ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

25.10.2019 17:24

[Секция 4. Бухгалтерский учет, анализ и аудит]

Автор: Бандюк Анна Миколаївна, магістрант кафедри аудиту та оподаткування, Центральноукраїнський національний технічний університет, м. Кропивницький, Україна


Важливість оцінки фінансової стійкості підприємств набуває особливо вагомого значення, особливо в період всеохоплюючої збитковості реального сектора економіки. 

Значну увагу питанням дослідження фінансової стійкості підприємств приділяли як зарубіжні, так і вітчизняні вчені, а саме: Поддєрьогін А.М., основна увагу у наукових працях якого зосереджувалась на фінансовій стійкості підприємств національної економіки; Білик М.Д., Павловська О.В., які досліджували значення та методичні основи аналізу фінансової стійкості. Аналіз та узагальнення наукових праць, присвячених досліджуваній темі, виявили необхідність поглиблення та удосконалення як теоретичних, так і практичних розробок та зумовили мету даної публікації.

В основі оцінювання фінансової стійкості підприємства лежить збалансованість активів і пасивів, що відповідно передбачає проведення об'єктивного аналізу величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі його фінансової стабільності і незалежності. На фінансову стійкість підприємства впливають такі фактори: 

- стан підприємства на товарному ринку; 

- конкурентоспроможність продукції (робіт, послуг); 

- ділова репутація підприємства; 

- залежність підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів; 

- наявність неплатоспроможних дебіторів; 

- ефективність господарських і фінансових операцій. Суттєво впливають на підприємство взагалі й фінансову стійкість зокрема, зовнішні фактори: 

- економічні умови господарювання; 

- політична стабільність; 

- розвиток техніки і технології; 

- платоспроможний попит споживачів [2].

Загалом розглядають чотири типи фінансової стійкості: 

- перший тип фінансової стійкості – абсолютна стійкість фінансового стану підприємства, коли запаси і витрати менше суми власного оборотного капіталу та кредитів банку під товарно-матеріальні цінності; 

- другий тип фінансової стійкості – нормальна стійкість фінансового стану, при якій запаси більші від власного оборотного капіталу, проте менші від планових джерел іхнього покриття (гарантується платоспроможність підприємства); 

- третій тип фінансової стійкості – нестійкий (передкризовий) фінансовий стан, коли відбувається порушення платоспроможності, але зберігається можливість відтворення рівноваги платіжних засобів і платіжних зобов'язань за рахунок залучення тимчасово вільних джерел засобів в оборот підприємства; 

- четвертий тип фінансової стійкості – кризовий фінансовий стан, коли підприємство знаходиться на межі банкрутства, за якого запаси і витрати більші суми власних оборотних коштів, кредитів під товарно-матеріальні цінності та залучених тимчасово вільних джерел засобів [3]. 

Недостатня фінансова стійкість суб’єкта господарювання може призвести до неплатоспроможності підприємства, відсутності у нього коштів для диверсифікації бізнесу й взагалі його функціонування. Надлишкова фінансова стійкість також має негативні наслідки, оскільки вона спричинює сповільнення розвитку виробничо-господарської діяльності через збільшення надлишкових запасів і резервів на підприємстві. 

Досягнення стійкого фінансового стану можливе за достатності власного капіталу, при ефективному використанні активів, достатньому рівні рентабельності з урахуванням операційного і фінансового ризиків, при достатній ліквідності, стабільних доходах і широких можливостях залучення позикових коштів, що вбачається за можливе забезпечити шляхом ефективного управління фінансовою стійкістю. Для забезпечення фінансової стійкості у підприємства має бути гнучка структура капіталу.

Процес управління фінансовою стійкістю повинен складатися з таких етапів: аналіз абсолютних та відносних показників фінансової стійкості підприємства; розробка стратегії управління фінансовою стійкістю та втілення її на практиці (стратегія відновлення фінансової стійкості, стратегія підтримки фінансової стійкості та стратегія стійкого зростання);  планування фінансової стійкості; контроль реалізації стратегії та прогнозування майбутнього рівня фінансової стійкості [1].

Проблему підвищення фінансової стійкості будь-якого підприємства можна вирішити передусім за рахунок збільшення наявності власних оборотних коштів, що досягається в процесі збільшення обсягу реалізації якісної продукції, виконаних робіт і наданих послуг, розмірів прибутку та підвищення рівня прибутковості підприємства в цілому.

Література:

1. Калашнікова Т. В. Фінансовий стан підприємства : суть та оцінка [Текст] / Т. В. Калашнікова // Економіка і менеджмент. – 2011. – № 3. – С.

2. Колєснік Т.С. Методи комплексної оцінки стратегічної фінансової позиції та фінансового потенціалу підприємств / Т.С. Колєснік // Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. – № 4 (55). – 2012. – С. 285–289.

3. Сарапіна О.А. Системний аналіз фінансового стану підприємства: методика та напрями вдосконалення / О.А. Сарапіна // Причорноморські економічні студії. – 2016. – № 2. – С. 54–58

__________________________

Науковий керівник: Магопець Олена Анатоліївна, кандидат економічних наук, доцент, Центральноукраїнський національний технічний університет, м. Кропивницький, Україна



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота