ПРАВОВА ПРИРОДА ТА ЮРИДИЧНА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ОБСТЕЖЕННЯ ПУБЛІЧНО НЕДОСТУПНИХ МІСЦЬ, ЖИТЛА ЧИ ІНШОГО ВОЛОДІННЯ ОСОБИ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПРАВОВА ПРИРОДА ТА ЮРИДИЧНА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ОБСТЕЖЕННЯ ПУБЛІЧНО НЕДОСТУПНИХ МІСЦЬ, ЖИТЛА ЧИ ІНШОГО ВОЛОДІННЯ ОСОБИ

24.06.2020 21:39

[Секция 4. Уголовное право. Уголовное процессуальное право. Криминалистика. Криминология. Уголовно-исполнительное право. Судоустройство. Правоохранительные органы, прокуратура и адвокатура]

Автор: Мартинюк Анатолій Григорович, аспірант, Національна академія Служби безпеки України


На цей час в теорії кримінального процесу недостатньо розроблені питання щодо ролі та місця обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи в системі способів збирання доказів, не сформульовано однозначного підходу до розуміння юридичної природи результатів вказаної слідчої (розшукової) дії як одного з видів негласних слідчих (розшукових) дій. Зазначене безпосередньо впливає на стан правового регулювання застосування вказаної негласної слідчої (розшукової) дії, вимагає впорядкування за допомогою права пов’язаних із цими діями суспільних відносин, закріплення меж у правовій поведінці для членів суспільства та органів влади, закріплення умов захисту порушення права, механізму реалізації прав та повноважень учасників процесу, а також усунення можливих правопорушення і їх наслідків. 

Обстеження публічно недоступного місця, житла чи іншого володіння особи є негласною слідчою (розшуковою) дією, що спрямована на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яке здійснюється на підставі ухвали слідчого судді шляхом здійснення таємного проникнення в таке публічно недоступне місце, житло чи інше володіння особи слідчим чи за його дорученням оперативними співробітниками, у тому числі з використанням технічних засобів, з метою виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для їх досудового розслідування; виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів; виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину; виявлення осіб, які розшукуються; встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи.

Визначальну роль в оцінці меж законності проведення кожної негласної слідчої (розшукової) дії мають фактори дотримання норм чинного кримінально процесуального законодавства щодо підстав проведення негласного обстеження публічно недоступного місця,  житла чи іншого володіння особи; змісту клопотань та порядку їх розгляду про дозвіл на проведення відповідної негласної слідчої (розшукової) дії; дотримання строків проведення негласної слідчої дії, встановлених ухвалою слідчого судді про дозвіл на її проведення; дотримання підстав та порядку можливого проведення негласної слідчої (розшукової) дії до постановлення ухвали слідчого судді; виконання правил фіксації ходу та результатів проведення негласної слідчої (розшукової) дії; заходів щодо захисту інформації, отриманої в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій та інформації, що не використовується в кримінальному провадженні; порядку використання результатів у доказуванні та в інших цілях тощо.

Окремі норми КПУ України, зокрема стаття 223 є загальною нормою та встановлює вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій без додаткових застережень, але, враховуючи прихований характер негласних слідчих (розшукових) дій, логічно, що частина положень вказаної статті до останніх не застосовується (щодо участі заінтересованих осіб, понятих, заборона проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час). Проте для усунення таких протиріч доцільно внести відповідні зміни до цієї статті, якими розмежувати застосування її вимог щодо різновидів слідчих (розшукових) дій – гласних та негласних. 

Для подальшого використання у кримінальному провадженні результатів негласних (слідчих) розшукових дій є важливим дотримуватися правил фіксації їх ходу та результатів. Так, відповідно до статті 252 КПК України фіксація ходу і результатів обстеження публічно недоступних місць, житла та іншого володіння особи повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим кодексом.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота