ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД АНТИКРИЗОВОГО ФІНАНСВОГО УПРАВЛІННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД АНТИКРИЗОВОГО ФІНАНСВОГО УПРАВЛІННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

21.11.2019 12:20

[Секция 1. Экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами]

Автор: Туболець Ірина Іванівна, кандидат економічних наук, доцент, кафедра державних, місцевих та корпоративних фінансів, Університет митної справи та фінансів, м. Дніпро; Байрамов Михайло Олександрович, Університет митної справи та фінансів, м. Дніпро


Проблеми фінансової захищеності суб’єктів господарювання, як незалежної категорії економічної теорії, є предметом дослідження низки національних науковців, багато з яких обґрунтовано сприймають термін фінансової захищеності як складову ширшого поняття – поточної та стратегічної економічної захищеності підприємства [4]. 

Таке розуміння створює базу для врахування комплексу фінансово-економічних, техніко - технологічних та організаційних параметрів діяльності підприємства, які системно впливають на загальну економічну безпеку, оскільки, з одного боку, обумовлюють кількісну оцінку можливих ризиків, а з другого - конкретизують зміст антикризової інвестиційної стратегії, зокрема, склад організаційно-проектних заходів, спрямованих на зменшення впливу негативних факторів, враховуючи їхню динаміку.

Саме діагностика фінансового стану підприємства покликана унеможливити банкрутство шляхом надання об’єктивних оцінок фінансово –економічної безпеки. Сучасна ситуація в економічному середовищі України свідчить про суттєві негаразди в цій сфері. Хоча сам факт банкрутства суб’єктів господарювання притаманний ринковій економіці, але кількість збанкрутілих підприємств і темпи цього процесу повинні бути предметом постійного аналізу з боку управлінських структур. Наприклад, кількість підприємств-банкрутів в Україні значно більша, ніж в економіці Польщі. 

У таблиці 1. наведено динаміку кількості підприємств, визнаних банкрутами в Україні та Польщі.




Слід зауважити, що динаміка щодо зменшення підприємств банкрутів в Україні є значно вищою ніж у Польщі, так, наприклад у 2016 році показник вітчизняних підприємств зменшився на 37,6%, у Польщі лише на 7,06%. Позитивна тенденція прослідковується і у відношенні кількості підприємств банкрутів в Україні до кількості у Польщі, а у 2017 році лише у 2,5 рази та все ж така кількість залишається занадто великою.

Прогнозування небезпеки кризових явищ у підприємницькій діяльності є актуальною проблемою для суб’єктів господарювання в будь-якій країні, що зумовлює потужний розвиток досліджень в сфері економіко-математичного моделювання, спрямованого на пошук дієвих методів оцінювання ступеню ризику банкрутства та шляхів його уникнення або зменшення наслідків. 

Результати таких досліджень, проведених іноземними вченими та підприємцями, використовуються і в українській теорії та практиці. Але відмінність управлінських, бухгалтерських та статистичних систем обліку в різних країнах створює проблеми щодо отримання коректних і достовірних результатів, якщо моделі оцінки небезпеки фінансової кризи, розроблені для країн з багатолітніми ринковими умовами господарювання, використовувати в країнах, які є на етапі «переходу» до повноцінного ринку. 

Для вирішення завдань попередження небезпеки банкрутства в українській економіці важливим є досвід антикризового економіко-математичного моделювання, набутий не тільки в країнах з традиційними ринковими засадами, але і в тих, де в системі господарювання використовують масиви фінансово-економічних показників та регламентів обліку, порівнювані з аналогічними базами даних, застосовуваних в українській практиці. 

Певну зацікавленість з цих позицій викликає досвід економіко-математичного моделювання оцінювання ризику банкрутства в економіці Польщі та Румунії. У польській економічній теорії і практиці використовуються комплексні підходи до побудови математичних моделей при прогнозуванні фінансових труднощів. В даний час в Польщі вже поширені моделі з використанням дискримінантних та логіт-методів (Hołda, Micherda, 2007) та моделі прогнозування банкрутства з використанням набору фінансових показників і дискримінантного аналізу (Kitowski, 2015) [4]. 

В більшості випадків покладаються на моделі Z-score, розроблені та випробувані в західних країнах, але за оцінкою польських науковців на практиці використання моделей, створених для економічних умов, відмінних від польських, є дуже обмеженим. Дані, що використовуються в таких моделях, часто неможливо отримати у польських компаніях (наприклад, розмір сукупної вартості нерозподіленого прибутку). Економічна практика та оцінка висновків наукових публікацій польських вчених, свідчать, що при використанні економіко-математичного моделювання прогнозування банкрутства слід враховувати не тільки країну, але і час, коли збираються вихідні дані, потрібні для складання моделей, тобто польські моделі прогнозування банкрутства повинні бути розроблені на основі фінансових даних польських підприємств, підтверджених або змінених у випадку календарних змін чи реформування економічних умов (TokarskiA, TokarskiM, 2006). 

В Польщі немає єдиної правильної моделі оцінки ризику банкрутства. Через велику кількість показників, що використовуються для оцінки економічного та фінансового стану підприємства, створюються та застосовують різні моделі з різними наборами змінних та вагових факторів (коефіцієнтів). Велика кількість показників, використовуваних для оцінки такого прогнозу, виправдовує появу моделей, що відрізняються за набором змінних та вагових коефіцієнтів, але мають подібну класифікаційну здатність. Як результат, користувачі таких моделей, включаючи інвесторів, кредиторів, аналітиків, аудиторів, можуть застосовувати різні моделі відповідно до специфіки їх діяльності та аналітичних потреб (Mączyńska, Zawadzki, 2004). Подібна ситуація має місце і в теорії та практиці економіко-математичного моделювання Румунії. 

Література:

1. Булєєв І.П., Брюховецька Н.Ю. Методи розвитку та забезпечення капіталізації промислових підприємств в умовах інституціональних змін // Актуальні проблеми економіки. - 2018. - №4. - с. 121-123.

2. Верховна Рада України, 2018. Господарський кодекс України № 436- IV, від 07.03.2018р. 

3. Верховна Рада України, 2017. Закон України «Про Інвесмтиційну діяльність» № 1560-XII від 18.12.2017р. 

4. Касьянова, А.О. Огляд стадій життєвого циклу кризи на підприємстві у вітчизняній та зарубіжній літературі // Економічний часопис. – 2016. - №5. – с. 54-55.

5. Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота