ЗАГАЛЬНІ ТА СПЕЦІАЛЬНІ ПРИНЦИПИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ НАДАННЯ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ЗАГАЛЬНІ ТА СПЕЦІАЛЬНІ ПРИНЦИПИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ НАДАННЯ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ

22.03.2019 13:25

[Секция 5. Административное право. Административное процессуальное право. Таможенное и налоговое право. Муниципальное право]

Автор: Литвин Іван Іванович, доктор юридичних наук, доцент, директор Кропивницького інституту державного та муніципального управління


Адміністративні правовідносини у сфері надання освітніх послуг мають у своєму підґрунті сукупність ключових ідей та керівних засад щодо побудови взаємодії між складовими структурними елементами. Цими відправними началами є принципи. 

Особливістю принципів правових відносин є поєднання їх універсальності та постійного розвитку [3, с.568]. Тому говорити виключно про принципи державного управління сферою освіти, буде на сьогоднішній день неправильним. Оскільки предмет адміністративних правовідносин значно розширився та отримав новий вектор розвитку, а саме: забезпечення прав, свобод та інтересів людини суб’єктами публічної адміністрації; реалізація суспільних відносин у сфері взаємодії органів виконавчої влади з інституціями громадянського суспільства тощо. 

Ми повинні розуміти, що принципи, які покладені в основу будь-яких правовідносин, в тому числі адміністративних, повинні відповідати інтересам усіх учасників такого правовідношення. Коли мова йде про правовідносини у сфері надання освітніх послуг, як уже зазначалося вище, такі відносини найчастіше є тристоронніми, тому при виробленні принципів їх взаємної співпраці та взаємодії, мають враховуватися усі тонкощі забезпечення балансу співіснування, з метою формування якісної освітньої політики в державі [3, c.176-177]. Адже саме в принципах мають бути закладені необхідні умови спільної діяльності суб’єктів адміністративних правовідносин та вираження рівноваги між суспільними, державними та приватними інтересами в публічно-правовій сфері [1, c.168]. 

Принципи адміністративних правовідносин у сфері надання освітніх послуг, як і принципи адміністративного права, поділяємо на дві категорії: загальні та спеціальні. 

Спеціальні принципи адміністративних правовідносин в сфері надання освітніх послуг ґрунтуються на засадах взаємної домовленості сторін в процесі реалізації освітньої політики держави. Принципи адміністративних правовідносин в сфері надання освітніх послуг – це керівні, вихідні положення, які покладені в основу реалізації освітніх послуг та визначають ключові, відправні характеристики й напрямки поведінки усіх учасників таких правовідносин.

Принцип добровільності вступу в адміністративні правовідносини у сфері надання освітніх послуг є більш прийнятним для здобувачів освіти. Він закріплює за особою право добровільно обирати вид освітніх послуг, їх характер та кількість, обирати навчальний заклад, що надає більш оптимальні освітні послуги та задовольняє усі потреби та вимоги суб’єкта або, взагалі, відмовитись від вступу до адміністративних правовідносин, якщо умови здобуття освіти є неприйнятними та не влаштовують останнього. 

Принцип свідомого та вмотивованого вступу в адміністративні правовідносини в сфері надання освітніх послуг полягає в розумінні здобувачами освітніх послуг їх сутності та змісту, а вмотивованість, в свою чергу, полягає в безпосередній зацікавленості в їх постійному підвищенні рівня професійної компетентності та загальної культури.

Принцип доступності для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою гарантує однаковий доступ до сфери освітніх послуг усіх осіб незалежно від їх національності, статі, расової належності чи етнічного походження, релігії або вірувань, фізичних вад, віку тощо. 

Принцип вибору оптимальних методів, форм, засобів надання та споживання освітніх послуг ґрунтується на усвідомленні неможливості універсальних підходів до навчання і виховання, які спрацьовують у будь-яких освітніх ситуаціях. Цей принцип відображає демократичність підходів сучасної освіти, які дають усім суб’єктам адміністративних правовідносин у сфері надання освітніх послуг право вибору на науковій основі оптимальних для них умов, методів, форм і прийомів роботи.

Принцип комплексного підходу до реалізації освітніх послуг – це органічний зв’язок навчальної, трудової діяльності здобувачів освітніх послуг із формуванням світогляду, цінних для суспільства мотивів поведінки, з моральним ставленням до навчання, праці, природи, себе, інших людей як комплексний підхід, що забезпечує єдність організації та результатів освітнього процесу.

Принцип свідомої реалізації освітньої послуги базується на постулаті, що знання передати як матеріальну річ не можна. Вони стають надбанням людини лише в результаті самостійної свідомої діяльності. 

Принцип відповідності освітніх послуг пізнавальним потребам слухачів. Цей принцип висуває певні критерії як до суб’єктів, що надають освітні послуги, так і до тих, хто їх споживають, а саме: висока мотиваційна потреба здобувача, спрямованість його особистості на досягнення поставленої мети, достатньо висока здатність до комунікації, прагнення до саморозвитку і самокоригування. 

У принципі єдності вимог і поваги до здобувачів освітніх послуг закладено ідею позитивного впливу на учасника освітнього процесу через повагу до нього, «почуття шани, прихильне ставлення» та одночасне підвищення вимог з боку суб’єктів, що надають освітні послуги. 

Принцип договірної основи адміністративних правовідносин у сфері надання освітніх послуг. Даний принцип обумовлює необхідність надання освітніх послуг виключно на договірних засадах. Дво-, або багатостороннє волевиявлення може мати як усну так і письмову форму, але домінуючою є остання.

Принцип недопустимості оплати освітніх послуг учасниками адміністративних правовідносин, які входять в освітні стандарти. Даний принцип передбачає, що плату можна стягувати тільки за ті послуги, що не передбачено освітніми стандартами. 

Принцип децентралізації управління освітою передбачає подолання командно-адміністративного стилю керівництва, широке делегування повноважень по вертикалі вниз, розширення академічної автономії навчальних закладів та прав їх структурних підрозділів. Одночасно принцип децентралізації полягає в підвищенні ролі і розширенні прав органів громадського самоврядування в освіті. 

Принцип використання коштів отриманих в результаті надання платних освітніх послуг, на потреби начального закладу. Даний принцип передбачає можливість автономним та бюджетним освітнім установам використовувати отримані кошти від надання платних освітніх послуг відповідно до своїх статутних цілей, у тому числі вони можуть бути витрачені на поліпшення матеріально-технічних умов освіти і доплати педагогам.

Принцип гуманізації управління освітою полягає в забезпеченні особистісної орієнтації навчально-виховного процесу, у формуванні розуміння, що людина як особистість є найвищою соціальною цінністю і для неї притаманна властива тільки їй неповторна індивідуальність. Цей принцип виходить з шанобливого ставлення керівників до підлеглих, неухильного дотримання норм педагогічної етики і етики ділового спілкування. Він передбачає також розподіл обов’язків з урахуванням здібностей і можливостей кожної людини та створення максимально сприятливих умов для можливості розкриття її творчого потенціалу на благо самої людини, навчального закладу, здобувачів освітніх послуг і вітчизняної системи освіти.

Принцип інтеграції управління освітою спрямований на подолання кризи вітчизняної системи освіти, на її входження в європейський і світовий освітній простір. Метою інтеграції є: забезпечення академічної мобільності здобувачів освітніх послуг і викладачів та високої конкурентоспроможності випускників на міжнародному ринку праці [2].

Сформований нами перелік принципів адміністративних правовідносин, що виникають в процесі надання освітніх послуг не є вичерпаний. Адже сфера надання освітніх послуг є динамічною, тобто такою, що перебуває у постійному розвитку, що обумовлює актуальність її безперервного вивчення. Тому питання дослідження принципів, які виникають у сфері адміністративних правовідносин залишається відкритим.

Відтак, до спеціальних принципів адміністративних правовідносин у сфері надання освітніх послуг варто віднести:

- принцип добровільності вступу в адміністративні правовідносини у сфері надання освітніх послуг;

- принцип свідомого та вмотивованого вступу в адміністративні правовідносини в сфері надання освітніх послуг;

- принцип доступності для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

- принцип вибору оптимальних методів, форм, засобів надання та споживання освітніх послуг;

- принцип комплексного підходу до реалізації освітніх послуг;

- принцип свідомої реалізації освітньої послуги;

- принцип відповідності освітніх послуг пізнавальним потребам слухачів;

- принцип єдності вимог і поваги до здобувачів освітніх послуг;

- принцип договірної основи адміністративних правовідносин у сфері надання освітніх послуг;

- принцип недопустимості оплати освітніх послуг учасниками адміністративних правовідносин, які входять в освітні стандарти;

- принцип децентралізації управління освітою;

- принцип можливого використання коштів отриманих в результаті надання платних освітніх послуг, на потреби начального закладу;

- принцип гуманізації управління освітою;

- принцип інтеграції управління освітою [1, c.173-174].

Таким чином, загальні принципи адміністративних правовідносин у сфері надання освітніх послуг за своїм змістом та суттю є характерними для всіх сфер суспільних відносин, передбачені Основним Законом та випливають з основоположних ідей теорії права. Спеціальні принципи, в свою чергу, характеризують конкретну сферу правовідносин у сфері надання освітніх послуг. 

Література:

1. Литвин І.І. Адміністративно-правові відносини у сфері надання освітніх послуг : монографія / І. І. Литвин. – Харків : НікаНова, 2016. – 428 с.

2. Товажнянский Л. Л. Основы педагогики высшей школы / Л. Л. Товажнянский, О. Г. Романовський, В. В. Бондаренко, О. С. Пономарьов, З. О. Черваньова. – Харків : НТУ «ХПІ», 2005. – 600 с. [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://buklib.net/books/36699/.

3. Фролов Ю. М. Адміністративно-правові принципи регулювання відносин у сфері вищої освіти / Ю. М. Фролов // Європейські перспективи. – 2013. – № 10. – С. 71–75.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота