ПРАКТИКА ВПРОВАДЖЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ МСБОДС НА НП(С)БОДС У КАНАДІ ТА ФРАНЦІЇ. - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПРАКТИКА ВПРОВАДЖЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ МСБОДС НА НП(С)БОДС У КАНАДІ ТА ФРАНЦІЇ.

26.12.2018 20:10

[Секция 4. Бухгалтерский учет, анализ и аудит]

Автор: Луговець Богдан Валерійович, студент, Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана


Специфіка діяльності держави як господарюючого суб’єкта зумовлена особливим характером послуг, котрі вона надає суспільству. Відображення в бухгалтерському обліку й звітності суспільно значущих послуг (оборона, охорона здоров’я, освіта тощо) як видів операційної діяльності господарюючих суб’єктів державного сектору має істотні особливості. У бухгалтерському обліку акумулюється інформація про діяльність суб’єктів державного сектору, необхідна для прийняття управлінських рішень. Відомості про активи й зобов’язання, фінансові результати повинні відповідати потребам управління фінансовими ресурсами держави, що може бути забезпечене тільки за наявності відповідної методології бухгалтерського обліку та звітності, яка базується на певних принципах. У рамках найкращих світових практик такі принципи узагальнюються в міжнародних і національних стандартах.

Запровадження стандартів передбачає узгодження їхнього змісту з бюджетною класифікацією, розроблення й затвердження плану рахунків бухгалтерського обліку, порядку складання бухгалтерської звітності. В Україні, як і в інших країнах світу, передумовою для вдосконалення бухгалтерського обліку та звітності в державному секторі в сучасних умовах є запровадження Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для державного сектору (далі – МСБОДС), що розробляються Комітетом з питань державного сектору Міжнародної федерації бухгалтерів.

Щоб запровадження міжнародних принципів обліку в державному секторі України було ефективним потрібно вивчити досвід організації цього процесу в зарубіжних країнах, і в першу чергу тих, де вже сформовані ринкові відносини та ефективно працює державний сектор, а саме Францію й Канаду.

У Франції реформування бюджетної системи й бухгалтерського обліку в державному секторі розпочалось у 2001 році. Найпершим етапом проведення реформи став перегляд бюджетного законодавства. Керівництво статистики державних фінансів 2001 р. (далі – КСДФ-2001) переглянуло бюджетну класифікацію й систему національних рахунків. Остаточна класифікація яких остаточно сформувалась 2006 року. У 2004 р. затверджено 13 національних стандартів бухгалтерського обліку для державного сектору. Концептуальна основа обліку і звітності, як програмний документ, на котрому базуються національні стандарти, була розроблена на основі МСБОДС і Міжнародних стандартів фінансової звітності (для корпорацій; далі – МСФЗ).

З метою розв’язання методологічних проблем, які виникали в процесі реформування, в період з 2004 по 2006 роки створюється екстрений Комітет з інтерпретації для тлумачення норм бюджетного законодавства у контексті національних стандартів та вирішування проблемних питань щодо ведення контролю, державно-приватного партнерства тощо. Щорічно Комітет затверджує зміни до чинних стандартів або нові стандарти відповідно до нововведень у сфері Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для державного сектору.

У 2006 році вперше сформували фінансову звітність за новими стандартами. Попередньо була значна підготовча робота, наприклад, було проведено інвентаризацію всіх активів, особливо нерухомого майна, яка тривала більше  трьох років, крім того, були визначені критерії оцінки активів. Зауважу, що тоді нерухоме майно оцінювалося за ринковою вартістю вперше. 

Наступним етапом проведення реформи бухгалтерського обліку та фінансової звітності Франції були діяння, спрямовані на консолідацію фінансової звітності суб’єктів державного сектору. На даний час розроблено й впроваджено Національні стандарти у кількості 15 штук, які відображають засади обліку й звітності в державному секторі. Національні стандарти включають Концепцію державного обліку, у якій визначено необхідність стандартизації, основні методологічні засади обліку й підходи до регулювання, а також наводиться глосарій основних термінів. [1, c.25]

У зазначених стандартах збережені всі основні принципи МСБОДС, котрі зумовлені характером діяльності державних органів та відрізняють її від приватного сектору. Одним із основних елементів системи бухгалтерського обліку державного сектору Франції є метод нарахування, що надає можливість визначити ефективність управління.

До особливостей стандартів бухгалтерського обліку державного сектору цієї країни слід віднести: оцінку активів (у т. ч. фінансових) не за реальною вартістю (котру неможливо визначити), а за сумою очікуваного відшкодування; наявність операторів, тобто організацій, що займаються веденням бухгалтерського обліку та складанням фінансової звітності на правах концесії; розподіл матеріальних активів на особливі (тюрми, автомагістралі, концесії) та звичайні (нерухомість, запаси тощо), котрі можуть бути продані за будь-яких умов; порядок обліку пасивів, соціальних виплат і субсидій, який передбачає встановлення моменту визнання зобов’язань та базується на МСБО 37 “Забезпечення, непередбачені зобов’язання та умовні активи”, а також можливість невідповідності зобов’язань їх забезпеченості активами, що зумовлена суспільно-значущими функціями держави (незабезпечені зобов’язання обліковуються за балансом).

Досвід реформування бухгалтерського обліку державного сектору Франції засвідчує такі його особливості: реформа бюджетного законодавства передувала реформі методологічних засад бухгалтерського обліку державного сектору; реформування бухгалтерського обліку всіх інституційних секторів національної економіки (державного, корпоративного й приватного) відповідно до міжнародних стандартів проводилось одночасно, що забезпечило єдність методології та достовірність визначення макропоказників стану економіки, а отже й обґрунтованість управлінських рішень.

Вивчення досвіду Канади показує, що застосовувалася методологія обліку корпорацій, адаптована до особливостей державного сектору, для цілей формування державного й місцевих бюджетів та обліку їх складання й виконання. У квітні 2001 p. було запроваджено нову систему обліку, яка покладає на міністерства та інші органи державної влади повну відповідальність за бухгалтерський облік, хоча операції щодо видатків, як і раніше, проводяться на центральному рівні Генеральним казначейством. Кожне міністерство складає повний комплект бухгалтерських звітів, подібний до тих, що готують недержавні суб’єкти господарювання, а також здійснює порівняння фактичних результатів із плановими показниками та обліковує протягом фінансового року витрати до сплати та очікувані надходження. Нефінансові активи (основні засоби, запаси й видатки з попередньою оплатою) відтепер обліковуються кожним міністерством як балансові активи та відносяться на поточні видатки в момент їх амортизації чи споживання при наданні послуг. Консолідація звітності міністерств здійснюється на центральному рівні Генеральним казначейством за даними балансів, отриманих від кожного з них.

З 2001–2002 фінансового року результати, передані міністерствами Генеральному казначейству на основі витрат, конвертуються у видатки для складання консолідованої бухгалтерської звітності федерального уряду. З 2003 p. Зведені поточні результати подаються в бухгалтерській звітності федерального уряду як витрати, а не видатки.

Перехід на нову систему обліку був здійснений відповідно до перехідного протоколу, що був укладений секретаріатом Ради Казначейства з кожним міністерством. Секретаріат Ради Казначейства для ведення обліку та складання звітності використовує стандарти, які ґрунтуються на стандартах бухгалтерського обліку державного сектору, випущених Канадським інститутом сертифікованих бухгалтерів (Рада з бухгалтерського обліку в державному секторі), які можуть доповнюватися у зв’язку з необхідними потребами федерального уряду. [1, c.34]

Секретаріат Ради Казначейства спільно з Бюро генерального ревізора видав документ “Звітність у державному секторі: на шляху до модернізації”, метою якого є забезпечення постійного вироблення фінансової й управлінської інформації на рівні міністерств і федерального уряду. Перед тим як перейти до повного введення процедури оприлюднення звітів, вона запроваджувалася факультативно до 2001–2002 pp. Інформаційні системи (міністерські, з одного боку, й централізована, з другого) почали функціонувати й обмінюватися даними. Що стосується консолідованих бухгалтерських звітів федерального уряду, то облікова база видатків була замінена на облікову базу витрат із обліком нефінансових активів лише з 2002–2003 рр. 

На сьогодні запроваджені й інші зміни до облікових правил федерального уряду (облік податкових надходжень за методом нарахування, облік інвестицій у державні компанії за зміненою консолідованою вартістю, облік різних зобов’язань, що стосуються майбутніх соціальних виплат державним службовцям, вимог корінних груп населення та відтворення довкілля).

Зарубіжний досвід імплементації МСБОДС свідчить про складність цього процесу та необхідність проведення значної підготовчої роботи з боку уряду, Мінфіну, ДКСУ й РБК. Одним із ключових моментів реформування бухгалтерського обліку є формування нового розуміння фінансової інформації державного сектору, яка є підґрунтям нових підходів в управлінні державними фінансами. Одночасне впровадження складових системи бухгалтерського обліку, що ґрунтується на міжнародних стандартах, а саме НП(С)БОДС, єдиного плану рахунків бухгалтерського обліку, можливе лише після розроблення відповідного методичного забезпечення до цих положень, створення системи управління змінами та їх моніторингу в площині реформування бухгалтерського обліку, відповідного навчання бухгалтерів і користувачів фінансової звітності державного сектору. [2, c.77]

Список використаних джерел:

1. Облік витрат на надання соціальних послуг згідно з міжнародними стандартами / Л.Г. Ловінська, Л.В. Гапоненко, Л.В. Гізатуліна, Н.І. Сушко, за заг. ред. Т.І. Єфименко, Л.Г. Ловінської. – Київ: ДННУ «Акад.фін.управління», 2016 – 216с.

2. Вісник соціально-економічних досліджень, випуск 2 (57), 2015 р.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота