ЗАСТОСУВАННЯ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНИХ МЕТОДІВ В АНАЛІЗІ ЗАЛЕЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ВІД ІМПОРТУ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ЗАСТОСУВАННЯ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНИХ МЕТОДІВ В АНАЛІЗІ ЗАЛЕЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ВІД ІМПОРТУ

03.05.2019 16:14

[Секция 10. Мировая экономика и международные экономические отношения]

Автор: Федотова Юлія Володимирівна, кандидат економічних наук, доцент, Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова


У процесі інтеграції до світогосподарських зв’язків економіка України зіштовхнулась із рядом проблем. Однією з них є надмірна імпортозалежність, яка виникла у 90-х роках і залишається до цього часу.

Значна залежність від імпорту перешкоджає сталому розвитку економіки і робить її залежною від зовнішньої кон’юнктури. Для національної економіки це особливо небезпечно, оскільки вітчизняний експорт має переважно сировинний характер. Збільшення імпорту заважає розвитку внутрішнього виробництва, стимулює перетікання ресурсів із сфери виробництва у сферу торгівлі.  

Для різних груп товарів частка імпорту у внутрішньому споживанні є неоднаковою. Конкурентоспроможні виробництва витримують конкурентний тиск імпорту, а неконкурентоспроможні вимушені поступатися своєю часткою внутрішнього ринку. Поширення імпорту на внутрішньому ринку відбувається також унаслідок несприятливого інвестиційного клімату та недосконалої системи захисту вітчизняних товаровиробників.      

З метою визначення потреби в імпортозаміщенні визначають рівень імпортозалежності галузей промисловості [1, с. 60]




де Qim – рівень імпортозалежності (частка імпортної продукції у загальній товарній пропозиції), грн.;

Im – обсяг імпорту, грн.;

ОРПП – обсяг реалізованої промислової продукції власного виробництва, грн.;

ОРПП + Im – загальна товарна пропозиція, грн.

Інший підхід на розрахунок імпортозалежності полягає в аналізі певних індикаторів, які частково подібні до оцінки зовнішньоекономічної безпеки, проте адаптовані та доповнені для визначення імпортозалежності у розрізі галузей. Відбір множини індикаторів здійснюється з урахуванням світового досвіду та напрацювань вітчизняних вчених. 

Індикатори, які чинять найбільший вплив на інтегральний показник є наступними: частка імпорту у внутрішньому споживанні, %; відношення обсягу імпорту до обсягів виробництва вітчизняної продукції, разів; коефіцієнт покриття імпорту експортом, разів. Кожен з індикаторів має своє граничне (найменше або найбільше значення), порогове (яке бажано не перетинати)та оптимальне значення (1).   

Інший спосіб визначення імпортозалежності ґрунтується на використанні даних таблиць «Витрати – Випуск» і включає три групи оцінок [2, с. 50].




Для оцінки залежності галузевих виробництв від імпорту розраховуються показники двох типів – ті, які характеризують частку імпорту в обсязі використаної при виробництві продукції та імпортоємність галузевого випуску.

1. Частка імпорту у продукції виду і, використаної в проміжному споживанні галузі j




2. Частка імпорту у проміжному споживанні галузі j




3. Імпортоємність випуску галузі j по продукції і




4. Імпортоємність випуску галузі j 




Наступна група показників – оцінка повних витрат імпорту у вартості кінцевої вітчизняної продукції. Для оцінки повних витрат імпорту у сукупному обсязі вартості кінцевої вітчизняної продукції (сумарна оцінка вітчизняної продукції у кінцевому споживанні, валовому нагромадженні та експортній) використовується наступна формула, де у чисельнику знаходиться оцінка імпорту проміжного призначення (спожитого в галузевих виробництвах).  




Для повної оцінки частки імпорту у вартості різних видів кінцевої вітчизняної продукції, спрямованій у кінцеве споживання, на нагромадження і на експорт, застосовуються більш складні схеми розрахунку, які ґрунтуються на врахуванні коефіцієнтів повної імпортоємності різних видів кінцевої вітчизняної продукції.  

Наступним видом оцінки масштабів присутності імпорту на внутрішньому ринку є методика Державної служби статистики України [3, 

с. 213]. 

Так, починаючи з 2000 року, обчислюють та оприлюднюють частку продажу споживчих товарів, які вироблені на території України, через торговельну мережу підприємств. Державна служба статистики визначає рівень самозабезпеченості основними видами продовольства як відношення виробництва до внутрішнього використання на території України.

На цієї методики можна співставити імпорт за окремим видом продукції із сукупним внутрішнім споживанням (кінцевим та інвестиційним). При цьому сукупне внутрішнє споживання визначається як сума виробленої продукції та імпорту за мінусом експорту.  

На функціонування міжнародної торгівлі чинять впливу найрізноманітніші соціально-економічні фактори, обумовлені географічними, політичними та національними особливостями.

Обсяг і структура імпорту тієї чи іншої країни залежать як від потреби або необхідності в імпорті, яка визначається станом виробництва, так і від можливості країни купувати ці товари, тобто від попиту на імпорт. 

Рівняння попиту на імпорт, запропоноване МВФ, виглядає наступним чином [4, с. 212].




де М – вартість імпорту;

Рm – ціна імпорту;

Yd – внутрішній попит;

Ру – рівень внутрішніх цін. 

Обсяг імпорту збільшується при збільшенні змінної обсягу, в якості якої може виступати або реальний дохід, або реальні внутрішні витрати.  

Змінна конкурентоспроможності цін відображає реакцію обсягу попиту на зміну відносних цін, які відображають як рух внутрішніх та світових цін у відповідних валютах, так і зміни обмінного курсу.

Залежність тут має зворотний характер, тобто при зростанні цін на імпортовані товари у порівнянні з товарами, які виготовляться всередині країни, спостерігається тенденція до заміщення імпортних товарів вітчизняними.   

Отже, згідно моделі аналізу та прогнозування імпорту товарів, які розробив МВФ, основними економічними чинниками, які визначають обсяг імпорту, є:

1) внутрішній дохід або реальний ВВП країни;

2) ціновий фактор, який відображає співвідношення внутрішніх цін і світових цін на імпортовані товари. 

Підсумовуючи результати дослідження, зазначимо, що єдиної методики оцінки і прогнозування імпортозалежності не існує. Більшість описаних у літературі методів передбачає аналіз результатів зовнішньої торгівлі в цілому, поєднуючи визначення тенденцій у зміні як імпорту, так і експорту. Крім того, економістами стверджуються, що збільшення ВВП передбачає зростання й імпорту. Однак, на нашу думку, цей підхід не є однозначним, оскільки не враховує зміну світових цін на продукцію, яка імпортується.

Література:

1. Пазізіна С. Посилення імпортозалежності економіки України та перспективи розвитку імпортозаміщення в посткризовий період.  Вісник ТНЕУ, 2011. №5-2. С. 56-62.

2. Чичкало-Кондрацька І. Б., Вітко Ю. Д. Оцінювання імпортозалежності галузей переробної промисловості в контексті стратегії імпортозаміщення Економіка і регіон, 2012. № 6 (37). С. 48-54.

3. Полторак А.С. Стратегія імпортозаміщення товарів легкої промисловості в системі напрямів економічного зростання України. Глобальні та національні проблеми економіки, 2015. № 5. С. 212-215. Олефір В.К. Оцінка імпортозалежності ринку продовольчих товарів України. Економіка і прогнозування, 2016. № 4. С. 212-215.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота