КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ТА ШЛЯХИ ЇЇ ФОРМУВАННЯ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ТА ШЛЯХИ ЇЇ ФОРМУВАННЯ

25.11.2019 21:07

[Секция 1. Экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами]

Автор: Волювач Маргарита Вікторівна, студент, Дніпровський національний університет імені О. Гончара; Олійник Тетяна Іванівна, доцент, Дніпровський національний університет імені О. Гончара


В сучасних ринкових умовах господарювання кожному підприємству для успішного функціонування та ведення господарської діяльності необхідно бути конкурентоспроможним та випускати конкурентоспроможну продукцію, адже це є одним із самих актуальних питань для сучасного суспільства. Задля того, аби вижити в сучасних ринкових умовах підприємство має володіти знаннями економіки, механізму дії економічних законів, законів управління підприємством, наукових підходів, принципів, сучасних моделей щодо управління. 

Процес підвищення конкурентоспроможності підприємства достатньо складний. Зовнішнє середовище, на яке воно орієнтується при виробництві товарів розвивається швидкими темпами. Для забезпечення стійкого розвитку підприємству, яке не застраховане від таких змін, необхідно постійно відслідковувати та корегувати свої дії в залежності від динаміки трансформації умов зовнішнього середовища.

Необхідною умовою визначення конкурентоспроможності виступає наявність конкуренції. Конкуренція служить важливим способом підвищення ефективності як цілої економічної системи, так і всіх її складових. Конкуренція – це цивілізована форма боротьби за виживання та найсильніший спосіб непереривного стимулювання робітників та трудових колективів [3].

Конкурентоспроможність товару – це здатність відповідати вимогам конкурентного ринку, запитам покупців у порівнянні з іншими аналогічними товарами, які представлені на ньому. Вона визначається з одної сторони якістю товару, його технічним рівнем, споживчими властивостями, а з іншої сторони - цінами які встановлює продавець [1]. 

Крім того, на конкурентоспроможність впливає сервіс продажу, реклама, імідж виробника, ситуація на ринку, коливання попиту на товар або послугу. Таким чином, конкурентоспроможність товару – це ринкова характеристика, сукупність його переваг на ринку, які сприяють успішній реалізації в успішний конкуренції [2]. Дане поняття визначається системою технічних, споживчих та економічних показників: технічним рівнем продукції, функціональними, соціальними, естетичними та іншими корисними властивостями, ціною покупки та витратами. Оцінка проводиться шляхом порівняння цих показників з товаром-конкурентом, перспективними зразками та нормативами.

У різних авторів у визначенні конкурентоспроможності лідирують якість, корисність, співвідношення «ціна-якість», привабливість, здатність до реалізації, вміння витримати конкуренцію. На нашу думку, конкурентоспроможність – це комплексний показник товару, результат роботи всіх елементів управління, який забезпечує конкурентну перевагу на ринку.

Визначення конкурентоспроможності підприємства є більш складним процесом, який передбачає здатність здійснювати свою діяльність в умовах ринкових відносин та отримувати при цьому прибуток достатній для науково-технічного покращення виробництва, стимулювання працівників та підтримання якості продукції на високому рівні. 

В основі формування конкурентоспроможності підприємства лежить система його конкурентних переваг. На базі аналізу різних підходів до класифікації конкурентних переваг їх класифікують наступним чином: відношення до системи; сфера виникнення переваг; зміст факторів переваг; час реалізації переваг; місце реалізації переваг; вид отриманого кінцевого результату.

Фактори конкурентних переваг підприємства поділяються на зовнішні (вияв яких майже не залежить від підприємства) та внутрішні (повністю визнаються керівництвом підприємства). 

До типових конкурентних переваг відносяться: структурні, ресурсні, технічні, управлінські, ринкові і ефективності.

В якості індикаторів конкурентоспроможності Т. Данько пропонує використовувати також: розмір відносної долі ринку, величину витрат відмінні властивості товарів, ступінь освоєння передових технологій, метод продаж, відомість фірми та її імідж [2].

При всій багатогранності у дефініції конкурентоспроможності підприємства, можна виділити характерні ознаки: 

- більшість авторів не завжди розглядає поняття конкурентоспроможності підприємства з точки зору займаної ним долі ринку і конкурентоспроможності продукції;

- конкурентоспроможність підприємства характеризує величину і ефективність використання всіх його ресурсів;

- конкурентоспроможність підприємства залежить як від зовнішніх так і від внутрішніх факторів;

- конкурентоспроможність продукції та конкурентоспроможність підприємства це взаємопов’язані поняття;

- конкурентоспроможність характеризується ступеню задоволення конкретної потреби споживача в порівнянні з аналогічним об’єктами які представлені на даному ринку;

- конкурентоспроможність підприємства це здатність витримувати конкурентів порівнянні з аналогічними об’єктами на даному ринку;

- конкурентоспроможність підприємства характеризує його привабливість для інвестора;

- на конкурентоспроможність підприємства впливають екологічне та соціальне середовище.

Конкурентоспроможністю продукції необхідно управляти, оскільки вона відіграє важливу роль в забезпеченні його сталого розвитку, а моделювання показників проводиться на стадії проектування товару. Задача менеджерів по управлінню в цій частині роботи полягає в знаходженні параметрів (якості обслуговування, сервісу, ціни), які обумовлюють конкурентоспроможність виробу, програмуючи цим успіх на ринку. Звісно, причиною удачі або невдачі може бути вплив інших факторів (реклами, престиж марки і т.д.), але конкурентоспроможність передбачається на етапі проектування та виробництва, тому інфлюенс маркетингу в ході збутової діяльності є непрямим.

Забезпечення конкурентоспроможності є важливою проблемою, вирішення якої пов’язано з удосконаленням розробки, виготовлення, продажу, технічного обслуговування, підтримки необхідного її рівня на всіх етапах життєвого циклу продукції, направлені на досягнення таких цілей: 

- підвищення якості;

- зниження витрат виробництва;

- підвищення економічності та оперативності обладнання;

- стимулювання управлінських зусиль.

Складові компоненти конкурентоспроможності – це багатофакторні характеристики, які розглядаються як самостійні об’єкти управління [6].

Особливу роль в підвищенні конкурентоспроможності підприємства відіграє стратегічний підхід в управлінні. Виділяють наступні стратегії:

- силова;

- нішева;

- поєднальна;

- піонерська [5].

В теорії конкурентних переваг М. Портера розглядаються два основних джерела переваг: маркетинг та витрати. Переваги в маркетингу - це конкурентні переваги в товарах та послугах, які більшою мірою задовольняють споживача, ніж товари конкурентів. Переваги в витратах - це конкурентні переваги, які виникають завдяки більш низьким виробничим та маркетинговим витратам, ніж витрати конкурентів, які дозволяють підприємству знизити ціни [4].

Маркетингові переваги на ринку в цілому означають, що деякі властивості товару або послуги даної компанії більш кращі, ніж у компанії конкурента.

При порівнянні оцінки ефективності маркетингової діяльності підприємств конкурентів можуть бути використані наступні критерії:

- продукт: марка, різноманітність, якість упаковки і т.д.;

- ціна: рівень цін, гнучкість цінової політики, призначення цін на нові товари;

- розподілення продукту: обсяг реалізації по різним каналам збуту, чисельний склад торгових агентів, ефективність роботи каналів збуту, використання інструментів прямого маркетингу;

- просування продукту (рівень рекламної діяльності): бюджет реклами, види, рівень та методи стимулювання збуту продукції, використання інструментів ЗМІ.

Для досягнення конкурентоспроможності підприємства необхідно, в першу чергу забезпечити конкурентоспроможність продукції, яка випускається в цільових сегментах ринку. Під конкурентоспроможністю тут розуміється властивість, яка перевищує по якісним та ціновим характеристикам аналоги в конкретному сегменті ринку в визначений момент часу. В другу чергу, підняти потенціал конкурентоспроможності підприємства та його підрозділів до рівня світових виробників в даній галузі. Цей показник характеризує можливість успішної роботи підприємства в майбутньому.

Для забезпечення конкурентоспроможності підприємство повинно володіти набором внутрішніх конкурентних переваг. Їх можна уявити в наступному вигляді:

- конкурентоспроможність виробу; 

- фінансовий стан підприємства;

- ефективність маркетингової діяльності;

- рентабельність продаж;

- імідж;

- ефективність менеджменту.

Таким чином, можна дійти до висновку, що конкурентоспроможність підприємства – це можливість ефективної господарської діяльності, її практичної прибуткової реалізації в умовах конкурентного ринку. Підтримка на високому рівні конкурентоспроможності продукції забезпечується всіма компонентами маркетингових коштів, які має підприємство. Ефективна реалізація конкурентоспроможних товарів і послуг є узагальнюючим показником життєвої стійкості підприємства, його уміння ефективно використовувати свій виробничий, науково-технічний, трудовий та фінансовий потенціал.

Література:

1. Борисюк І.О., Єрьоменко А.В. Основні напрями підвищення конкурентоспроможності підприємства. URL: http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/PPEI/article/view/409/397 (дата звернення: 30.10.2019).

2. Данько Т.П. Управління маркетингом. URL: https://static.my-shop.ru/product/pdf/202/2011376.pdf (дата звернення: 30.10.2019).

3. Мазилкіна Є.І. Основи управління конкурентоспроможністю. Х., 2009.

4. Портер М. Конкуренція. К., 2015.

5. Рибакова О.В. Конкуренція і конкурентоспроможність: економічна суть та фактори підвищення. URL: http://archive.nbuv.gov.ua (дата звернення: 30.10.2019).

6. Суліма О.А. Теоретико - методологічні засади конкурентоспроможності підприємств. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2014_1_22 (дата звернення: 30.10.2019).



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота