ПРЯМІ ТА НЕПРЯМІ ПОДАТКИ: КРИТЕРІЇ РОЗМЕЖУВАННЯ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПРЯМІ ТА НЕПРЯМІ ПОДАТКИ: КРИТЕРІЇ РОЗМЕЖУВАННЯ

23.11.2021 21:13

[Секция 5. Административное право. Административное процессуальное право. Таможенное и налоговое право. Муниципальное право]

Автор: Джурук Наталія Ігорівна, студентка магістратури Навчально-наукового інституту права, Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Податкові відносини – одна з найдавніших форм фінансових відносин. Вони зародилися ще у додержавний період, коли люди усвідомили, що спільні для усіх потреби навіть частково не можуть бути задоволені індивідуально, та існували спершу у вигляді перерозподільних відносин [1]. Як показує досвід минулого, податки є дуже потужним і водночас небезпечним інструментом акумулювання коштів їх платників, оскільки, з одного боку, вони є невіддільним елементом економічного добробуту будь-якого суспільства, а з іншого – за умови недоречного правового регулювання можуть стати причиною ряду несприятливих соціально-економічних наслідків – від громадського неспокою та протестів до криз або навіть падіння великих держав [2].

За формою оподаткування податки прийнято поділяти на прямі та непрямі (іноді їх називають опосередкованими). Вперше такий розподіл було запропоновано ще у XVII столітті Дж. Локком, однак підходи до розмежування цих двох форм оподаткування з часом значно змінилися. Спершу за основу їх диференціації брався критерій перекладення податку (зокрема, такої думки дотримувалися Дж.Локк, А.Сміт, Д.Рікардо та інші). Однак наразі такий підхід вважається недосконалим, оскільки майже будь-який податок тим чи іншим чином може перекладатися на інших осіб, хоча б тому, що за своєю економічною сутністю прямий податок можна вважати витратами, які потенційно закладаються у ціну. Дж.С. Мілль, дещо вдосконаливши критерій перекладення, вважав, що визначальним у розмежуванні прямого та непрямого оподаткування має бути намір законодавця, а не глибинний стан речей. Тобто, прямий податок – той, який повинен лягти на платника, а непрямий має бути перекладений на іншу особу. Й.Г. Гоффман вважав, що прямими податками обкладаються володіння (землею, майно тощо), а непрямими – дії. Також цікавим є підхід А. Вагнера, який поділяв податки на три види:  на набуття, на володіння та на витрату коштів [3].

На сьогодні прямі та непрямі податки розмежовують за такими критеріями:

• зміст поняття платника податку та їх участь в утворенні ціни;

• різниця в юридичних об'єктах оподаткування;

• двосторонність чи тристоронність відносин. 

Зокрема, М.П. Кучерявенко вважає, що при прямому та непрямому оподаткування фактичний та юридичний платники співпадають, а при непрямому – ні (критерій різниці у змісті поняття платника податку), а також, що прямі податки є об'єктивними елементами витрат платника та повинні включатися до ціни на стадії виробництва, непрямі податки реалізуються тільки на стадії реалізації товару, як надбавка до ціни виробництва товару, робіт, послуг (критерій участі податків в утворенні ціни) [4]. 

Різниця є у юридичних об'єктах оподаткування: при прямому оподаткуванні об'єктом завжди є речі або дохід, а при непрямому – операції або дії. Також у правовідносини із сплати прямого податку вступають, як правило, дві сторони – держава та платник, а правовідносини із сплати непрямого податку є тристоронніми [5]. 

Співвідношення між прямими та непрямими податками у різних податкових системах є різним. Науковці виокремлюють чотири моделі оподаткування, залежно від частки надходження певних податків до бюджету. 

• англосаксонська модель (орієнтована здебільшого на прямі податки); 

• євроконтинентальна модель (зі значною часткою непрямих податків та відрахувань на соціальне страхування); 

• латиноамериканська модель (в її основі лежить непряме оподаткування, що є найбільш сприятливим за умов інфляції). 

• змішана модель [6].

Таким чином, критерії розмежування прямих та непрямих податків у різні часи були різними, на сьогодні ж доцільно виокремлювати наступні: зміст поняття платника податку та їх участь в утворенні ціни, різниця в юридичних об'єктах оподаткування, двосторонність чи тристоронність відносин. Розмежування прямих податків від непрямих є важливим як з теоретичної, так і з практичної точки зору, оскільки грамотне їх співвідношення у податковій системі дозволяє наповнювати державний бюджет, створюючи при цьому правильні економічні стимули. 

Література:

1. Гаврилюк Р. Обґрунтування наукою антропосоціокультурної природи податків і податкового права / Р. Гаврилюк // Право України. – 2014. – № 10. – С. 209-219.

2. Теорія, принципи та історія податку. Правовий аспект : наук. – практ. посіб. / Д.О. Гетманцев, В.Л. Форсюк, І.С. Бєліцький. – К.: Юрінком Інтер, 2015. – 496 с.

3. Генеза класифікації податків на прямі та непрямі. URL: https://taxlink.ua/ua/analytics/doc-neprjami-podatki/geneza-klasifikacii-podatkiv-na-prjami%20/.

4. Кучерявенко Н.П. Курс налогового права. В 6 т. Т.ІІІ: Учение о налоге. – Х.: Легас; Право, 2005. – С. 128.

5. Атаманчук Н. І. Правові основи непрямих податків в Україні : монографія / Н. І. Атаманчук ; Державна фіскальна служба України, Ун-т ДФС України. – Київ : Алерта, 2019. – 352 с.

6. Городецька Т. Е., Андрієнко Ю. С. Сучасні форми прямого оподаткування. Інфраструктура ринку. 2019. Вип. 30. С. 397-401.

________________ 

Науковий керівник: Чуприна Людмила Миколаївна, кандидат юридичних наук, доцент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота