ЩОДО ОКРЕМИХ ПРОБЛЕМ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ РЕКУЛЬТИВАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ЩОДО ОКРЕМИХ ПРОБЛЕМ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ РЕКУЛЬТИВАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ

29.05.2021 10:43

[Секция 6. Экологическое право. Земельное право. Аграрное право]

Автор: Годован Олександра Володимирівна, здобувачка СО «Бакалавр» спеціальності 081 «Право», юридичного факультету Донецького національного університету імені Василя Стуса


Щорічно економіка потребує зростання в видобутку мінеральної сировини, внаслідок чого збільшуються площі порушених земель, які несприятливо впливають на територію, забруднюють природне середовище, тобто атмосферне повітря, води, ґрунтово-рослинний покрив продуктами вивітрювання глибинних порід. При цьому виникає необхідність відновлення порушених земель через землекористування. 

Правове регулювання відносин у сфері охорони, в тому числі й рекультивації земель, порушених при землекористуванні, здійснюється нормами природоохоронного, земельного законодавства і законодавства про надра, які мають суттєві протиріччя в частині порядку проектування і проведення відновлення земель, що ускладнює практику правозастосування. 

Незважаючи на те, що останнім часом в Україні прийнята ціла низка законодавчих актів щодо регулювання земельних відносин, правове регулювання відносин у сфері забезпечення охорони земель іноді відстає від потреб суспільства і в деякій мірі залишається суперечливим.

Більшість науковців вважають, що система норм по зазначеному питанню не є цілісною і збалансованою. Разом з цим, законодавство про відновлення земель, в більшості випадків, обмежується тим, що лише декларує в загальній формі необхідність дотримання тих або інших правил в області використання земель при розробці корисних копалин.

Серед вчених, які досліджували питання правової охорони земель, варто зазначити таких як: Р.О. Шамордін, Т.В. Лісова, П.Ф. Кулинич, В.В. Носік, В.І. Семчик, Н.І. Титова, М.В. Шульга та інші. Проте ще залишається ціла низка проблем, пов’язаних із особливостями правового регулювання та цілісного законодавчого закріплення охорони та відновлення земель в Україні, що потребують дослідження та удосконалення.

Метою дослідження є виявлення  проблем правового регулювання рекультивації земель та надання пропозицій щодо удосконалення законодавства в цій сфері. 

Необхідно відмітити,  що правову основу рекультивації земель складають норми, що наведені в Земельному кодексі України [1], Законі України «Про охорону земель» [2], «Про державний контроль за використанням та охороною земель» [3], «Про землеустрій» [4] та інші. Проте, аналізуючи вказану законодавчу базу можна зробити висновок, що у чинному земельному законодавстві немає спеціального законодавчого чи іншого нормативного правового акта, у якому комплексно були б врегульовані земельно-рекультиваційні правовідносини, що істотно знижує ефективність правового забезпечення рекультивації земель в Україні.

На сьогоднішній день, законодавство, що покликане регулювати відносини з рекультивації порушених земель, не відповідає потребам їх швидкого відновлення. Це виражається в тому, що норми, які регулюють відносини рекультивації, не передбачають реальних і досить конкретних правових наслідків у випадках, коли суб'єкти права землекористування допускають нераціональне використання наданих земель. В результаті, подальша рекультивація порушених земель стає неможливою.

Наприклад, чинне законодавство вимагає від відповідних підприємств, які здійснюють певні види робіт, пов’язані з порушенням ґрунтового покриву, після їх завершення здійснювати рекультивацію (ст. 166 Земельного кодексу України, ст. 52 Закону України «Про охорону земель»). Проте є досить поширеними випадки ігнорування зазначених приписів відповідними геологорозвідувальними, гірничодобувними підприємствами, в тому числі й органами місцевого самоврядування. 

До прикладу, під час спільної наради керівників правоохоронних та інших державних органів народний депутат України від «Слуги Народу» Андрій Боблях вирішив підняти тему, присвячену проблемі Макухівського сміттєзвалища. Він вказав, що «профільні програми міста та області не передбачають комплексного вирішення проблеми звалища в с. Макухівка», оскільки стан єдиного у місті сміттєзвалища детально не аналізується, існує невідповідність у вирішенні вказаного питання органами місцевого самоврядування, так як розроблення проєкту на рекультивацію Макухівського сміттєзвалища заплановано на 2024 рік, а згідно з обласною програмою, рекультивація сміттєзвалища повинна відбутися вже у 2021 році, що ігнорується відповідними органами [5].

Крім цього, нагальною проблемою є належне законодавче забезпечення рекультивації земель, яке перш за все потребує розроблення і створення багаторівневої системи стандартизації та нормування у сфері землеустрою і сталого землекористування, охорони та рекультивації земель, яка мала б свою ієрархічну структуру та підпорядкованість у системі органів державної влади. У зв’язку з цим, вбачається за доцільне розробити та прийняти на законодавчому рівні загальнодержавні нормативи та стандарти з питань рекультивації земель, які мають бути адаптовані до вимог та норм законодавства і права ЄС [6, с. 13].

До прикладу, у ст. 49 Земельного кодексу України передбачено, що при розміщенні, проектуванні, будівництві та введенні в дію нових і реконструйованих об'єктів, застосуванні нових технічних засобів і технологій, які справляють негативний вплив на екологічний стан…  повинні передбачатися і ефективні заходи по рекультивації порушених і забруднених земель [1]. Наявність в законі тільки загальних норм, які встановлюють відповідальність підприємств за недотримання вимог законодавства з використання земельних ділянок, не вирішує проблеми правового регулювання відносин по рекультивації земель. 

Таким чином, правове регулювання не в повній мірі дозволяє ефективно реалізовувати існуючі норми рекультивації. Через такі проблеми можуть виникнути занедбані порушені землі, що погіршують екологічну ситуацію, і тягнуть економічних збитків жителям районів розташування таких земель. 

Отже, доцільним було б прийняття Закону України «Про рекультивацію земель», де комплексно були б врегульовані земельно-рекультиваційні правовідносини, а саме, передбачено права та обов’язки суб’єктів щодо рекультивації земель, відповідальність за невиконання обов’язків, нормативи рекультивації, порядок проведення рекультивації, фінансування цих заходів та інші питання. Закон, який зміг би комплексно вирішувати проблеми ресурсозбереження й еколого-економічної ефективності в гірничодобувному виробництві та вписувався б в реалії сучасного природоохоронного, природно-ресурсного законодавства.

Література:

1. Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року.  № 2768-III. Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 

2. Про охорону земель: Закон України від 19 червня 2003 року. № 962-IV. Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text 

3. Про державний контроль за використанням та охороною земель: Закон України від 19 червня 2003 року. № 963-IV.Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#Text  

4. Про землеустрій: Закон України від 22 травня 2003 року. № 858-IV . Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text 

5. Боблях А. Бездіяльність в питанні Макухівського сміттєзвалища може стати причиною великої екологічної катастрофи. Інтернет-видання «Полтавщина». 12.04.2021. URL: https://poltava.to/news/60378/ .

6. Місінкевич А.Л. Правове забезпечення рекультивації земель в Україні: автореф. дис... канд. юрид. наук: 25.02.2014.; Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка.  К., 2014. –21 с. 

_________________ 

Науковий керівник: Липницька Євгенія Олександрівна, в.о. завідуючого кафедрою господарського та адміністративного права, Донецький національний університет імені Василя Стуса



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота