ВПРОВАДЖЕННЯ СТРІМІНГОВИХ ПЛАТФОРМ В УКРАЇНІ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ВПРОВАДЖЕННЯ СТРІМІНГОВИХ ПЛАТФОРМ В УКРАЇНІ

14.12.2020 16:52

[Секция 5. Математические методы, модели и информационные технологии в экономике]

Автор: Іванова Ангеліна Олексіївна, студентка Харківського національний університету імені В.Н.Каразіна


Ми живемо у світі технологічного прогресу, де з кожним днем кількість інформації стрімко зростає, а вона сама вдосконалюється й трансформується у новий вигляд. На зміну аналоговим технологіям прийшли цифрові, але прогрес на цьому не зупинився, оскільки на цей момент часу крім доступу до інформації, суспільство зацікавлене в її зручності, практичності, загальнодоступності.

Таким чином, період постцифрових технологій бере гору, що неодмінно позначається на зміні ціннісних орієнтирів на користь стрімінгових відеосервісів, замість кабельних каналів. Перші, своєю чергою, набирають популярність у глядачів завдяки тому, що надають доступ до контенту від провайдера до користувача незалежно від пристрою, часу, місця.

За даними Statista на вересень 2019 року було встановлено, що найбільш жаданою відеоплатформою у світі є YouTube, який налічує 163,75 млн активних користувачів в місяць, друге місце посідає Netflix - 46,55 млн, за ним Hulu з 26,5 млн [1].

Через те, що передача даних здійснюється шляхом оформлення платної підписки, стрімінгові сервіси не мають реклами, і вона не є джерелом прибутку. Концепт такий: чим більше користувачів, тим вищий дохід. Основною перевагою відеоплатформ, окрім відсутності реклами, є доступність контенту, оскільки реліз нових серіалів і шоу здійснюється в повному обсязі відразу, не змушуючи довго чекати виходу нового епізоду як у випадку з телебаченням. До важливих складових так само слід віднести присутність субтитрів, релевантність інформації, використання техніки big data для створення найбільш якісних рекомендацій і тематичних добірок. Так само потокове медіа не займає ані час, ані пам'ять на завантаження файлів.

У залежності від уподобань і платоспроможності, кожен глядач може обрати певний вид підписки, який впливає на якість відтворення, кількість залучених пристроїв для перегляду. Наприклад, компанія «Netflix» надає три тарифні плани: базова підписка вартістю в 7 € в місяць, стандартна в 10 €, і преміум - 12 €[2].

Кількість українських передплатників на Netflix стрімко зростає, так за розрахунками Statista, за підсумками 2017 року, кількість українських користувачів перевищила 42 тис. осіб. У 2020 році аналітики прогнозують більш ніж  257 тис. глядачів цієї платформи [3]. Однак, у сусідній Польщі, за остаточною оцінкою, у 2020 році близько 793,7 тисячі активних передплатників Netflix, до того ж тарифи і їх вартість однакова для обох країн.

Для середньостатистичного мешканця Європи або США підписка в 7-12 € не так відчутна, як для українського користувача. Такий розрив обумовлений тим, що середня заробітна плата в Україні, за даними Міністерства фінансів, за 2019 рік склала 10503 гривні [4], що стала найнижчим показником в Європі. Українці витрачають велику частину заробітку на задоволення фізіологічних потреб, а коли справа доходить до соціального і духовного розвитку, на нього не вистачає коштів, хоча потреби в його реалізації нікуди не зникають.

Припустимо, що глядачі хотіли б мати доступ до паралельного перегляду фільмів і серіалів різного виробництва, проте контент кожного сервісу дуже обмежений, а це змушує купувати підписки на кілька платформ одночасно. Даний факт вплинув на створення аналогічних локальних платформ як Megogo, Sweet TV, OLL.TV, Divan TV, які займаються переважно ретрансляцією ТВ-каналів, демонстрацією куплених завчасно фільмів; показ певних серіалів деякі локальні платформи, Megogo вчасності, надають шляхом співпраці з сервісом «Amediateka». Середня ціна за підписку на українську платформу становить близько 5 €, які далеко не кожен готовий віддавати за можливістю безкоштовного перегляду.

Київський міжнародний інститут соціології провів опитування, згідно з яким лише 15% опитаних українців готові сплачувати за відеоконтент, інші охоче використовують піратські сайти [5].

Боротися з піратством створенням зручних сервісів, які його замінять, - цілком правильне розв’язання цієї проблеми. Для цього потрібна аудиторія, яка б платила за даний сервіс, навіть при вільному доступі до безкоштовних аналогів; зручність створеної платформи, її можливість містити у собі різноманітний контент від різних постачальників; впровадження більш жорсткого законодавства щодо захисту і регулювання прав на інтелектуальну власність; а також загальний розвиток економіки, оскільки зі збільшенням рівня доходів, збільшиться і рівень платоспроможності, відповідно охочих заплатити за контент буде більше.

Отже, впровадження потокових сервісів  в маси є безмежною темою для наукових дискусій, яка потребує детального вивчення у майбутньому.

Список використаних джерел:

1. Most popular video streaming services in September 2019, by monthly average users [Електронний ресурс]. URL: https://www.statista.com/statistics/910875/us-most-popular-video-streaming-services-by-monthly-average-users/#:~:text=The%20most%20popular%20video%20streaming,with%20just%20under%2026.5%20million.

2. Netflix [Електронний ресурс]. URL: https://www.netflix.com/ua/

3. Estimated number of Netflix streaming subscribers in Ukraine 2017-2020 [Електронний ресурс]. URL: https://www.statista.com/statistics/607855/netflix-subscribers-in-ukraine/

4. Мінфін [Електронний ресурс]. URL: https://minfin.com.ua/ua/

5. Дані соціологічних досліджень оприлюднив 19 вересня генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Володимир Паніотто на конференції «Ринок Pay TV в Україні» в рамках міжнародного медіафоруму Kyiv Media Week. [Електронний ресурс]. – 2018. URL: https://detector.media/rinok/article/141126/2018-09-19-15-ukraintsiv-gotovi-splachuvati-dodatkovi-koshti-za-kontent-volodimir-paniotto/.

_________________

Науковий керівник: Лісений Євген Володимирович, кандидат економічних наук, доцент кафедри маркетингу, менеджменту та підприємництва Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота