ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ІНЕСТИЦІЙНОГО ПОРТФЕЛЯ ПІДПРИЄМСТВА - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ІНЕСТИЦІЙНОГО ПОРТФЕЛЯ ПІДПРИЄМСТВА

10.10.2019 13:41

[Cекция 6. Банковское дело. Деньги, финансы и кредит]

Автор: Судома Аліна Юріївна, студент, Вінницький національний аграрний університет


У сучасному економічному середовищі важливим аспектом функціонування підприємства є забезпечення його конкурентоспроможності та розвитку.

Актуальною є проблема забезпечення інвестиційної діяльності фінансовими ресурсами, зберігаючи фінансову стійкість і платоспроможність підприємства та розподіл цих ресурсів з точки зору фінансування найбільш ефективних проектів для забезпечення розвитку підприємства. Одним з інструментів, який дасть змогу вирішити означені проблеми та забезпечити оптимізацію інвестиційної діяльності, є інвестиційний портфель підприємства 3, с. 24.

В умовах розвитку фінансового ринку України, розвитку ринкових відносин в усіх сферах життя принципи формування напрямків інвестування для учасників цих процесів набувають особливої актуальності. Кожен суб’єкт господарювання формує свій портфель вкладень, який називатимемо інвестиційним портфелем підприємства [1]. Інвестиційний портфель підприємства – це сукупність інвестиційних ресурсів у розпорядженні підприємства, які спрямовуються на фінансування виробничо-господарських та фінансових проектів підприємства на засадах оптимальності, з метою забезпечення розвитку підприємства внаслідок інвестиційної діяльності.

Основна мета формування інвестиційного портфеля полягає у забезпеченні реалізації найдохідніших фінансових інвестицій.

При формуванні інвестиційного портфеля на першому етапі пропонується здійснити вибір об’єктів інвестування. Відповідно до цілей інвестування до портфеля включають цінні папери, вкладання коштів у які має різну мету і формування яких зазнає впливу багатьох суб’єктивних та об’єктивних чинників: пріоритети інвесторів, розвиненість ринку тощо.

На другому етапі запропонованого механізму визначається рівень дохідності цінних паперів кожного окремого підприємства. На третьому етапі формування структури інвестиційного портфеля розраховується середній рівень дохідності цінних паперів по кожному підприємству.

Головною метою формування інвестиційного портфеля є забезпечення реалізації основних напрямів стратегії фінансового інвестування підприємства шляхом підбору найбільш прибуткових і безпечних фінансових інструментів. Також важливим аспектом в процесі формування інвестиційного портфеля є забезпечення оптимальної структури інвестиційних ресурсів із врахуванням цільових об’єктів інвестування. Співвідношення ресурсів за джерелами впливають на ефективність інвестиційного портфеля.

Основними завданнями формування портфеля є такі:

- забезпечення високого рівня дохідності у задані періоди часу;

- уникнення високих ризиків інвестування;

- досягнення запланованого рівня ліквідності активів.

В процесі формування інвестиційного портфеля, основними показниками, які можуть бути підґрунтям для визначення оптимальної структури інвестиційних ресурсів є показники фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності. Аналізування коефіцієнтів за групами цих показників здійснюється за даними з балансу і дозволяє зробити висновки щодо існуючої структури джерел фінансування на підприємстві, а також ступеня фінансової незалежності від зовнішніх джерел фінансування, а також можливості підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання [5].

Ефективне використання інвестиційного портфеля характеризується найбільш оптимальним фінансуванням проектів, реалізація яких забезпечує досягнення запланованих результатів у розвитку підприємства.

Для забезпечення розвитку підприємства важливим є розроблення методу оптимального використання інвестиційного портфеля. З цією метою запропоновано використовувати масштабно-якісну модель, яка базується на аналізуванні відповідності цільових змін індикаторів масштабності та якості розвитку підприємства та фактичних результатів внаслідок впровадження проектів, з метою визначення найбільш ефективних.

Отже, формування інвестиційного портфеля здійснюється після того, як сформульовано цілі інвестиційної політики, визначено пріоритетні цілі формування інвестиційного портфеля з урахуванням сформованих умов інвестиційного клімату і кон'юнктури ринків.

Список використаних джерел:

1. Ліпич Л. Г. Аналізування стану інвестиційної конкуренції в Україні / Ліпич Л.Г., Чорнуха І.В.// Збірник наукових праць. Вісник Національного університету «Львівська політехніка» № 797 Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку – Львів., 2014. - С. 92-102.

2. Лупак Р. Л. Управління покращенням інвестиційного забезпечення підприємств / Р. Л. Лупак, І. М. Польова, В. Г. Васильців // Бізнес Інформ. – 2015. – № 12. – С. 88-92.

3. Майорова Т. В. Інвестиційна діяльність: [навч. посіб.] / Т. В. Майорова. – К.: Центр навчальної літератури», 2003. - 376 с.

4. Максимова Ю. Б. Формирование оптимальной структуры капитала как фактор обеспечения финансовой устойчивости компании [Текст] / Ю. Б. Максимова // Молодой ученый. — 2014. — №1. — С. 390-396. Режим доступу: http://www.moluch.ru/archive/60/8713/

5. Наказ «Про затвердження Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації» № 121/5312 від 8.02.2001 р.

_______________________________

Науковий керівник: Марценюк Олена Василівна, Вінницький національний аграрний університет



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота