ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ПРИПИНЕННЯ УЧАСТІ США В ЯДЕРНІЙ УГОДІ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ПРИПИНЕННЯ УЧАСТІ США В ЯДЕРНІЙ УГОДІ

30.11.2018 23:14

[Секция 2. Конституционное право. Конституционное процессуальное право. Международное право]

Автор: Кулинич Ксенія Олександрівна, студентка, Факультет Міжнародної економіки та менеджменту, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана


18 травня 2018 року Президент США, Дональд Трамп, офіційно оголосив про односторонню відмову від Ядерної угоди з Іраном, реалізованої ще в 2016 році шісткою провідних країн світу. В договорі приймали участь 5 країн-членів Ради безпеки ООН: Франція, Росія, Китай, Сполучене Королівство Великобританії та Сполучені Штати Америки. До них також приєдналася Німеччина (Р5+1). Угода мала назву Спільний всеосяжний план дій (англ. Joint Comprehensive Plan of Action) і була підписана 14 липня 2015 року у Відні.[1] Вона мала на меті забезпечити виключно мирну ядерну програму Ірану, шляхом припинення розробки ядерної зброї на найближчі 10 років. В свою чергу Рада Безпеки ООН знімала з ісламської держави деякі санкції та односторонні обмежувальні заходи, що до цього були введені країнами ЄС. Очікувалося, що при дотримані всіх вимог, прописаних даною угодою, договір матиме позитивний вплив на міжнародний мир, економічні відносини та безпеку. 

Угода була підписана колишнім президентом США, Бараком Обамою. З приходом до влади Дональда Трампа, його адміністрація ще на початку 2017 року ввела обмежувальні санкції проти Ірану, обґрунтовуючи це тим, що договір має зворотну дію і лише сприяє розвитку ядерної сфери. Такі висновки були зроблені через те, що  після вступу до цього союзу і відміни санкцій США спрямованих на обмеження ведення бізнесу будь-яких країн, що не входять до даного альянсу, Тегеран налагодив співпрацю з багатьма іноземними партнерами і відповідно отримав значний приплив іноземного капіталу. 

Наступна хвиля накладання санкцій в 2018 році була супроводжена виходом Сполучених Штатів з угоди. Представники європейських країн пообіцяли продовжувати дотримуватися вимог і обов’язків, передбачених Спільним всеосяжним планом дій. Окрім того Президент Франції зазначив: «Ми, європейці, заявили, що це погана подія з двох причин: перша полягає в тому, що ми є провідними світовими державами, і ніколи не буде правильним нам самим не дотримуватися норм міжнародного права... Як же тоді пояснити деяким державам…що вони не дотримуються міжнародного права і повинні наслідувати наш приклад, коли ми самі не дотримуємося його?».[2] Отже, відкритим залишається питання щодо законності одностороннього виходу США з домовленості. 

Думка світової  громади з даного приводу розділилася. З одного боку, треба враховувати факт, що план дій не був підписаний, як стандартна юридично затверджена міжнародна угода. Даний документ відігравав роль політичного зобов’язання, що покладається на «добровільні заходи». Як результат, Президент, згідно внутрішнього законодавства країни, мав достатньо повноважень для даного процесу та для накладання чи поновлення вже існуючих санкцій. З іншого боку, 20 серпня 2015 року Рада Безпеки ООН прийняла Резолюцію 2231[3], яка підтвердила створення Спільного Всеосяжного плану дій та автоматично  перетворила ці «добровільні заходи» на юридичні зобов’язання. В тексті Резолюції, ООН закликає сторони дотримуватися умов договору та виконувати свої політично-економічні обов’язки. Також в цьому документі Рада Безпеки встановлює певні обмеження, яким всі країни-учасники без винятку погодилися підкорятися.  Отже, світова громада не дійшла конкретного висновку щодо того чи є законними та справедливим рішення Трампа, згідно норм міжнародного права. [4]

Невідомо, до яких правових конфліктів може призвести ця суперечка між ЄС та США, адже ведеться сувора боротьба за ведення бізнесу з Іраном. Сполучені Штати мають широкі конституційні повноваження щодо введення міжнародних обмежень та заборон через те, що у них високий рівень інтегрованості в міжнародні торговельно-економічні відносини. Натомість, європейські країни шукають способи обійти санкції США та продовжують приймати участь в Спільному всеосяжному плані дій. 

Якщо правові наслідки залишаються відкритим питанням, то деякі економічні результати вже  зараз є очевидними. Варто сказати, що за два роки діяльності даної домовленості економічне становище Ірану сильно постраждало. Перш за все, на внутрішній ринок Ірану зайшли партнери з інших країн, розвивалися зовнішньоторговельні відносини. Але через присутні обмеження була об’єктивна неможливість максимізувати торгівлю, особливо з західними державами. Як наслідок: збіднілі внутрішні виробники, значне негативне торгівельне сальдо, застій економіки, відтік капіталу з країни та постійно зростаючий зовнішній борг держави. Економісти вважають, що розірвання угоди звільнить Іран від багатьох цих проблем. Теперішня влада наголошує на тому, що необхідним є відмова від інтеграції фінансової системи, що було однією з умов договору. Це зменшить залежність фінансово-економічного сектору від США, та зродить їх санкції менш ефективними. Натомість зараз з’явилася можливість розвивати зовнішньоекономічні відносини в будь-яких напрямах. Література:

1. Joint Comprehensive Plan of Action Електронний ресурс:  [Режим доступу: https://www.state.gov/e/eb/tfs/spi/iran/jcpoa/]

2. United Nations General Assembly – Speech by M. Emmanuel Macron, President of the Republic Електронний ресурс:  [Режим доступу:   https://www.diplomatie.gouv.fr/]

3. Resolution 2231 Електронний ресурс:  [Режим доступу: http://www.un.org/en/sc/2231/]

4. Withdrawal from the Iran Nuclear Deal: Legal Authorities and Implications. Stephen P. Mulligan/ Електронний ресурс:  [Режим доступу:  https://fas.org/sgp/crs/nuke/LSB10134.pdf]

______________________

Науковий керівник: Шереметьєва Ольга Юріївна, кандидат юридичних наук, доцент, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота