звернення до суду із позовом про відшкодування шкоди мають: потерпілі від злочинів, які були вчинені на території Королівства Швеції; особи, які постійно проживають у Королівстві Швеція, навіть якщо злочин було вчинено на території іншої держави [2, с. 28]. При цьому, потерпілому відшкодовується шкода виключно тоді, коли її розмір становить більше 10 крон [2, с. 29].

Варто зазначити, що у Королівстві Швеції існує також Державний фонд підтримки потерпілих від злочинів, за діяльність якого відповідає спеціальне управління Міністерства юстиції. Законодавством не визначаються основні джерела фінансування Фонду, однак одними із них виступають обов’язкові внески обвинувачених у вчиненні злочину, за який потенційно може бути призначено покарання у виді позбавлення волі і штрафи, застосовані у кримінальному провадженні [2, с. 29].

Таким чином, підводячи підсумки з усього вище наведеного, слід зазначити, що основним завданням реалізації заходів кримінально-правового характеру, відмінних від покарання, які регламентовані КК Королівства Швеції від 21 грудня 1962 року є забезпечення ефективного кримінально-правового впливу на злочинність та забезпечення досягнення тих цілей, які стоять перед кримінально-правовою політикою відповідної країни Скандинавського півострова. 

Література:

1. Уголовный кодекс Швеции от 21 декабря 1962 года// [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.law.edu.ru/norm/norm.asp?normID=1241607&subID=100097432,100097434,100097451,100098111.

2. Відшкодування потерпілим від насильницьких злочинів: європейські стандарти і зарубіжне законодавство / О. А. Банчук, І. О. Дмитрієва, Б. В. Малишев, З. М. Саідова // За заг. редакцією О. А. Банчука. – К. : Москаленко О. М., 2015. – 268 с.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота