СУЧАСНІ ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ КОМЕРЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

СУЧАСНІ ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ КОМЕРЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

31.10.2019 10:22

[Секция 1. Экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами]

Автор: Кулініч Тетяна Володимирівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри менеджменту організацій, Національний університет «Львівська політехніка»; Тимчина Юрій Андрійович, магістрант кафедри менеджменту організацій, Національний університет «Львівська політехніка»


В сучасних умовах невизначеності ринкового середовища України, гострої конкуренції між підприємствами перед ними постає питання забезпечення сталого розвитку на внутрішньому (локальному) ринку та розгляд можливостей виходу на міжнародні (глобальні) ринки збуту продукції. Проте, на світових ринках на вітчизняні підприємства очікує ще більш жорстка конкуренція. Більше того, ці ринки, їх структура та кон'юнктура сформовані протягом тривалого часу існування. І вихід на них нового «гравця» спричиняє критичну ситуацію, яка не задовольняє існуючих конкурентів, які вже відвоювали свої частки ринку. Як наслідок, українське підприємство піддається жорстким атакам з боку іноземних компаній за місце на ринку збуту продукції. 

Комерційна діяльність будь-якої юридичної особи спрямована на забезпечення свого стабільного існування шляхом збільшення продаж, в тому числі й за рахунок розширення сегменту збуту, а також на забезпечення зростання чистого прибутку шляхом оптимізації бізнес-процесів, зокрема їх витратних частин [1]. Фактично, управління підприємством та його діяльністю надає йому переваги в частині конкурентоспроможності по відношенню до інших юридичних осіб – «гравців» цього самого ринку [2]. Власне, у даній публікації ставиться завдання розглянути різні аспекти управління комерційною діяльністю, які дають можливість українським підприємствам успішно конкурувати з іноземними компаніями на глобальних ринках збуту пропонованих товарів.

Підприємство, яке виходить на глобальні міжнародні ринки збуту, зустрічається з цілком новим, досі невивченим конкурентним середовищем. На глобальних ринках конкурують не лише окремі юридичні особи, а й капітали країн, які представляють ці підприємства. Слід також зазначити, що конкуруючі організації різняться своїми фінансовими, технічними, технологічними, маркетинговими, організаційними та іншими можливостями, притаманними країнам, у яких це підприємство вже здійснювало комерційну діяльність [3].

Як ми зазначили вище, основне завдання українських підприємств на глобальних ринках збуту – бути конкурентоспроможним по відношенню до інших подібних компаній за комплексом чинників, що характеризують ситуацію у внутрішньому та зовнішньому середовищі. На нашу думку, конкурентоспроможності можна досягти досконало знаючи себе (внутрішнє середовище) та ринок (зовнішнє конкурентне оточення), куди ми плануємо проникнути. Слід зазначити, що аналізуючи зовнішнє оточення, «в полі зору» потрібно тримати наступні його чинники: світова макроекономіка, середовище цільового ринку збуту, стан реального сектору економіки країни, економічний добробут потенційних покупців, інвестиційний клімат країни (на ринок якої планується вихід), рівень інфляції в ній, «глибина» регулювання її економіки державою тощо. 

При аналізі внутрішнього середовища працівники-аналітики виявляють здатність підприємства (його персоналу, бізнес-процесів та ресурсів) протистояти системним компаніям на нових ринках збуту [2]. Все вище описане означає, що власникам та топ-менеджменту підприємства потрібно провести глибокий SWOT-аналіз через призму ринку, на який планується вийти, виявивши власні сильні та слабкі сторони, а також усвідомивши можливості та загрози, які виникнуть перед ним. Причому, в цьому дослідженні та окресленні напрямків діяльності, ми вважаємо, повинні прийняти участь власники юридичної особи, її топ-менеджмент та менеджмент середньої ланки. Всі керівники, які впливають на вироблення стратегії розвитку підприємства повинні приймати участь в цьому аналізі та виробленні сценарних планів його розвитку.

Вкрай важливим, на нашу думку, при виході підприємства на нові глобальні ринки збуту має бути усвідомлення власних слабких сторін. Впевнені, що конкуренти знають наші слабкі сторони в тому чи іншому вигляді. І перше, що вони застосують – це «удар» по цих слабких сторонах, щоб залякати власників і топ-менеджерів та, при можливості, спонукати їх відступити від задуманого плану дій. Знання власних слабких сторін (W) дає можливість підприємству «підготуватися» до атаки по них, а також виробити заходи щодо перетворення їх (W) на чинники, що будуть для нього корисними. 

Достатньо уваги, ми вважаємо, варто приділити загрозам (T) ринку, на який підприємство планує виходити. Досконало знаючи «підводні камні» ринку збуту, власники підприємства та його топ-менеджери мають можливість розробити дієві заходи щодо перетворення цих загроз у власні можливості прориву. Фактично, описане вище – це збір інформації щодо «негативу», який при невмілому управлінні може стати перешкодою щодо освоєння нового ринку збуту, але за умови розробки програми розумних і дієвих заходів щодо їх (Т) нейтралізації, допоможе або зменшити ризик втрат, або навіть переломити ситуацію на протилежну і отримати зиск. 

Слід також відмітити, що при такому аналізі, власники та топ-менеджери підприємств знаходять і виділяють чималу кількість раніше не помічених сильних їх сторін та можливостей потенційно цікавого ринку. Слід зазначити, що сильні сторони, це власне, і є той «золотий фонд» підприємства, завдяки якому воно може завоювати відповідні сегменти глобального ринку.

Сильні сторони як правило засвідчують конкурентоспроможність підприємства і переважно спираються на новації у його діяльності. Фактично, тим самим підтверджується теза про те, що підприємство, яке планує виходити на нові глобальні ринки збуту, повинно сповідувати інноваційну стратегію розвитку, тобто застосовувати такий комплекс інноваційних ходів, які дозволять йому вижити і виграти в конкурентній боротьбі.

У підсумку відзначимо, що розробка та впровадження новацій в управління комерційною діяльністю підприємств в умовах міжнародної конкуренції є вкрай важливим аспектом діяльності сучасного українського підприємства, що виходить на глобальні ринки. Слід пам’ятати, що конкурентоспроможність підприємств – це комплексна відносна характеристика, яка потребує постійного оперативного контролю, оскільки перманентно вибивається зі стабільного стану зовнішніми та внутрішніми чинниками. Фактично, конкурентоспроможність на новаціях має бути покладена в основу побудови система розробки та запровадження міжнародної стратегії розвитку підприємств, яка врахуватиме власні особливості їх розвитку і конкурентні переваги, здобуті в умовах глобального ринку.

Література:

1. Кузьмін О.Є., Горбаль Н.І. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства : навч. посібник. Львів : Компакт-ЛВ, 2005. 304 с.

2. Піддубний І.О., Піддубна А. І. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства. Харків : ВД „ІНЖЕК”, 2004. 264 с.

3. Піддубна Л. І. Міжнародна конкурентоспроможність підприємства: теорія та механізм забезпечення: монографія. Харків: ВД «ІНЖЕК», 2011. 400 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота