МЕТОДИКА СПИСАННЯ КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ У БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

МЕТОДИКА СПИСАННЯ КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ У БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

22.11.2021 20:35

[Секция 4. Бухгалтерский учет, анализ и аудит]

Автор: Сарапіна Ольга Андріївна, доктор економічних наук, професор, Херсонський національний технічний університет; Шмалій Анна Вікторівна, здобувач, Херсонський національний технічний університет


Бухгалтерія бюджетної установи має стежити, щоб усі зобов’язання, які подаються на реєстрацію до Казначейства протягом року, були погашені. У бюджетних установ дуже часто виникають певні зобов’язання перед іншими суб’єктами господарської діяльності або фізичними особами. І це цілком нормально, адже без кредиторської заборгованості важко уявити діяльність будь-яких підприємств, установ чи організацій.

Звісно, постачальники та підрядники не надто охоче погоджуються працювати на умовах наступної оплати. Все частіше просять аванс, а то й взагалі 100-відсоткову передоплату. Проте бюджетне законодавство диктує свої правила. Так, розпорядники бюджетних коштів здійснюють оплату за товари, роботи, послуги після їх отримання. Таким є загальний підхід. Тому кредиторська заборгованість — нормальне і звичне явище для бюджетних установ.

Потрібно ретельно контролювати виконання договірних зобов’язань не лише з боку контрагентів, але й власних. Однак не завжди можливо провести розрахунки навіть за наявності грошових коштів на рахунку. А деколи не вдається погасити заборгованість і після закінчення строку позовної давності. 

На рівному місці списати кредиторську заборгованість бюджетна установа, звичайно, не може. Для цього мають бути підстави, а сам борг має набути певних ознак, що дозволять вдатися до таких дій. Отже, розберемося що й до чого, але спершу з'ясуємо, якою взагалі буває кредиторська заборгованість.

Кредиторська заборгованість бюджетних установ у разі прострочення поділяється на 2 підвиди. Їх визначає Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ, затверджений наказом Мінфіну від 02.04.2014 № 372 (далі – Порядок № 372):

1) прострочена кредиторська заборгованість – сума кредиторської заборгованості, що виникає на 30-й день після закінчення терміну обов'язкового платежу згідно з укладеними договорами або якщо дата платежу не визначена після отримання підтвердних документів за отримані товари, виконані роботи, надані послуги;

2) кредиторська заборгованість, строк позовної давності якої минув, – прострочена кредиторська заборгованість, щодо якої кредитором втрачено право звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно Порядку № 372 списанню підлягає саме заборгованість, строк позовної давності якої минув. Разом з тим заборгованість перед кредиторами поділяють і за строками погашення. Підходи до класифікації кредиторської заборгованості зображено на рис. 1.




Рис. 1. Класифікація кредиторської заборгованості

Кредиторська заборгованість, строк позовної давності якої минув, за загальним та спеціальними фондами відповідного бюджету (крім власних надходжень бюджетних установ) списується установами щокварталу. 

З метою визначення кредиторської заборгованості, щодо якої закінчився строк позовної давності, проводять інвентаризацію розрахунків. За її результатами приймають рішення щодо доцільності списання відповідної суми кредиторської заборгованості з балансу установи. Таку інвентаризацію може проводити як окремо створена комісія, так і інвентаризаційна комісія під час проведення щорічної інвентаризації.

Порядок інвентаризації дебіторської та кредиторської заборгованостей визначено пунктом 7 розділу ІІІ «Порядок інвентаризації активів та зобов'язань» Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за N 1365/26142 [2].

Рішення керівника має на чомусь базуватися. Попередньо потрібно скласти акт інвентаризації кредиторської заборгованості — на основі Акта інвентаризації дебіторської або кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка планується до списання, затвердженого наказом Мінфіну від 17.06.2015 № 572 [3].

Наступним етапом є підготовка й ухвалення рішення про списання боргу. Розпорядники коштів нижчого рівня передають за відомчою підпорядкованістю затверджений акт установі вищого рівня для прийняття рішення щодо доцільності списання. Для установ, що мають подвійну підпорядкованість, таке рішення приймає установа вищого рівня, яка затверджує кошторис [1]. 

Далі потрібно відобразити списання кредиторської заборгованості в бухгалтерському обліку. Кредиторську заборгованість, строк позовної давності якої минув, відносимо на збільшення фінансового результату (за кредитом субрахунку 5512). При цьому ніяких  доходів не показуємо. Саме такий порядок обліку цієї операції визначено п. 6.5. Типової кореспонденції з наказу Мінфіну від 29.12.2015 № 1219 [4]. Господарські операції при відображенні списання кредиторської заборгованості наведені у таблиці 1. 

Таблиця 1. 

Відображення господарських операцій




Списання кредиторської заборгованості має знайти своє відображення не лише на рахунках бухобліку, а й в формах фінансової і бюджетної звітності. 

Суми кредиторської заборгованості за депонованою заробітною платою, стипендіями, пенсіями, допомогою та іншими виплатами населенню, які не одержані в установлений строк та строк позовної давності яких минув, підлягають списанню з бухгалтерського обліку у загальному порядку. 

У разі списання з бухгалтерського обліку кредиторської заборгованості за депонованою заробітною платою, стипендіями, пенсіями, допомогою та іншими виплатами населенню, строк позовної давності якої минув, кошти, що обліковуються на депозитному рахунку в органах Казначейства, перераховуються установою до відповідного бюджету згідно із законодавством. 

Розрахунки за виконані роботи, розрахунки з податків і зборів, розрахунки із страхування, розрахунки з оплати праці, розрахунки за іншими операціями із кредиторами та внутрішні розрахунки відображаються розгорнуто: кредитове сальдо – у складі зобов'язань, а дебетове – у складі оборотних активів. 

Література:

1. Порядок № 372 – Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов'язань бюджетних установ, затверджений наказом Мінфіну від 02.04.2014 р. № 372.

2. Положення № 879 – Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879.

3. Наказ № 572 – наказ Мінфіну "Про затвердження типових форм для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації" від 17.06.2015 р. № 572.

4. Типова кореспонденція № 1219 – Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов'язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затверджена наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота