ДЕРЖАВА І ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО В УМОВАХ РОЗБУДОВИ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ДЕРЖАВА І ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО В УМОВАХ РОЗБУДОВИ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ

01.12.2018 10:07

[Секция 1. Экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами]

Автор: Маймур Євгенія Феліксівна, студент юридичного факультету, Київський Національний університет імені Тараса Шевченка


Реалії суспільного життя в Україні, взаємний вплив держави і громадянського суспільства – має особливу актуальність. Отже, можна зазначити, що держава не в повній мірі виконує прагнення громадянського суспільства. Це пояснюється вивченням з боку держави й громадянського суспільства нових стратегій державного щодо регулювання суспільних відносин в Україні. На нашу думку, обидві сторони повинні нести свою відповідальність перед майбутнім поколінням. Це є аксіомою, оскільки, згідно з основним Законом України – Конституцією України, органи державної влади формуються представницькими органами прямим волевиявленням громадян України.

Метою даного дослідження є виявлення факторів, що гальмують  співвідношенню розвитку між державою та громадянським суспільством.

Проблемою співвідношення держави і громадянського суспільства, місця громадянського суспільства в сучасному світі досліджуються науковцями, як в зарубіжних країнах, так і Україні. Проте, П.Ф. Гураль в своїх працях зазначає, що на даному етапі розвитку особливо важливою для України є проблема налагодження взаємовідносин держави із громадянами та інституціями громадянського суспільства. Йдеться, по-перше, про гарантування державою прийнятих політико-правових, адміністративно-організаційних, фінансових умов для ефективного функціонування інституцій громадянського суспільства; по-друге, про спрямування спільних зусиль державних інституцій та інституцій громадянського суспільства на розв’язання нагальних проблем. Така модель взаємодії повинна забезпечити задоволення прав та інтересів різних соціальних груп і реалізацію ефективної державної політики, враховуючи потребу врівноваження національних, групових (корпоративних) та індивідуальних інтересів» [1, с. 13].

За Національною Стратегією сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки, сказано, що розроблення нової Стратегії обумовлено змінами основних тенденцій розвитку громадянського суспільства, зростанням його ролі в різноманітних сферах – від просування реформ на державному й місцевому рівнях, європейської інтеграції та розвитку електронного урядування до надання волонтерської допомоги Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам, органам державної влади під час дії особливого періоду, проведення антитерористичної операції, надання допомоги внутрішньо-переміщеним особам. Стратегія спирається на базові цінності відносин між демократичною державою та громадянським суспільством, зумовлена становленням такого суспільства як основи народовладдя та прагненням створити належні умови для ефективної взаємодії держави, громадянського суспільства та бізнесу задля модернізації України, підвищення добробуту й створення рівних можливостей для всіх [2].

Як показує досвід демократичних держав, розвиток громадянського суспільства за системної державної підтримки дає змогу залучати додаткові людські, організаційні, фінансові та технічні ресурси для надання соціальних та інших суспільно значущих послуг, сприяння процесу децентралізації державного управління і підвищенню його якості, а також скоротити державні видатки і запобігти корупційним ризикам. [2].

На виконання Указу Президента України від 26 лютого 2016 року № 68, Кабінет Міністрів України розробив та затвердив план заходів з реалізації у 2018 році Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016–2020 роки. В розпорядженні Кабінету Міністрів України за № 297-р від 10 травня 2018 року йдеться про те, що реалізація передбачених планом заходів сприятиме: 

- посиленню інституційної спроможності інститутів громадянського суспільства (зокрема, в результаті запровадження он-лайн реєстрації громадських об’єднань та благодійних організацій, спрощення механізму ліквідації громадської організації зі статусом юридичної особи, запровадження електронних процедур проведення конкурсів із визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка;

- залученню громадськості до розроблення рішень центральними та місцевими органами виконавчої влади шляхом удосконалення процедури формування та організації діяльності громадських рад;

- підвищенню рівня поінформованості громадян з питань правової культури, надання соціальних послуг, запобігання шахрайству під час публічного збору благодійних пожертв тощо.

Слід звернути увагу на те, що близько 80 % заходів передбачає або безпосереднє партнерство відповідних органів виконавчої влади та інститутів громадянського суспільства під час виконання заходів або залучення громадськості у процесі виконання визначених завдань. [3].

Взаємодія державних владних структур та інституцій громадянського суспільства має бути виражена в конкретних перетвореннях та захисті майнових прав громадян, підвищенні їх добробуту та безпеки, розширенні їх впливу на розвиток суспільних відносин. Однак, поки що з боку держави суттєвих зрушень не вбачається у зазначених сферах, так як знижується реальна купівельна спроможність громадян, що вказує на їх зубожіння, неможливість вирішення питань отримання вищої освіти за покликанням, суттєве зменшення робочих місць та обсягів промислового виробництва.

Цьому також сприяє відтік талановитої молоді з вищою освітою за кордон, тощо.

В цих складних умовах сьогодення держава повинна сприяти появі нових виробничих потужностей з випуску інноваційної продукції, підвищенню соціальної, екологічної безпеки та рівних соціальних можливостей для різних верств населення. Без цих заходів можливості співпраці держави та громадянського суспільства будуть знаходиться у стані стагнації.

Слід також зазначити, що в Україні достатньо умов задля покращення втілення нових реформ щодо співіснування держави та громадянського суспільства.

Список використаних джерел:

1. Гураль П.Ф. Громадянське суспільство і держава в Україні: взаємодія і розвиток / П.Ф.Гураль // Часопис Київського університету права. – 2013. - № 3. –С. 13-16.

2. «Національна Стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки». Указ Президента України № 68/2016 від 26 лютого 2016 року. – [Електронний ресурс] . - Режим доступу до  ресурсу: zakon.rada.gov.ua/ laws /show /68-2016. – Дата звернення 21.11.2018 року.

3. «Про затвердження плану заходів на 2018 рік щодо реалізації Національної Стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки». Розпорядження Кабінету Міністрів України № 297-р від 10 травня 2018 року. – [Електронний ресурс] . – Режим доступу до ресурсу: https://www.kmu.gov.ua. – Дата звернення 21.11.2018 року.

_______________________

Науковий керівник: Теремцова Ніна Володимирівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії права та держави юридичного факультету Київського Національного університету імені Тараса Шевченка



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота