СУДОВО-ПРАВОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ У КОНТЕКСТІ НЕУПЕРЕДЖЕНОСТІ СУДОВОЇ ВЛАДИ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

СУДОВО-ПРАВОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ У КОНТЕКСТІ НЕУПЕРЕДЖЕНОСТІ СУДОВОЇ ВЛАДИ

12.05.2021 18:57

[Секция 1. Теория и история государства и права. Философия права. История политических и правовых учений]

Автор: Чабан Наталія Анатоліївна, ад’юнкт докторантури та ад’юнктури Національної академії внутрішніх справ


1. Успішність судово-правової реформи пов’язана не тільки з переглядом існуючих норм і прийняттям нових законів та підзаконних актів, але й із прийняттям належних та дієвих процедур і гарантій, до яких можна віднести неупереджену діяльність суду.

2. Реформування судової системи у період з 1991 по 2020 рік, можна поділити на три періоди:

– перший – доконституційний, тривав з 1991 по 1996 рік (основною метою реформи визначено перебудову судової системи, створення нового законодавства, вдосконалення форм судочинства);

– другий – прийняття Конституції України та реформування судової системи відповідно до Конституції, тривав протягом 1996-2010 рр. (було прийнято Конституцію України, яка стала основою нового законодавства про судоустрій, на виконання положень Конституції України у 2001 році була проведена «мала» судова реформа);

– третій – подальшого вдосконалення судового законодавства відповідно до європейських стандартів (прийнято Закон України «Про судоустрій та статус суддів», 2016 року ухвалений Закон України «Про внесення змін до Конституції України», який став логічним продовженням судової реформи, у розділі VIII нової редакції Конституції України закладені основні підвалини організації судової системи, її ланки, основи статусу суддів, державне фінансування, формування доброчесного та висококваліфікованого суддівського корпусу, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики у діяльності суддів).

3. Черговий, триваючий етап судової реформи в Україні розпочато у 2014 році, після відомих подій, які отримали назву «Революції гідності» та проведених після них позачергових виборів Президента України. Метою чергового етапу судової реформи визначено – приведення судочинства України до європейських стандартів та забезпечити захист прав, свобод та законних інтересів громадян шляхом своєчасного, ефективного і справедливого вирішення правових спорів на засадах верховенства права [1].

Судовою реформою передбачалося внесення змін до Конституції України, а також до низки законів, пов’язаних із системою судочинства. 02.07.2016 Верховна Рада України прийняла зміни до Конституції, і в цей же день було прийнято Закон України «Про судоустрій і статус суддів».

Серед інших законів, прийнятих в рамках судової реформи: «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»; «Про забезпечення права на справедливий суд»; «Про вищу раду правосуддя» та низку інших.

Серед позитивних нововведень можемо відзначити такі:

– Верховна Рада України усунена від питань призначення та звільнення суддів, ці повноваження поклали на Вищу раду правосуддя (незалежний орган судової влади);

– передбачено створення Вищої ради правосуддя, яка складається з 21 члена;

– згідно закону, Вищу раду правосуддя наділено правом: вносити подання про призначення судді на посаду; ухвалювати рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності; забезпечувати здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді; ухвалювати рішення про звільнення судді з посади; надавати згоду на затримання судді; вживати заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів;

– судову систему України скоротили до трьох рівнів: перший рівень – місцеві та окружні суди, другий – апеляційні суди, третій – Верховний Суд;

– скасовані вищі спеціалізовані суди, які займали місце між апеляційними судами та Верховним Судом;

– Верховний Суд піддався суттєвій реорганізації, було змінено його кадровий склад: вперше в історії незалежної України до його складу увійшли вчені, адвокати і правозахисники, їх вперше відбирали на відкритому конкурсі, який тривав майже рік;

– були створені спеціалізовані суди: Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд;

– значної уваги було приділено кадровому питанню з метою подолання корупцію серед суддів та підвищення довіру населення до представників цієї професії, судді позбавили повного імунітету, який перешкоджав притягненню їх до відповідальності за порушення законодавства та принципів справедливого правосуддя, вперше в історії держави на посади суддів змогли претендувати адвокати та науковці;

– кожен суддя мав пройти процедуру кваліфікаційного оцінювання, що стосувалося як нових кандидатів на посади в судах, так і тих суддів, що вже працювали в судовій системі до початку реформи;

– для процедури кваліфікованого оцінювання кандидатів на посади у судах створили спеціальний орган – Вищу кваліфікаційну комісію суддів, членами якої стали судді, адвокати та науковці;

– для процесу оцінки суддів було утворено Громадську раду доброчесності, яка сприяла Вищій кваліфікаційній комісії суддів у встановленні відповідності кандидатів на посаду суддів критеріям професійної етики та доброчесності, тобто широко залучалась громадськість;

– перевірка кандидатів на посади суддів здійснювалася за декількома параметрами: професійна компетенція, доброчесність, професійна етика, психологічна стійкість, з метою уникнення упереджених оцінок, кожному кандидату під час письмового іспиту присвоюють унікальний код, а усні співбесіди з кандидатами транслювалися у прямому ефірі;

– введено «адвокатську монополію», тому представляти інтереси громадян у судах мають право лише адвокати, а не будь-які юристи [2];

– передбачено поступовий перехід від паперового до електронного судочинства; суди мають здійснювати розгляд справ виключно за матеріалами в електронній формі [3];

– Верховний Суд отримав право прийняття «зразкових рішень», які мають враховуватися судами нижчих інстанцій при розгляді схожих позовів, сприяло б зниженню навантаження на суди та швидкому розгляду однотипних справ [4].

На різних етапах судової реформи в Україні проводилися соціологічні опитування, якщо з 1991 по 1996 рік показник незалежності судової влади зріс з 66% до 78%, то з 2002 по 2009 рік він впав з 74% до 40% [5]. Щодо останнього етапу судової реформи, то опитування, здійснене у вересні 2017 р., у межах проекту USAID, показало відносно позитивне ставлення до судової системи України, так на думку юристів судова система отримала найвищий рівень довіри з усіх органів влади – 38% (для порівняння: парламенту і уряду довіряли лише 12% респондентів). А серед пересічних громадян рівень довіри до судів з 2015 по 2017 рік зріс з 5% до 12%, тоді як парламенту та уряду в 2017 році довіряли лише 8% і 10% опитаних респондентів [6].

4. Головними напрямами судово-правової реформи в Україні є такі: визначення і реалізація комплексу заходів щодо легітимації судової влади; розбудова комплексної безперервно діючої системи кадрового, фінансового та інформаційного забезпечення судових органів.

5. Здійснений аналіз змісту сучасної судової реформи в Україні, дозволив виділити такі її структурні елементи: 1) забезпечення незалежності суддів, оптимізація суддівського врядування та системи призначення суддів на посади; 2) підвищення професійного рівня суддів; 3) удосконалення підзвітності суддів; 4) сприяння ефективності правосуддя та оптимізація повноважень судів різних юрисдикцій; 5) зростання прозорості та відкритості правосуддя; 6) посилення гарантій здійснення адвокатської діяльності та забезпечення доступності безоплатної правової допомоги; 7) підсилення ефективності виконавчого провадження; 8) забезпечення ефективності діяльності органів прокуратури; 9) удосконалення процесуального забезпечення справедливості, об’єктивності, неупередженості і права на захист під час проваджень; 10) підвищення рівня ефективності судового захисту особи під час ув’язнення; 11) посилення ефективності захисту прав і свобод людини і громадянина.

6. Одним із стратегічних завдань розвитку державності в Україні було і залишається проведення судово-правової реформи, що передбачає становлення в українській державі незалежних місцевих загальних судів, які складають основу судової системи України, їх діяльність повинна спрямовуватися на захист прав людини, забезпечення соціальної стабільності та режиму законності в державі, що має реалізовуватися виключно засобами правового характеру. Основними завданнями судово-правої реформи в Україні є піднесення соціального престижу суду, внаслідок створення сильної, незалежної та неупередженої судової влади. Безперечно, забезпечити надійний захист прав і свобод людини і громадянина, як того вимагає Основний Закон України, може тільки судова система, що діятиме виключно на засадах, визначених Конституцією, а саме: законності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності судового процесу, змагальності сторін, додержання презумпції невинуватості тощо, в умовах незалежності і недоторканності суддів.

Література:

1. Стратегія реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки: Схвалена Указом Президента України від 20.05.2015 № 276/2015. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/276/2015

2. Мацко А. Адвокатська монополія – так чи ні! Національна асоціація адвокатів України. Офіційний сайт. URL: https://unba.org.ua/publications/4640-advokats-ka-monopoliya--tak-chi-ni.html

3. Трут Д. Переваги електронного судочинства. Ідемо в ногу з часом! ЮРИСТ@ЗАКОН (електронне видання). URL: https://uz.ligazakon.ua/ua/magazine_article/EA009834

4. Зразкові справи (аналітичний огляд) / Верховний суд України, 2020. URL: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/Zrazkovi_spravi_1.pdf

5. Моніторинг незалежності суддів в Україні / за заг. ред. А. Алєксєєва; Центр суддівських студій, Рада суддів України, Асоціація суддів України. Київ: Поліграф-Експрес, 2009. 120 с. URL: http://www.judges.org.ua/article/Mon_2009.pdf

6. Довіра українців до судів завдяки судовій реформі зросла з 5% до 12% – опитування USAID (85% опитаних вважають запровадження в рамках реформи кваліфікаційного оцінювання суддів позитивним кроком). 5 Канал. Перший. Український. Інформаційний. Офіційний сайт. URL: https://www.5.ua/suspilstvo/dovira-ukraintsiv-do-sudiv-zavdiaky-sudovii-reformi-zrosla-z-5-do-12-opytuvannia-usaid-171083.html



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота