ТРАКТУВАННЯ ПОНЯТТЯ «КРИЗА» ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ: КРИТИЧНИЙ АНАЛІЗ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ТРАКТУВАННЯ ПОНЯТТЯ «КРИЗА» ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ: КРИТИЧНИЙ АНАЛІЗ

28.10.2019 18:01

[Секция 1. Экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами]

Автор: Лісовий Роман Валентинович, аспірант, Національна академія статистики, обліку та аудиту


Відповідно до статистичної інформації відображеної на рисунку 1.1 Кількість підприємств з 2006 по 2017 роки, можемо побачити, що в період з 2006 по 2010 роки кількість підприємств невпинно зростала, але в період з 2010 по 2011 роки відбулось різке зменшення кількості підприємств. Даний різки спад обумовлений тим, що саме в цей період почали проявлятись наслідки світової кризи 2008 року, а також додалась так звана «Євро-криза» або «Криза Єврозони», що негативно вплинула на кількість підприємств в Україні.




Виходячи з вищезазначеної інформації, найбільш доцільним шляхом забезпечення тривалої та стабільної діяльності будь якого підприємства, є створення та інтеграція систем антикризового управління до організаційної та управлінської структури підприємств.

Для можливості проведення подальших досліджень необхідно чітко визначити трактування поняття «криза», адже на сьогоднішній момент існує велике різноманіття думок, щодо трактування даного поняття, що значно ускладнює розвиток науки в даному напрямку.

В результаті даного дослідження буде запропоноване уніфіковане трактування поняття «криза», яке в подальшому дасть можливість збільшити зацікавленість суб’єктів господарювання в запровадженні даних систем, а також дасть можливість уникнути розбіжностей під час розробки та інтеграції систем антикризового управління до організаційної та управлінської структури підприємств.

Дослідження буде проводитись за допомогою:

• емпіричних методів, таких як спостереження, порівняння та формалізація;

• аксіоматичного методу;

• гіпотетико-дедуктивного методу;

• аналітичного методу та інших методів.

Насамперед хотілось би розпочати з нормативно-правової бази, адже вона є так званою «істиною в останній інстанції», яка дає розуміння не тільки того з чим ми маємо справу, а й надає роз’яснення, яким чином мають трактуватись ті чи інші поняття, а також яким чином вони застосовуються на практиці.

Під час аналізу нормативно-правових актів було встановлено, що визначення поняття «криза в них відсутнє, не зважаючи на те, що в Україні запроваджено низку нормативно-правових актів які присвячені запобіганню банкрутству та відновленню платоспроможності, таких як:

• Закон України « Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

• Кодекс України з процедур банкрутства;

• типової форми плану санації боржника  затвердженого Наказом міністерства юстиції № 1223/5 від 19.06.2013

• типової форми мирової угоди та вимог до неї затверджених Наказом міністерства юстиції № 1223/5 від 19.06.2013,  чіткого визначення поняття «криза» там не надається, але є трактування поняття «банкрутство», яке є наближеним до поняття «криза»

Не зважаючи на це, для продовження дослідження було взято наближене поняття, яке відображене в нормативно-правовій базі, а саме поняття «банкрутство». 

Отже у відповідності до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року зі змінами від 04.04.2018 року трактування поняття «банкрутство» є наступним: «банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.»

Як можемо зрозуміти з вищенаведеного, банкрутство є наслідком неспроможності боржника погасити вчасно свої зобов’язання, який визнаний банкрутом рішенням господарського суду.

Відповідно, якщо нормативно-правовий базис не дає нам роз’яснення поняття «криза», можливо дане трактування буде розкрито і наукових та навчальних літературних джерелах.

І дійсно дослідженням в напрямку антикризового управління присвячені праці багатьох вчених, таких як Попов В.Ю., А.М. Ткаченко, Р. Дж. Хоутрі, Й. Шумпетер, Дж. М. Кейнс, М. Кондратьєв, У. Джевонсом та інших.

Але не зважаючи на це досі не існує єдиного підходу до трактування поняття «криза», на думку одних вчених криза це певна суперечність в соціально-економічній системі, яка може мати як позитивні наслідки у вигляді реорганізації та пристосуванні даної системи до нових умов існування, так і негативні наслідки у вигляді зниження платоспроможності до критичного рівня і як результат банкрутства даної системи, при цьому інша частина вчених вважає що криза є певного роду дисбалансом між кількістю товарів та послуг, що виготовляються та темпами їх споживання.

Дані трактування в умовах сьогодення нажаль є не повними, та не дають чіткого розуміння самої сутності такого явища як «криза».

Виходячи з сьогоднішніх реалій та можливих напрямків розвитку кризи можна сказати, що криза – це процес зменшення ділової активності підприємства, спричинений низкою факторів, що в результаті може призвести до втрати платоспроможності підприємства та банкрутства, а також може потягнути за собою величезні втрати економічних вигід для відновлення становища підприємства.

Як результат вищезазначеного трактування поняття виникає логічне запитання, яким же чином потрібно класифікувати кризи?

Знову ж таки, звертаючись до наукових праць, навчальних матеріалів та загальнодоступних публікацій ми не зможемо отримати чіткого поділу криз за певними критеріями, адже певні вчені здійснюють поділ криз за взаємозв’язками в соціально-економічній системі, а певна частина вчених здійснює поділ криз за характером виникнення, напрямком розвитку та багатьма іншими критеріями. 

Отримавши та проаналізувавши наукові праці, навчальні посібники та публікації можна чітко сказати, що однозначності в поділі криз за якимось певними критеріями досягти важко, саме через те що немає однозначності, а також з метою забезпечення відповідності сьогоденню поділ криз має виглядати таким чином:




Головним розподільчим пунктом в даній класифікації є середовище існування кожного суб’єкту господарювання, даний критерій може мати два значення, зовнішнє та внутрішнє. Зовнішнє середовище це те середовище в якому даний суб’єкт господарювання здійснює діяльність та на яке суб’єкт не має впливу або вплив є незначним, внутрішнє середовище, це середовище яке було сформовано даним суб’єктом господарювання в середині себе, до внутрішнього середовища можна віднести внутрішні вимоги установчих документів, внутрішні інструкції, мікроклімат в колективі.

Наступним критерієм для поділу доцільно вважати фактор який буде мати найбільшу частку впливу на розвиток та протікання кризових процесів, зокрема до факторів можна віднести людський фактор, фактор кардинальної зміни вимог нормативно правових актів, фактор стрімкого розвитку підприємства та багато інших.

Критерій об’єктивності обумовлений тим, що виходячи з певних причин не завжди існує можливість чіткого розуміння чи є даний процес, який відбудеться в майбутньому чи вже відбувається позитивним та негативним, також даний критерій обумовлений певними суб’єктивними переконаннями, які можуть спричинити певну нестабільність та занепокоєність як в робітників так і серед вищого керівництва. Можливими значеннями даного критерію є наступні значення: суб’єктивний або об’єктивний.

Критерій терміну визначає терміни перебігу несприятливих процесів що будуть мати вплив на суб’єкт господарювання, даний критерій є досить вагомим, навіть у випадках коли криза є тільки прогнозованою, адже довготерміновий вплив несприятливих процесів може свідчити про неефективність заходів впроваджених для подолання негативних наслідків. Також слід зазначити, що даний критерій не може бути абсолютним та може змінюватись в ході протікання процесів в залежності від змін середовища існування суб’єкта господарювання, а також в залежності від того які заходи були розроблені та яким чином вони були впроваджені для подолання несприятливого впливу. Серед можливих значень яких може набувати даний критерій можуть бути: довготерміновий чи короткотерміновий, також можуть бути додаткові проміжні критерії.

Під час проведення аналізу визначення терміну «криза» було розкрито відсутність єдиної думки, щодо трактування даного поняття, також було проаналізовано та запропоновано класифікацію криз, яка дасть можливість уніфікації визначення та класифікації. Також було розкрито проблему відсутності трактування поняття в нормативно-правовій базі, і як результат відсутності уніфікованого розуміння даного визначення для всіх суб’єктів господарювання.

Список використаних джерел:

1. Болотін В.В., Соломатов В.І. Антикризове управління підприємствами: Начальний посібник − М., Вид. МДУГіК, 2006.

2. Демчук О.Н., Єфремова Т.А., Антикризове управління: начальний посібник - М., Флінта : МПСІ, 2009.

3. Кован С.Е., Мокрова Л.П., Ряхівська А.Н. Теорія антикризового управління: начальний посібник / під ред. М.А.Федотовою, А.Н. Рахнівською. 2009.

4. Погребняк А. Ю. Порівняльний аналіз методик оцінки ймовірності банкрутства в системі антикризового управління на підприємстві / А. Ю. Погребняк // Бізнес Інформ. - 2014. - № 7.

5. Ткачук Г.Ю. Антикризове управління підприємством: Методичні вказівки – Житомир: ЖДТУ, 2012.

6. Федорова Г. В. Облік і аналіз банкрутств: начальний посібник — 2 вид. — М.: Омега-Л, 2008.

7. Шумпетер И. А. Теор1я економ1чного розвитку: Дослщження прибутюв, кашталу, кредиту, вщеотка та економ1чного циклу / Пер. с англ. В. Старка. - К.: Видавничий дім «Киево-Могилянська академ1я», 2011. - 242 с.

8. Кун Т. Структура научных революцш/ Т. Кун. - М. : Прогресс, 1977. — 300 с.

9. Попов В. Ю. . ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ КРИЗОВИХ ЯВИЩ НАЦІОНАЛЬНОЇ EKOHOMIKИ [Електронний ресурс] / В'ячеслав Юхимович Попов – Режим доступу до ресурсу: http://194.44.12.92:8080/jspui/bitstream/123456789/2749/1/115.pdf.

10. Журавльов О. В. . ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС ТА ЦИКЛІЧНІСТЬ КРИЗОВИХ СЦЕНАРІЇВРОЗВИТКУ [Електронний ресурс] / О. В. Журавльов – Режим доступу до ресурсу: http://194.44.12.92:8080/jspui/bitstream/123456789/1347/1/%d0%9f%d0%bb%d0%b0%d1%82%d1%96%d0%b6%d0%bd%d0%b8%d0%b9%20%d0%b1%d0%b0%d0%bb%d0%b0%d0%bd%d1%81%20%d1%82%d0%b0%20%d1%86%d0%b8%d0%ba%d0%bb%d1%96%d1%87%d0%bd%d1%96%d1%81%d1%82%d1%8c%20%d1%80%d0%be%d0%b7%d0%b2%d0%b8%d1%82%d0%ba%d1%83.pdf.

11. Резнікова Н. В. НОВІ КОНТУРИ БОРГОВОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ: ТРИГЕРИ КРИЗОВИХ ПРОЯВІВ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ВЗАЄМОЗАЛЕЖНОСТІ [Електронний ресурс] / Н. В. Резнікова – Режим доступу до ресурсу: http://194.44.12.92:8080/jspui/bitstream/123456789/1827/1/Reznikova%20N.%20Invest_2016_15.pdf.

12. Статстичний щорічник України [Електронний ресурс]. – 2011. – Режим доступу до ресурсу: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/Arhiv_u/01/Arch_zor_zb.htm.

13. Статстичний щорічник України [Електронний ресурс]. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://ukrstat.org/uk/druk/publicat/kat_u/publ1_u.htm.


________________________

Науковий керівник: Малюга Наталія Михайлівна, доктор економічних наук, професор, Національна-академія статистики, обліку і аудиту




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота