ПРАВОВЕ СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВОВИХ СТРАТЕГІЙ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПРАВОВЕ СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВОВИХ СТРАТЕГІЙ

15.04.2019 19:18

[Секция 1. Теория и история государства и права. Философия права. История политических и правовых учений]

Автор: Копиленко Поліна Олександрівна, аспірантка, Міжнародний університет бізнесу і права


Ми ставимо за мету дослідити правове стратегічне планування в сприятливих умовах для реалізації правових стратегій у правових системах. У процесі розгляду питань, присвячених проблемам стратегічного правового планування, прийняття стратегічних правових рішень, вибору і реалізації правових стратегій, ми використовували управлінський підхід.

Досліджуючи це питання, ми дійшли висновку, що ключовим моментом у висвітлюванні даної проблематики є вузькоспеціальна спрямованість правових стратегій. Загалом застосування управлінського підходу в правових стратегіях веде до того, що в аналізі правових стратегій, наприклад, органів внутрішніх справ, акцентується не на суто правових аспектах, а на методології організації таких заходів, націлених на зниження рівня злочинності.

Розглядаючи далі питання вибору правових стратегій в правоохоронній галузі, найчастіше беруть за основу так звану правоохоронну правову стратегію [1, 5]. Незважаючи на те що ми вважаємо правоохоронну стратегію як ідеальну узагальнюючу модель і як загальну концепцію з досягнення головних цілей, її зміст все ж фактично зводиться до системи управлінських рішень. Це можна назвати загальною тенденцією – вибір саме управлінського підходу у вирішенні правових завдань, які постають у різних сферах життя суспільства, у тому числі й у правовій сфері. У теорії держави і права та у спеціальних правових дисциплінах увагу приділяють переважно правовій стратегії з акцентом на управлінський підхід, це стосується і стратегій у правотворчості, і у правозастосуванні. 

В умовах відсутності чіткого уявлення про таке правове явище, як правові стратегії, постає проблема виявлення засобів і методів, застосування яких в їхньому вивченні дозволяє сформувати найбільш повне і правильне трактування. Характер завдань, що вирішуються у процесі дослідження окремих правових стратегій у певних правових системах, передбачає і застосування спеціальної методології для їхнього вивчення [4].

Так, на нашу думку, дослідження відбувається або у контексті бездоказовості, тобто у певній мірі абстрактності застосування правових інструментів, ґрунтованих на формально-правовій методології, або у рамках теорії соціально-економічного управління, або із використанням концептуальних інструментів теорії держави і права.

Наприклад, у виборі правової стратегії під час правотворчості і соціально-економічного прогнозування паралельно із суто правовими інструментами використовуються й інструменти соціально-економічного прогнозування [6].

Досліджувана правова стратегія розкриває зміст і як система заходів, і як напрями розвитку, і як бізнес-план, і як прогнозування, що поєднані спільною ідеєю, або ціллю, – забезпечити гармонійне й ефективне застосування вибраного типу правової стратегії у правових системах.

Таким чином, проблематика вибору методології зумовлює підхід до пояснювальних термінів, які використовуються, щоб розкрити її змістове наповнення, при цьому в центрі уваги через специфіку методології можуть висвітлюватися не ті характеристики правоохоронної стратегії, завдяки яким ми можемо класифікувати цю стратегію як правову.

Література

1. Кармазіна М., Бевз Т., Ротар Н. Регіональні політичні режими в Україні: підстави формування, специфіка функціонування, особливості трансформації. Київ: ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України, 2018. 248 с.

2. Петришин О.В. Право як соціально-юридичне явище: до постановки проблеми. Вісник Академії правових наук України. 2007. № 4 (51). Харків: Право, 2007. С. 3-18.

3. Тертишник В.М. Реалізація правових позицій та прецедентної практики Європейського суду з прав людини в розв’язанні проблем кримінально-процесуального права України. Правова позиція. 2016. № 1 (16). С. 7-13.

4. Кириченко В.М. Теорія держави і права: модульний курс: навч. посібник. Київ: Центр учбової літератури, 2010. 264 с.

5. Levy, Jonah D (2006). The State After Statism: New State Activities in the Age of Liberalization. Cambridge, MA: Harvard University Press. P. 469.

6. Кримінальне право України. Загальна частина: підручник для студентів вищих навчальних закладів. 2-ге вид., доп. і перероб. Київ: Атіка, 2009.


______________________

Науковий керівник: Олійник О.П., доктор юридичний наук, професор, Міжнародний університет бізнесу і права







Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота