НЕОПРОТЕКЦІОНІЗМ ЯК ЧИННИК ВПЛИВУ НА ПОЛІТИКУ СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

НЕОПРОТЕКЦІОНІЗМ ЯК ЧИННИК ВПЛИВУ НА ПОЛІТИКУ СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ

09.10.2019 13:39

[Секция 10. Мировая экономика и международные экономические отношения]

Автор: Калюжна Наталія Геннадіївна, доцент, доктор економічних наук, кафедра світової економіки, Київський національний торговельно-економічний університет, м. Київ; Новік Наталія Олегівна, студент, кафедра світової економіки, Київський національний торговельно-економічний університет, м. Київ


У XXI столітті інтеграційні та глобалізаційні процеси між країнами стають все швидшими, поглиблюється міжнародний поділ праці, що в свою чергу призводить до поглиблення економічно-торговельних відносин між країнами та єдності міжнародного ринку. Однією з найвпливовіших організацій у сфері міжнародної торгівлі, яка покликана сприяти налагодженню міждержавного економічного співробітництва та відкритості зовнішньоторговельної політики країн, є Світова організація торгівлі (СОТ).

Метою СОТ є розробка правових засад у сфері міжнародної торгівлі та контроль за їх дотриманням, забезпечення правової та інституційної основи для імплементації та моніторингу зовнішньоторговельних угод, а також врегулювання суперечок, що виникають внаслідок розбіжностей тлумачення та застосування норм торговельного права. Також організація сприяє розширенню виробництва в рамках ланцюгів створення доданої вартості, обміну товарами та послугами між державами. СОТ надає майданчик для переговорів щодо угод, спрямованих на зменшення перешкод для міжнародної торгівлі та забезпечення рівних умов для всіх її учасників, тим самим сприяючи економічному зростанню та розвитку країн світу за рахунок їх залучення у міжнародні економічні відносини [1].

Головними цілями СОТ є:

забезпечення тривалого і стабільного функціонування системи міжнародних торговельних зв’язків;

лібералізація міжнародної торгівлі;

поступове скасування зовнішньоторговельних обмежень; 

забезпечення транспарентності торговельних процедур.

Однією з актуальних проблем, які виникають у контексті підтримки СОТ та економічного зростання країн, є стрімке збільшення випадків порушення країнами умов вільної торгівлі внаслідок трансформації зовнішньоторговельної ліберальної політики в політику неопротекціонізму [2].

Неопротекціонізм (фр. protectionnisme, від латин. protectio, букв. – захист, прикриття) передбачає обмеження на міжнародну торгівлю, що вводяться країнами додатково до традиційних форм обмеження небажаного імпорту товарів. Серед таких заходів найпоширенішими є механізми тиску на експортерів у вигляді "добровільного обмеження експорту", "впорядкування торговельних угод" та ін. [3].

Більшість науковців та критиків сьогодення дотримуються поглядів, що вільна торгівля як передумова забезпечення економічного зростання країн поступово втрачає свою значущість. На їх думку, сама по собі вільна торгівля не сприяє підвищенню рівня економічного розвитку, навпаки, існує тенденція, що багаті країни стають багатшими, а бідні – біднішими [4]. Більшість країн-учасниць СОТ дотримуються "прихованої" політики неопротекціонізму і застосовують різноманітні важелі впливу:

1. Добровільні експортні обмеження: найчастіше мають негативний вплив і завдають шкоду країнам, що розвиваються. Такі угоди мають на меті регулювати зобов'язання щодо обмеження "чутливих" для ринку цих країн продуктів.

2. Субсидії вітчизняним компаніям: як правило, надаються як початкова допомога для великих проектів, та стимулюють експорт шляхом зниження цін та запобігання небажаному імпорту.

3. Стандарти якості: уряди країн можуть встановлювати жорсткі стандарти якості, які можуть виявитися недосяжними для зарубіжних виробників.

4. Бюрократизм: найчастіше бюрократична тяганина використовується з метою створення ускладнень для експортно-імпортної діяльності. Товари можуть бути навмисно затримані на кордонах, в аеропортах, в портах, або експортери повинні надати надто складний пакет документів тощо.

5. Курс валют: застосовується такий процес як девальвація, для стримування імпорту або ж стимулювання експорту.

6. Правила безпеки та охорона здоров’я: уряди деяких країн (як правило, розвинутих), використовують ці правила для дискримінації імпортованих товарів, хоча локальні виробники не повинні проходити таких жорстких заходів перевірки [1; 4; 5].

Граничним випадком реалізації політики неопротекціонізму є розгортання торговельних війн. Торговельні війни – це сукупність правових, економічних дій, які спрямовані проти іншого економічного суб'єкта. Більшість торговельних війн проводяться як засіб політичного та економічного тиску, задля захоплення закордонних ринків.  Торговельні війни найчастіше запроваджується в рамках більш масштабного протистояння – економічних війн, які традиційно мають політичне підґрунтя та застосовуються з метою примусу держави-об’єкта до повної зміни політичного курсу або коригування його певних аспектів [6]. Останнім часом торговельні війни відбуваються між економіками двох сильних держав: Китай та США. Вони вводять митні обмеження, забороняють ввезення товарів, зменшують експорт тощо. Тобто, обидві держави створюють нові стратегії для чинення тиску на іншу сторону та зниження власної вразливості [6]. 

Як свідчить сучасна практика, запроваджують торговельній війни та перемагають у них сильні країни, які мають різноманітні ресурси та можуть впливати на прийняття рішень арбітрами СОТ. Непротекціоністські заходи ключових учасників зовнішньоторговельних відносин призводять до того, що малі країни, всупереч декларованим цілям СОТ, користуються незначним впливом на міжнародній арені, а впливові країни, навпаки, успішно реалізують власні національні інтереси. За таких умов політика СОТ вимушено трансформується, та під її протекторатом перебувають розвинуті, сильні країни [6].

Економічна міць та вплив Світової організації торгівлі на перебіг міжнародної торгівлі надзвичайно великі, адже членство в СОТ на сьогодні є майже обов’язковою умовою для країн, що прагнуть інтегруватися у світове господарство. Водночас, функції СОТ виходять за межі налагодження сприяння зовнішньоторговельному співробітництву, а мають й політичне спрямування, що набуває особливої значущості за умов посилення неопротекціонізму провідних держав світу. Тому актуальною проблемою стає створення рівних умов для використання країнами норм торговельного права СОТ незалежно від ступеня їх геополітичної впливовості, та забезпечення неупередженості рішень експертів організації щодо вирішення міждержавних торговельних конфліктів.

Література:

1. Електронний ресурс.- Режим доступу: https://www.wto.org/english/thewto_e/thewto_e.htm;

2. Електронний ресурс.- Режим доступу: https://mfa.gov.ua/ua/about-ukraine/international-organizations/wto;

3. Електронний ресурс.- Режим доступу: http://slovopedia.org.ua/38/53405/382133.html;

4. Довгаль О. А. Сучасний неопротекціонізм: основні риси і протиріччя / О. А. Довгаль // Економіка: проблеми теорії та практики. – Зб. наук. пр. – Вип. 195. – Т. ІІ. —Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 400—406.;

5. Панченко В. Г. Глобальні виміри неопротекціоніму: теорія і практика. Київ: Аграр Медіа Груп, 2018. 618 с. (38,75 д.а.);

6. Калюжна Н.Г. Міждержавні торговельні конфлікти як уособлення політики неопротекціонізму / Н.Г. Калюжна // Проблеми системного підходу в економіці. Зб. наук. праць Національного авіаційного університету. Вип. 1(69). — Ч. І. — К.: НАУ, 2019. — С. 30–36.;



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота