МУЗИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ МАРКЕТИНГУ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

МУЗИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ МАРКЕТИНГУ

18.11.2019 14:04

[Секция 3. Маркетинг]

Автор: Гнатченко Олена Володимирівна, магістр, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури


Атмосфера магазину допомагає сформувати хід думки людини і направити в потрібному напрямку, заявляти про рівень закладу і створити стимули емоційної реакції, радості, піднесення почуттів. Одним з головних компонентів створення правильної атмосфери, що закликає покупців затриматися в магазині і витратити більше грошей, є музика. 

Музика - сильний засіб впливу на людські емоції і почуття. Об'єднавшись з таким потужним засобом пропаганди, як реклама, музика може неодноразово її посилити. Запам’ятована мелодія підвищує ефективність реклами і позитивне враження від неї. При вдалій мелодії реклама друкується в пам'яті у людини, збільшуючи ймовірність вибору споживача на користь даного рекламованого товару [1].

Залежно від того, який підібраний аудіофон, поведінка покупців може бути істотно різною. Неправильний вибір музики спричинить за собою роздратування, як споживача, так і обслуговуючого персоналу, а правильно підібраний фон відповідно до основної аудиторії покупців, буде стимулювати продажі.

Використання музики, як додатковий маркетинговий інструмент - набагато старіша практика, чим може здатися [4]. Комерційні бренди почали використовувати музику як рекламний інструмент, майже з появою радіо. З самого початку 20 століття радіостанції намагалися пов'язувати назви брендів з певними музичними і драматичними темами. Пізніше, ці ж музичні мотиви продовжились використовуватися компаніями вже не тільки в радіо рекламі, але і в незалежно організованих програмах і події. Потім вже ранні телевізійні реклами в 1950-х роках використовували знайомі всім класичні шедеври. Наприклад, роботи «короля вальсу» Йоганна Штрауса, Австрійського композитора середини 1880-их років, були улюбленою фонової музикою для реклами у безлічі компаній. Його музичні твори використовувались  практично в будь-якій рекламі, починаючи від господарських товарів і закінчуючи рекламою пластівців на сніданок [4]. Зараз один з найефективніших способів вплинути на продаж товарів це використовувати музику в рекламі. 

Для того, щоб знати який фон буде правильний, а який ні, існують спеціальні люди - музичні терапевти, які підбирають фонову музику для залучення покупців. [2]. На Заході працює багато спеціалізованих компаній, професійно підбирають музику для магазинів.

Сьогодні це дуже прибутковий напрямок консалтингового бізнесу. Така компанія вивчає товарний асортимент, поведінку споживачів в конкретному магазині, аналізує особливості купівельного потоку в залежності від часу доби, з'ясовує напрямки руху покупців, динаміку продажів різних товарів. На підставі отриманої інформації формується базова концепція музичного оформлення конкретного торгового підприємства. Однак вартість подібної системи досить висока: акустичне обладнання та послуги з підбору музики для супермаркету середніх розмірів перевищують 20 тис. доларів [5].

Основне призначення музики в торговому залі - створення комфортної атмосфери, настрою, максимального розташування до товару. Чудовою ілюстрацією цієї аксіоми може служити принцип, який використовується в магазинах Nike. У кожному тематичному павільйоні магазину лунають звуки, характерні для певного виду спорту: стук баскетбольних м'ячів, удари тенісних ракеток, плескіт води в басейні. Кожен звук допомагає продавати конкретну групу товарів і в цілому створює якусь симфонію великих спортивних змагань.

Принцип, використаний в музичній політиці Nike - хороший варіант для монобрендових магазинів. Мета музики в них - створити наднасичену атмосферу і розкрити перед відвідувачем всі грані відчуттів, пов'язаних з брендом. Музика, дизайн, освітлення, пахощі, відеоряд створюють та дають відчути світ бренду.

Мультибрендові магазини повинні використовувати інший принцип. Музика тут покликана виділити товар серед багатьох інших в той момент, коли споживач приймає рішення про покупку. Саме тому особливе значення має система внутрішнього радіомовлення. Дослідження компанії Arbitron Inc. (США) показали, що більш ніж 57% покупців розцінюють аудіотрансляцію в торговому залі як допустиму форму реклами. Більше 40% покупців, що чули і згадали оголошення, зробили покупку, яку вони не планували заздалегідь, а 36% і зовсім придбали не той бренд, який збиралися купити.

Музика має свій вплив на свідомість споживачів, проте не варто плекати ілюзій, що вона гіпнотизує і змушує здійснювати покупки. Вона лише створює сприятливий фон і може стати поштовхом для здійснення покупки [2].

Щоб заволодіти умами дам, в магазинах жіночого одягу повинні звучати італійські, французькі, іспанські ліричні мелодії, саундтреки відомих романтичних фільмів, інструментальні соло - все це змусить забути про побут і дасть можливість відчути себе жінкою. А значить, крім однієї покупки, доцільність якої вивірена ще до приходу в магазин, вона обов'язково придбає щось ще [4].

За даними результатів досліджень маркетологів, нешвидка (близько 60 тактів в хвилину) інструментальна музика сприяє тому, що покупці проводять в середньому на 17% часу більше і витрачають приблизно на 38% коштів більше, ніж в тому випадку, якщо звучить більш динамічна музика (108 тактів в хвилину).

Саме тому плавні мелодії включають в магазинах середнього і високого класу, де покупців не дуже багато, але при цьому практично всі відвідувачі можуть дозволити собі імпульсивну покупку, тобто придбай непотрібний в принципі, але бажаний в дану хвилину продукт.

Та навпаки, в торгових центрах, орієнтованих на дешеві речі, де завжди великий наплив відвідувачів і головна проблема - це черги в касу і в примірочні, як правило, заводять динамічну естрадну музику. Вона не дозволяє витратити тривалий час на вибір, огляд або примірку товару, а продавців змушує працювати більш активно [2].

Та треба запам’ятати що, музика - це не чарівна паличка, і вона не призведе до масштабних ефектів, не замінить повністю нашу думку і не схилить до покупки одного продукту замість іншого. Проте, особливо у випадку з дрібними товарами широкого вжитку, які постійно купують по всій країні, музика в рекламі може вплинути на продажу і згодом поставити сприйняття бренду.

Література:

1. Вплив музики на поведінку споживачів [Електронний ресурс] / Е.А. Керзіна, Е.Н. Покатілова. - Електрон. журн. - Вісник Пермського національного дослідницького політехнічного університету. Соціально-економічні науки, 2017. - URL.: https://cyberleninka.ru/article/n/vozdeystvie-muzyki-na-povedenie-potrebiteley

2. Музика в маркетингу і її вплив на поведінку споживача [Електронний ресурс] / А.І. Павлюченко, С.С. Яременко. - Електрон. журн. - Інститут економіки і права Івана Кушніра. Міжнародний економічний форум, 2013. - URL.: http://be5.biz/ekonomika1/r2013/2669.htm

3. Музика в торговому залі: як змусити споживача танцювати під свою дудку [Електронний ресурс] /. - Електрон. журн. - Торговельне Справа, №03, 2006. - URL: https://www.retail.ru/articles/muzyka-v-torgovom-zale-kak-zastavit-potrebitelya-plyasat-pod-svoyu-dudku/

4. Як працює музика в рекламі і маркетингу [Електронний ресурс] /. - Електрон. текстові дан. - 2015. - URL: https://say-hi.me/music/kak-rabotaet-muzyka-v-reklame-i-marketinge.html

5. Звуки і музика в мерчандайзингу [Електронний ресурс] / Ігор Молчанов. - Електрон. текстові дан. - URL: https://psyfactor.org/merchan3.htm



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота