КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВЕ ПОНЯТТЯ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВЕ ПОНЯТТЯ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ

23.01.2020 16:55

[Секция 4. Уголовное право. Уголовное процессуальное право. Криминалистика. Криминология. Уголовно-исполнительное право. Судоустройство. Правоохранительные органы, прокуратура и адвокатура]

Автор: Рубан Олександр Сергійович, курсант, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ


Як зазначено у ч. 1 ст. 2 Кримінального кодексу України (КК України) підставою настання кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, що містить склад злочину. Зазначеним обумовлюється науковий інтерес до категорії «склад злочину», що є однією з основних у кримінальному праві. Питанням складу злочину або окремих його аспектів присвячено наукові праці багатьох теоретиків у галузі кримінального права. Але вчення про склад злочину розвивається. Змінюються уявлення фахівців і про його зміст, особливо про сутність його елементів і ознак, що породжує різночитання в характеристиці вказаних складових цієї фундаментальної кримінально-правової конструкції. Тому виникає потреба в періодичній «інвентаризації» висловлених думок щодо змісту окремих елементів складу злочину з метою осучаснення загального уявлення про нього. 

З точки зору правозастосування важливим є й питання про те, де розмішений склад конкретного злочину. Слід зазначити, що першоелементом кримінального права є кримінально-правова норма – загальнообов’язкове правило поведінки, передбачене в кримінальному законі, порушення якого тягне застосування заходів кримінально-правового характеру. Першоелементом кримінального закону є його стаття. У теорії права традиційно виділяють три варіанти співвідношення норми права і статті нормативно-правового акту (зокрема, закону): а) норма права і стаття закону можуть збігатися (що не зовсім притаманне кримінальному праву); б) в одній статті закону можуть міститися декілька правових норм (що також нетипово для кримінального права); в) норма права може бути викладена в декількох статтях одного закону. Остання ситуація характеризує співвідношення кримінально-правової норми та статті кримінального закону. У зв’язку з наведеним більш поширеною є позиція, відповідно до якої кримінально-правова норма, яка містить склад конкретного злочину, здебільшого не збігається зі статтею (частиною статті) Особливої частини КК, а тому ознаки елементів складу злочину передбачені не лише у статтях Особливої частини КК, а й регламентовані приписами Загальної частини КК. Це зумовлено тим, що застосування статей Особливої частини КК можливо лише за одночасного застосування статей Загальної частини КК, які стосуються відповідного складу злочину (наприклад, у ст. 18 КК регламентоване визначення суб’єкта злочину та його види). Таким чином, усі ознаки складу злочину у тій чи іншій формі містяться в кримінально-правовій нормі, проте жодна стаття Особливої частини КК не містить всіх ознак складу злочину. Сутнісні, відмінні та специфічні для того чи іншого складу злочину містяться у статті (частині статті) Особливої частини КК; ознаки, що є загальними для всіх складів злочинів містяться у Загальній частині КК. Крім того, слід зазначити, У КК Загальна та Особлива частини складають органічну єдність, а тому конкретна кримінально-правова норма складається з ознак, розташованих як в Особливій, так і в Загальній частинах КК.

Зрозуміло, що теоретична складова складу злочину як елементу правосвідомості може містити окремі спірні положення. Однак повністю виключити нормативний зміст і тим самим перетворити цю його форму в суто теоретичну юридичну конструкцію суб’єкт не може – певний мінімум нормативних характеристик в ній завжди залишається.

Значення складу злочину для кримінально- правової норми полягає у:

1. Загальносоціальне значення характеризується тим, що в сукупності елементів конкретного складу злочину відтворюється негативна оцінка суспільством, державою і правом відповідної поведінки, тобто склад злочину – це антинорма поведінки особи. 

2. Кримінально-правове значення визначається тим, що склад злочину:

1) є нормативною, законодавчою підставою кримінально-правової оцінки фактично вчиненого діяння, власне кваліфікації злочину; 

2) є науковим фундаментом поглибленого, конкретизованого пізнання кожного з елементів усіх конкретних складів злочину; 

3) є методологічною передумовою раціонального вивчення та засвоєння сутності окремих конкретних складів злочину та їх елементів і ознак, що характеризують останні; 

4) являє собою наукову підставу, що забезпечує формування та реалізацію інтелектуального моменту кваліфікаційної та цивілізованої правотворчості, що складається як з визначення, формулювання кримінально-правових норм, так і з їх удосконалення. 

Список використаної літератури:

1. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 року

2. Ус О.В. Кваліфікація злочинів: сутність та поняття / О.В. Ус // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – № 1106. Серія «Право». – Вип. 17. – Х. : ХНУ, 2014. – С. 171–175

3. Рарог А.И. Проблемы квалификации преступлений по субъективным признакам / А.И. Рарог. – М. : Проспект, 2015. – С. 37-40



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота