КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ НАЦІОНАЛЬНИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПОЛІТИК КРІЗЬ ПРИЗМУ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНОГО ЕКСПОРТУ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ НАЦІОНАЛЬНИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПОЛІТИК КРІЗЬ ПРИЗМУ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНОГО ЕКСПОРТУ

19.02.2020 18:47

[Секция 10. Мировая экономика и международные экономические отношения]

Автор: Литвинов Павло Павлович, аспірант кафедри міжнародних економічних відносин, Київський національний торговельно-економічний університет, м. Київ, Україна


ХХI століття не даремно вважають періодом економіки знань, яка повинна бути побудована за рахунок високотехнологічних виробництв, нанотехнологій, наукомістких видів продукції. Сьогодення потребує від держав змагання за першість у досягненнях науки, авангардних неймовірно ефективних та досконалих технічних засобів з застосуванням прогресивних інновацій (завдячуючи „know how“, які дійсно є „стовбуровими клітинами економічного зростання“, як влучно сказав Ю. Бажал [1]), всебічних перспективних та передових винаходів, та намагатись якомога швидше впроваджувати у виробництво найсучасніший продукт (на рівні „high technology“(. Сучасний еволюційний етап економічного розвитку рівня „четвертої промислової революції“ [2; 3] вимагає від держави переходу до технологій шостого технологічного укладу (до речи вважається, що частка п’ятого технологічного укладу в економіці України складає лише 4 %, приклад, США мають 60 % п’ятого технологічного укладу і 5 % шостого, у Росії п’ятий технологічний уклад складає 10 % [4]).

Отже, інтелектуальна складова, інтелектуальний капітал стає як ніколи вагомою конкурентною перевагою, вирішальним важелем, і фактично принципом життя для всіх господарюючих суб’єктів. Таким чином базовою основою економіки кожної держави є капітал перш за все інтелектуальний і передові технології. В економічній площині ця концепція розвитку повинна реалізовуватися через вплив перш за все економічних важелів відповідної політики держав. Завдячуючи зовнішньоторговельній політиці експортна та імпортна продукція, постійно конкуруючи між собою (в процесі чого вона удосконалюється в ще більш прискореному темпі), проникає на ринок іншої держави. Для України вищезазначені процеси стають актуальними як ніколи, зважаючи на вкрай важливу потребу у переорієнтації країни на зовнішні ринки та подальшу економічну інтеграцію у світовий простір.

В розрізі вищесказаного для нашої держави очевидним є основний вектор змін у головному напрямку - прориву експортної складової зовнішній торгівлі і перш за все основної компоненти цієї складової - високотехнологічного експорту (автор дозволив собі назвати це „мозком експорту“).

Експорт сприяє сукупному економічному зростанню нації в цілому, а крім того, що це по великому рахунку вирішальною складовою (підсумком і наслідком зовнішньоторговельної політики), також має вагоме значення для можливості держави вести дипломатичні відносини у зовнішній політиці на найвищому рівні, та займати позицію, релевантну до сучасного геополітичного її положення і національних інтересів. Здорове бажання організацій-експортерів торгувати, експортуючи при цьому послуги або товари (перш за все конкуруючи в тих сферах, де вони володіють порівняльними або абсолютними перевагами), має всебічно заохочуватися на державному рівні, через державні інститути, відповідні закони та постанови, політичну волю відповідних можновладців, які і є виконавцями і носіями політики держави у сфері зовнішньої торгівлі, її зовнішньоторговельної політики, у тієї чи іншої країни.

Які наслідки сприяння, заохочення експортерів до експансії існують в цьому напрямку:

- суттєве покращення рівня життя;

- поява нових робочих місць та покращення умов для вже працюючих в процесі збільшення розміру ринків;

- зміна курсу валют та обсягу валютних резервів країн експортерів;

- збільшення грошової маси (ліквідності), а у зв’язку з цим і гармонізація інфляційних процесів в державі;

- принципове сукупне збільшення доходів, надходжень.

Тепер перейдемо до фактичного стану справ в України та в загальному розрізі проведемо короткий компаративний аналіз - огляд політики інших країн через аспект високотехнологічного експорту.




В даній таблиці «всі ми» і є, і наша зовнішньоторговельна політика, яку дійсно легко критикувати, але складно і сумно констатувати, та це так - іноді здається, що українська економіка „завмерла на місці“, і не тільки не рухається до шостого технологічного укладу, а і навіть ті 4 % частки п’ятого технологічного укладу лише „примара“. Сировинна складова фактично залишається в тому ж розмірі, що й 20 років тому, відсоток середньо-високотехнологічної продукції наближається до 13 %. Основними напрямами українського експорту є: металургійна продукція, продукти рослинного походження і машинобудування (в достатньо невеликому обсязі).

А що ж відбувається на економічних теренах інших держав сьогодні, на якому технологічному укладі вони знаходяться? Ось невеликий з огляду на формат цієї доповіді аналіз даних в напряму компаративного аналізу високотехнологічного експорту, як одного з основних компонентів зовнішньоторговельної політики деяких країн.




Також представлені данні, які демонструють той „шлях“ конкурентної боротьби, які пройшли країни за останні15 років, результат моделей зовнішньоторговельних політик наслідком чого є їх теперішнє становище. 







Роблячи висновки хотілось би зазначити, що деякі "оптимісти" неоліберального спрямування кажуть, що Україна шукає свій шлях, який самобутній і лежить в площині якихось „химерних“ можливостей, її унікальних особливостей, які не вкладаються в рамки звичайних тенденцій… У зв’язку з цим одразу згадується позиція Джерарда Лайонса ((економіста, якого The Times вважає "одним з найвпливовіших аналітиків світової економіки"), переконаного прибічника концепції "жорсткого" плану по виходу Великої Британії зі складу Європейського Союзу, плану, яких він сам називає "чистий Brexit"). Впевнено дивлячись у майбутнє Великої Британії Джерард так аргументує перспективи країни: "Зрештою, якщо на початку цього століття частка торгівлі з ЄС у Британії складала 60%, то на сьогодні – лише 44%. Тобто, з рештою світу ми торгуємо більше, аніж з Євросоюзом. І значна частина цієї торгівлі регулюється через наше членство у СОТ" [5]. Дійсно, так може казати економіст, який розуміє силу та гнучкість зовнішньоекономічної політики своєї держави, можливість переорієнтовуватись на інші ринки, наявність для цього сукупності можливостей, єдності бажань державотворців, гармонічного зв’язку між суспільством і державою. Нажаль, але поки так впевнено сказати про політику України у сфері зовнішньої торгівлі, навіть виходячи з наведених даних лише по одному з найголовніших її показників, основних компонентів, як експорт, і особливо «мозок експорту», - високотехнологічний експорт, неможливо.

Література: 

1. Бажал Ю. Інновації як стовбурові клітини економічного зростання // Глобальні тенденції і перспективи: світова економіка та Україна. - К.: Заповіт, 2018. - С. 8 - 15. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://libr.rv.ua/ua/virt/78/

2. Четвёртая промышленная революция [Електронний ресурс].– Режим доступу : https://ru.wikipedia.org/wiki/Четвёртая_промышленная_революция

3. Шваб Клаус. Четвертая промышленная революция: [перевод с английского] /. Клаус Шваб. - М.: Издательство “Эксмо”, 2018. - 288 с.

4. Технологи́ческий укла́д [Електронний ресурс].– Режим доступу : https://ru.wikipedia.org/wiki/Технологический_уклад

5. "Brexit должен стать благом для украинского экспорта. Особенно – жесткий" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.eurointegration.com.ua/rus/interview/2019/10/3/7101447/



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота