ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ

26.04.2019 13:45

[Секция 4. Уголовное право. Уголовное процессуальное право. Криминалистика. Криминология. Уголовно-исполнительное право. Судоустройство. Правоохранительные органы, прокуратура и адвокатура]

Автор: Кобець Аліна Віталіївна, економіко-правове відділення, спеціальність «Право», ІІІ курс, Таращанський державний технічний та економіко-правовий коледж


Призначення судом у вироку особі, винній у вчиненні злочину, певного покарання і його відбування засудженим, є основною формою реалізації кримінальної відповідальності, закономірним підсумком існування кримінально-правових відносин. Принципи гуманізму, економії кримінально-правового впливу в ряді випадків, спеціально регламентованих кримінальним законом, дають підстави для повного або часткового звільнення особи від покарання, коли стає зрозумілим, що цілі покарання досягнуті на момент його призначення або в певний період, коли відбута лише його частина. В цих випадках засуджена особа після визнання її винною у обвинувальному вироку взагалі звільняється від відбування покарання або від його подальшого відбування. Під звільненням від покарання розуміється відмова держави від застосування покарання до особи, яку обвинувальним вироком суду було визнано винною у вчиненні злочину. Звільнення від покарання має важливе значення у протидії злочинності, оскільки часто досягнення цілей, які стоять перед кримінальним правом, можливе без відбування покарання. Його відбування може стати зайвим, неефективним, зашкодити процесам ресоціалізації особи, яка вчинила злочин. Звільнення від покарання і його відбування здійснюється судом, рішення про звільнення від покарання і його відбування за амністією приймає Верховна Рада України, в порядку помилування - Президент України. Отже, звільнення від покарання та його відбування – це акт відповідних органів державної влади, згідно з яким до особи, яка визнана винною і засуджена, покарання не застосовується, або особа, відбувши частину покарання, звільняється від його подальшого відбування.  Звільнення від покарання схоже на звільнення від кримінальної відповідальності. Але між ними існує й суттєва різниця. Відповідно до чинного кримінального кодексу звільненою від покарання може бути лише така особа, яку суд обвинувальним вироком визнав винною у вчиненні злочину. У цьому – одна із відмінностей звільнення від покарання від звільнення від кримінальної відповідальності, котре, як уже зазначалося, може мати місце лише до винесення судом обвинувального вироку і процесуально оформляється постановою ( ухвалою) суду про закриття провадження у справі у зв’язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності. Крім того, звільнення особи від кримінальної відповідальності та звільнення від покарання мають різні правові підстави, передбачені у відповідних статтях розділів кримінального кодексу. І наступна відмінність полягає у тому, що особа, яка за вчинення злочину була звільнена від кримінальної відповідальності, у всіх випадках визнається такою, що не має судимості. Особа ж яка звільняється від покарання у багатьох випадках ( однак не у всіх) визнається такою, що має судимість. КК передбачено такі види звільнення від покарання та його відбування: 1) звільнення від покарання (тобто не призначення покарання):внаслідок втрати особою суспільної небезпечності; у зв'язку із закінченням строків давності; у зв'язку з хворобою особи. 2) звільнення від відбування покарання: особи, засудженої за діяння, караність якого законом усунена (ч. 2 ст. 74);з випробуванням (ст.ст. 75—78);з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79);у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (ст. 80);умовно-дострокове звільнення (ст. 81);вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 83);у зв'язку з хворобою (ст. 84);на підставі закону України про амністію або акта про помилування (ст. 85); 3) заміна більш м'яким покаранням: невідбутої частини покарання, якщо засуджений став на шлях виправлення (ст. 82);вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до трьох років (ч. 4 ст. 83); покарання повністю або невідбутої його частини на підставі закону України про амністію або акта про помилування (ст. 85); 4) пом'якшення призначеного покарання: якщо призначена засудженому міра покарання перевищує санкцію нового закону (ч. 3 ст. 74); на підставі закону України про амністію (ч. 2 ст. 86).

Література:

1. Кримінальне право України: Підручник / М.І. Мельник. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 680 c. 

2. Кримінальне право України: загальна частина: підручник/ В.В. Сташис, В.Я. Тацій. – Х. Право, 2010 р. – 356 с.

________________________________

Науковий керівник: Голобородько Наталія Володимирівна, викладач, Таращанський державний технічний та економіко-правовий коледж



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота